
- •Передмова
- •І. Структура навчальної дисципліни
- •Тема: педагог – організатор як посадова особа
- •Поняття педагог-організатор. Посадові обов’язки педагога –організатора.
- •Кваліфікаційні вимоги до педагога-організатора
- •3. Права та функції педагога-організатора
- •4. Модель професійної компетентності педагога-організатора
- •II. Педагог-організатор повинен володіти уміннями загальнопедагогічними:
- •Тема: особистість і колектив
- •1. Поняття колективу, його види
- •Поняття про дитячий колектив, його ознаки, функції та типи
- •3. Соціально-психологічні проблеми колективу
- •4.Розвиток творчої індивідуальності у колективі
- •5.Роль колективу у формуванні та становленні особистості школяра
- •Тема: сучасний педагог
- •1. Основні риси, функції сучасного педагога
- •2. Професійно важливі якості педагога, працюючого з колективом
- •3. Професійно значимі якості сучасного педагога.
- •Тема: педагогічна комунікація сучасного педагога
- •1. Педагогічного спілкування, типи та ознаки
- •2. Вербальні і невербальні засоби комунікації
- •3. Рівні, види та стилі педагогічного спілкування
- •4. Бар'єри спілкування
- •Тема: педагогічний конфлікт
- •1.Визначення конфлікту. Класифікація та стилі конфліктів.
- •2. Конфлікти як засіб регулювання міжособистісних стосунків
- •3. Конфлікти у школі
- •4. Конфлікт у взаємодії “вчитель — учні”
- •Тема: організаційні форми виховної роботи
- •1. Поняття позакласна та позашкільна виховна робота
- •2. Принципи позакласної та позашкільної виховної роботи
- •3. Форми позакласної та позашкільної виховної роботи
- •4. Типи закладів
- •Лекція Методика колективного творчого виховання
- •1. Технологія колективного творчого виховання (за і. П. Івановим)
- •2. Педагогічна технологія організації колективної життєдіяльності дітей.
- •3. Колективно - творча діяльність (ктд)
- •4. Етапи технологічної послідовності в колективній творчій діяльності
- •5. Види колективних творчих справ
- •Тема: педагогічні особливості розвитку і виховання дітей різного віку
- •1. Поняття розвитку. Фактори, що впливають на формування особистості
- •2. Педагогічні особливості розвитку і виховання молодшого шкільного віку, підлітків, старшого шкільного віку
- •3. Форми виховної роботи педагога-організатора з дітьми різних вікових категорій
- •Особливості і проблеми, що виникають в процесі виховання підлітків
- •Тема: сучасні структури самоуправління в дитячих колективах та об’єднаннях
- •1. Поняття учнівського самоврядування
- •2. З історії шкільного самоврядування
- •3. Актуальність створення шкільного самоврядування в сучасних умовах
- •4. Соціально-педагогічні принципи побудови моделі шкільного самоврядування
- •Тема: дитячі громадські організації
- •1. Особливості сучасних дитячих громадських організацій в Україні
- •2. Піонерський рух в Україні
- •3. Скаутський рух в Україні
- •4. Дитячий козацький рух в Україні
- •5. Дитячі організації за інтересами
- •Тема: особливості організації праці педагога-організатора. Планування та облік роботи у літніх оздоровчих таборах
- •1. Особливості роботи педагога-організатора в умовах табірного літа.
- •2. Вимоги, що висуваються до особистості педагога-організатора лот та його роботи.
- •3. Поняття про робочий план-мережу.
- •4. Особистий план роботи педагога-організатора.
- •5. План-щоденник як одна з форм особистого плану педагога-організатора; їх різновиди
- •Тема: специфічні особливості виховання особистості в колективі
- •1. Виховуючий вплив індивідуальності в класному колективі
- •2. Мінімізація внутрішнього опосередкування міжособистісного впливу в класному колективі
- •3. Реалізація функції емоційного захисту в класному колективі
- •4. Наслідування як виховний механізм у класному колективі
- •5. Класний колектив як соціальне середовище самореалізації вихованців
- •Тема: робота з обдарованими дітьми
- •1. Обдарованість: суть, види, ознаки
- •2. Форми і методи роботи з обдарованими дітьми
- •3. Організація роботи з обдарованими дітьми
- •4. Планування роботи з обдарованими дітьми
- •Тема: робота з відстаючими та педагогічно занедбаними дітьми
- •1.Відставання: ознаки, причини
- •2. Робота з відстаючими учнями
- •3.Поняття “педагогічно занедбані діти”
- •4. Соціально-педагогічні причини появи важковиховуваних дітей
- •5. Організація роботи вчителя з педагогічно занедбаними дітьми.
- •6. Принципи, шляхи перевиховання
- •Тема: сутність і методи превентивного виховання школярів
- •Соціальні передумови зростання кількості учнів з девіантною поведінкою
- •2. Сутність превентивного виховання школярів
- •Діагностика у превентивній роботі з учнівською молоддю
- •Методи превентивного виховання.
- •Профілактика правопорушень вихованців.
- •Тема: взаємодія з батьками у системі інклюзивної
- •1. Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •2. Шляхи і засоби підвищення психолого-педагогічної культури батьків
- •3. Соціально-психологічні особливості сімей, що мають дітей з особливими потребами
- •Соціально-психологічні особливості сімей з дітьми з особливими потребами.
- •Взаємодія з батьками у системі інклюзивної освіти
- •Тема: діагностика виховання
- •1. Діагностика і вимірювання вихованості
- •2. Критерії вихованості
- •3. Ступені вихованості
- •4. Методи діагностики вихованості
- •Іі додатки
- •Пам’ятка молодому педагогу
- •Необхідна документація педагога – організатора
- •Необхідна документація в дитячих об”єднаннях
- •Річний план роботи педагога-організатора
- •Основні орієнтири виховання
- •1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави ( громадянське, патріотичне, родинне виховання)
- •2. Ціннісне ставлення до людей (моральне виховання)
- •Види та форми робіт в дитячих об’єднаннях за інтересами
- •Примірний перелік доручень в дитячих об’єднаннях за інтересами
- •Основні виховні заходи навчального року
- •Зразок режиму дня дітей в лот
- •Методична розробка творчої справи Творча гра «Хатинка Баби-Яги»
- •Сценарій
- •Конкурс: Образ Баби-Яги.
- •Конкурс «Сліди нечистої сили».
- •Vі. Конкурс «Костюм для Баби-Яги».
- •Vіі. Конкурс. «Кращий проект житла для Баби-Яги»
- •Vііi. Конкурс «Естафета на мітлі».
- •Ііі рекомендована література
- •Іv інформаційні ресурси
- •Примітки
Тема: робота з обдарованими дітьми
План:
Обдарованість: суть, види, ознаки.
Форми і методи роботи з обдарованими дітьми.
Організація роботи з обдарованими дітьми.
Планування роботи з обдарованими дітьми.
При всій індивідуальній своєрідності проявів дитячої обдарованості існує доволі багато рис, характерних для більшості обдарованих дітей. Причому поряд з прихованими від непрофесійного погляду, немало таких, які часто проявляються в поведінці дитини, в її спілкуванні з ровесниками і дорослими і, звичайно ж, у пізнавальній діяльності. Цінність їх в тому, що вони практично завжди можуть бути помічені батьками. Особливої уваги заслуговують ті якості, які істотно відрізняють обдарованих дітей від їх ровесників. Розуміння цих особливостей – необхідна ланка ефективної розвивально-виховної взаємодії батьків із обдарованими дітьми.
1. Обдарованість: суть, види, ознаки
Закон України «Про освіту» передбачає з метою розвитку здібностей, обдарувань і таланту дітей створення профільних класів (з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, навчально-виховних колективів, об’єднань. Найбільш обдарованим дітям держава надає підтримку і заохочує їх (виділяє стипендії, направляє на навчання і стажування до провідних вітчизняних і зарубіжних освітніх центрах).
Обдарована дитина — дитина, яка вирізняється яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або має внутрішні задатки для таких досягнень у певному виді діяльності.
Обдарованість – це індивідуальна потенціальна своєрідність задатків дитини (людини), завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності.
Обдарованість дитини іноді важко відрізнити від навченості, яка є результатом підвищеної уваги батьків і педагогів до розвитку дитини. Це особливо яскраво виявляється при порівнянні рівня розвитку дітей із сімей з високим соціальним та освітнім статусом і дітей з родин, які не приділяють належної уваги розвитку дитини.
Слід розрізняти також обдарованість і прискорення темпів розвитку дитини, яке може виявитися тимчасовим. Така “талановитість” швидко згасає, оскільки відсутній прояв творчого компонента або його розвиток був несвоєчасним. Іноді дитина є носієм “прихованої обдарованості” (відсутність яскраво виражених ознак талановитості), що може бути спричинене негативним ставленням дорослих до успіхів дитини або її побоюванням бути неправильно зрозумілою. Тому в дошкільному дитинстві складно спрогнозувати талановитість, оскільки ознаки обдарованості можуть насправді бути ознаками швидкого темпу розвитку дитини.
До ранніх виявів обдарованості дитини належать: потужна енергійність, значна фізична, розумова і пізнавальна активність, порівняно низькі втомлюваність і потреба у відпочинку; раннє навчання ходьби та інших рухів; інтенсивний розвиток мовлення; допитливість, прагнення до експериментування; легке і швидке засвоювання та використання нової інформації; ранній інтерес до читання, часто — самостійне опанування його.
Обдаровані діти наділені високим творчим потенціалом і високим рівнем розвитку здібностей. Здебільшого найважливішими характеристиками обдарованих дітей вважають:
надзвичайно ранній вияв високої пізнавальної активності й допитливості;
— швидкість і точність виконання розумових операцій, що зумовлене стійкістю уваги та оперативною пам'яттю;
сформованість навичок логічного мислення;
багатство активного словника;
швидкість і оригінальність вербальних (словесних) асоціацій;
виражена установка на творче виконання завдань;
розвиток логічного мислення й уяви;
володіння основними компонентами уміння вчитися.
Важливою характеристикою обдарованості є креативність — здатність до творчості. Згідно із психологічними дослідженнями основою обдарованості є закладений від народження творчий потенціал, який розвивається впродовж усього життя людини. Він не залежить безпосередньо від рівня розумових здібностей, оскільки діти з високим рівнем інтелектуального розвитку іноді володіють незначним творчим потенціалом.
Обдарованість типологізують за різними критеріями. Наприклад, український психолог Юрій Гільбух на основі аналізу пізнавальних особливостей дитини виокремлює такі типи обдарованості:
— природничі теоретики (спрямованість пізнавального інтересу на осмислення абстрактних ідей, схильність до природничих знань);
— природничі прикладники (спрямованість пізнавального інтересу на розв'язання складних конструкторсько-технічних завдань, моделювання);
— гуманітарії (спрямованість пізнавального інтересу на мови, суспільні науки, літературу).
В умовах загальноосвітньої школи важливо правильно організувати роботу учителя з обдарованими дітьми, не тільки створюючи необхідні умови для їх розвитку, а й психологічно готуючи їх до наполегливої праці, самовиховання.
Ознаки обдарованості:
Обдаровані діти – діти, в яких у ранньому віці виявляють здібності до виконання певних видів діяльності.
Вони вирізняються серед однолітків яскраво вираженими можливостями в досягненні результатів на якісно вищому рівні, який перевищує певний умовний «середній» рівень. Їх успіхи не є випадковими, а виявляються постійно.
Для виявлення обдарованих дітей вчителі мають бути обізнані з концепцією обдарованості, розуміти зміст понять «талант», «обдарованість», «здібність», «обдарована дитина», знати психолого-педагогічні особливості обдарованих дітей, види обдарованості, специфіку роботи з такими дітьми. Платон вважав, що юні обдарування треба навчати окремо, а Конфуцій пропонував інтенсивно розвивати саме таких дітей, бо в них вбачав гарантію майбутнього нації.
Здібності – це такі індивідуально-психологічні особливості людини, які сприяють успішному виконанню нею тієї чи іншої діяльності й не зводяться тільки до знань, умінь та навичок, які вона має. Від народження людина має лише задатки здібностей, з яких під впливом зовнішнього середовища, навчання й виховання розвиваються загальні, розумові, інтелектуальні, спеціальні здібності.
Термін «обдарований» був вперше вжитий А. Треєм у 1839 р. у розумінні слова «геній». стосовно обдарованості існує дві протилежності точки зору.
Отже, обдарована дитина – та, яка виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями у тому або іншому виді діяльності. У свою чергу необхідними і актуальними у наші дні є розвиток обдарованості – результат складної спадковості і соціального середовища, опосередкованості діяльності дитини.
Загальновизнаними є сформульовані ним три ознаки здібностей:
1) індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють людину від інших людей;
2) особливості по відношенню до успішності виконання діяльності;
3) здатність до оволодіння новими знаннями та уміннями.
Взаємодія учителя з обдарованими дітьми повинна базуватися з урахуванням таких психолого-педагогічних принципів:
- формування взаємин на основі творчої співпраці;
- організація навчання на основі особистої зацікавленості учня, його індивідуальних інтересів і здібностей;
- превалювання ідей подолання труднощів, досягнення мети в спільній діяльності педагога та учнів, самостійній роботі учнів;
- вільний вибір форм, напрямів, методів діяльності;
- розвиток системного, інтуїтивного мислення, вміння, «згортати» і деталізувати інформацію;
- гуманістичний, суб’єктивний підхід до виховання;
- створення нового педагогічного середовища.
Втілення цих принципів у життя потребує творчого підходу до організації навчання як інтегративного процесу, який сприяє формуванню цілісної картини світу, дає змогу учням самостійно обирати « опорні» знання з різних наук при максимальній орієнтації на власний досвід.