Тема: особливості організації праці педагога-організатора. Планування та облік роботи у літніх оздоровчих таборах

План:

1. Особливості роботи педагога-організатора в умовах табірного літа.

2. Вимоги, що висуваються до особистості педагога-організатора ЛОТ та його роботи.

3. Поняття про робочий план-мережу.

4. Особистий план роботи педагога-організатора.

5. План-щоденник як одна з форм особистого плану педагога-організатора; їх різновиди.

1. Особливості роботи педагога-організатора в умовах табірного літа.

Велика літня перерва у школярів - це період зміцнення їхнього здоров'я, пізнання цікавого, нових знайомств та пригод; це пора морального загартування, духовного збагачення, пора яскравих вражень, творчості, активного пізнання світу та себе в ньому.

З метою організації повноцінного відпочинку, оздоровлення та лікування дітей у літній період, залучення для цього максимальної кількості дитячих оздоровчих закладів і фахівців, забезпечення якісного медичного обслуговування і харчування, створення належних умов для культурно-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи щорічно в районі, на базі загальноосвітніх шкіл, функціонують пришкільні оздоровчі табори та табори праці й відпочинку для старшокласників.

Організовуючи літнє оздоровлення дітей, педагогічні колективи намагаються планувати і будувати виховну роботу так, щоб кожна дитина знайшла собі справу до душі; відчувала себе сильною, творчою особистістю; збагатилась духовно і почувала себе комфортно.

Планування виховної роботи у таборі вимагає певної послідовності, системності та спадкоємності. Починаючи планування, вожатий і вихователь вивчають державні документи з питань виховання підростаючих поколінь, ознайомлюються з інструктивними-матеріалами відповідних організацій, з публікаціями в педагогічній пресі про організацію літнього відпочинку дітей і молоді. Велике значення має врахування визначних дат і свят, що припадають на цей період, подій, що відбуватимуться в країні і за кордоном, календаря літніх пам'ятних дат, традицій табору, місцевих умов і можливостей, вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів і підлітків. Табірна зміна для дитини — це справи, в яких вона бере участь, виступаючи в різних ролях: організатора, учасника, глядача.

Організація праці педагога-організатора — це оволодіння прогресивними засобами й прийомами праці, організація діяльності дитячого об'єднання.

Вона включає в себе:

— раціональне використання вільного часу, професійних і педагогічних якостей;

— знання особливостей дитячого об'єднання, урахування їх у роботі;

— відбір оптимальних методів виховання і організаторської діяльності.

В умовах табірного літа працю педагога-організатора потрібно розглядати в трьох аспектах:

1. Осмислена методична підготовка педагога-організатора до зміни.

2. Вміле педагогічне керівництво роботою загону протягом зміни.

3. Об'єктивний аналіз роботи за зміну.

2. Вимоги, що висуваються до особистості педагога-організатора лот та його роботи.

Починаючи роботу, педагогові-організаторові, насамперед, потрібно уявити і знати умови, у яких йому доведеться працювати. Умови роботи в загоні — це обов'язкове врахування:

— специфіки зміни, її характеру, спрямованості, визначення подій;

— особливостей роботи даного табору;

— матеріально-технічної бази табору на даний період;

— традиційне доручення загону (профіль);

— особистої зацікавленості, захоплення самого педагога-організатора;

— можливостей взаємодіючих сил.

Термін перебування дітей в таборі маленький, але і за цей час можна вплинути на формування їх світогляду, ставлення до людей, погляди, поведінку.

Успіх загальної справи, робота загону визначаються перш за все “якісною пробою” педагога-організатора, його захопленнями, його майстерністю. Майстерність педагога сучасної національної школи полягає не лише в умінні творити навчально-виховний процес з урахуванням складного дитячого світу, думок, почуттів, але й вміти сприяти під час літнього відпочинку розвиткові фізичного, розумового, духовного, соціального рівнів школярів, прояву їх соціальної активності, і головне — повсякчас створювати умови для стимулювання фізично-оздоровчої, предметно-практичної, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної, орієнтаційно - оцінної активності школярів; сприяти саморозвиткові, самовизначенню, самоствердженню кожного учня.

Під час організації будь-якої діяльності тимчасово створеного учнівського колективу вихователям, педагогам-організаторам та школярам необхідно реалізовувати принцип спільного планування, спільної організації праці, колективного пошуку форм стосунків між учасниками спільної творчої справи, синтезуючи процес пізнання і життєво практичний досвід школярів.

Для повнокровного існування педагогіки співробітництва, реалізації спільної творчої справи педагогам, вихователям слід пам'ятати закон успіху І.П.Іванова:

— не замість дітей, без них, а разом з ними і попереду них думати;

— не замість дітей, без них, а з ними оцінювати зроблене, виносячи уроки на майбутнє;

— завжди і в усьому дотримуватися позиції захопленості пошуком.