
- •Передмова
- •І. Структура навчальної дисципліни
- •Тема: педагог – організатор як посадова особа
- •Поняття педагог-організатор. Посадові обов’язки педагога –організатора.
- •Кваліфікаційні вимоги до педагога-організатора
- •3. Права та функції педагога-організатора
- •4. Модель професійної компетентності педагога-організатора
- •II. Педагог-організатор повинен володіти уміннями загальнопедагогічними:
- •Тема: особистість і колектив
- •1. Поняття колективу, його види
- •Поняття про дитячий колектив, його ознаки, функції та типи
- •3. Соціально-психологічні проблеми колективу
- •4.Розвиток творчої індивідуальності у колективі
- •5.Роль колективу у формуванні та становленні особистості школяра
- •Тема: сучасний педагог
- •1. Основні риси, функції сучасного педагога
- •2. Професійно важливі якості педагога, працюючого з колективом
- •3. Професійно значимі якості сучасного педагога.
- •Тема: педагогічна комунікація сучасного педагога
- •1. Педагогічного спілкування, типи та ознаки
- •2. Вербальні і невербальні засоби комунікації
- •3. Рівні, види та стилі педагогічного спілкування
- •4. Бар'єри спілкування
- •Тема: педагогічний конфлікт
- •1.Визначення конфлікту. Класифікація та стилі конфліктів.
- •2. Конфлікти як засіб регулювання міжособистісних стосунків
- •3. Конфлікти у школі
- •4. Конфлікт у взаємодії “вчитель — учні”
- •Тема: організаційні форми виховної роботи
- •1. Поняття позакласна та позашкільна виховна робота
- •2. Принципи позакласної та позашкільної виховної роботи
- •3. Форми позакласної та позашкільної виховної роботи
- •4. Типи закладів
- •Лекція Методика колективного творчого виховання
- •1. Технологія колективного творчого виховання (за і. П. Івановим)
- •2. Педагогічна технологія організації колективної життєдіяльності дітей.
- •3. Колективно - творча діяльність (ктд)
- •4. Етапи технологічної послідовності в колективній творчій діяльності
- •5. Види колективних творчих справ
- •Тема: педагогічні особливості розвитку і виховання дітей різного віку
- •1. Поняття розвитку. Фактори, що впливають на формування особистості
- •2. Педагогічні особливості розвитку і виховання молодшого шкільного віку, підлітків, старшого шкільного віку
- •3. Форми виховної роботи педагога-організатора з дітьми різних вікових категорій
- •Особливості і проблеми, що виникають в процесі виховання підлітків
- •Тема: сучасні структури самоуправління в дитячих колективах та об’єднаннях
- •1. Поняття учнівського самоврядування
- •2. З історії шкільного самоврядування
- •3. Актуальність створення шкільного самоврядування в сучасних умовах
- •4. Соціально-педагогічні принципи побудови моделі шкільного самоврядування
- •Тема: дитячі громадські організації
- •1. Особливості сучасних дитячих громадських організацій в Україні
- •2. Піонерський рух в Україні
- •3. Скаутський рух в Україні
- •4. Дитячий козацький рух в Україні
- •5. Дитячі організації за інтересами
- •Тема: особливості організації праці педагога-організатора. Планування та облік роботи у літніх оздоровчих таборах
- •1. Особливості роботи педагога-організатора в умовах табірного літа.
- •2. Вимоги, що висуваються до особистості педагога-організатора лот та його роботи.
- •3. Поняття про робочий план-мережу.
- •4. Особистий план роботи педагога-організатора.
- •5. План-щоденник як одна з форм особистого плану педагога-організатора; їх різновиди
- •Тема: специфічні особливості виховання особистості в колективі
- •1. Виховуючий вплив індивідуальності в класному колективі
- •2. Мінімізація внутрішнього опосередкування міжособистісного впливу в класному колективі
- •3. Реалізація функції емоційного захисту в класному колективі
- •4. Наслідування як виховний механізм у класному колективі
- •5. Класний колектив як соціальне середовище самореалізації вихованців
- •Тема: робота з обдарованими дітьми
- •1. Обдарованість: суть, види, ознаки
- •2. Форми і методи роботи з обдарованими дітьми
- •3. Організація роботи з обдарованими дітьми
- •4. Планування роботи з обдарованими дітьми
- •Тема: робота з відстаючими та педагогічно занедбаними дітьми
- •1.Відставання: ознаки, причини
- •2. Робота з відстаючими учнями
- •3.Поняття “педагогічно занедбані діти”
- •4. Соціально-педагогічні причини появи важковиховуваних дітей
- •5. Організація роботи вчителя з педагогічно занедбаними дітьми.
- •6. Принципи, шляхи перевиховання
- •Тема: сутність і методи превентивного виховання школярів
- •Соціальні передумови зростання кількості учнів з девіантною поведінкою
- •2. Сутність превентивного виховання школярів
- •Діагностика у превентивній роботі з учнівською молоддю
- •Методи превентивного виховання.
- •Профілактика правопорушень вихованців.
- •Тема: взаємодія з батьками у системі інклюзивної
- •1. Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •2. Шляхи і засоби підвищення психолого-педагогічної культури батьків
- •3. Соціально-психологічні особливості сімей, що мають дітей з особливими потребами
- •Соціально-психологічні особливості сімей з дітьми з особливими потребами.
- •Взаємодія з батьками у системі інклюзивної освіти
- •Тема: діагностика виховання
- •1. Діагностика і вимірювання вихованості
- •2. Критерії вихованості
- •3. Ступені вихованості
- •4. Методи діагностики вихованості
- •Іі додатки
- •Пам’ятка молодому педагогу
- •Необхідна документація педагога – організатора
- •Необхідна документація в дитячих об”єднаннях
- •Річний план роботи педагога-організатора
- •Основні орієнтири виховання
- •1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави ( громадянське, патріотичне, родинне виховання)
- •2. Ціннісне ставлення до людей (моральне виховання)
- •Види та форми робіт в дитячих об’єднаннях за інтересами
- •Примірний перелік доручень в дитячих об’єднаннях за інтересами
- •Основні виховні заходи навчального року
- •Зразок режиму дня дітей в лот
- •Методична розробка творчої справи Творча гра «Хатинка Баби-Яги»
- •Сценарій
- •Конкурс: Образ Баби-Яги.
- •Конкурс «Сліди нечистої сили».
- •Vі. Конкурс «Костюм для Баби-Яги».
- •Vіі. Конкурс. «Кращий проект житла для Баби-Яги»
- •Vііi. Конкурс «Естафета на мітлі».
- •Ііі рекомендована література
- •Іv інформаційні ресурси
- •Примітки
4. Етапи технологічної послідовності в колективній творчій діяльності
Докладніше розглянемо стадії (етапи) організації колективної творчої діяльності. Етап І. Попередня робота вихователя. Класний керівник визначає роль конкретної колективної творчої справи у загальній виховній роботі з класним колективом: визначення теми, мети, 2-3 завдань майбутньої діяльності, висування перспектив перед учнями, вироблення у них переконання в суспільній значущості та необхідності майбутньої діяльності, захоплення всіх загальною справою. Починається будь-яка колективна творча справа з попередньої роботи вихователів: класних керівників, педагогів, батьків, шефів. Вони визначають виховні завдання наступної КТС, намічають вихідні дії для розробки спільними зусиллями дорослих і дітей оптимального проекту майбутньої КТС. У ході стартової бесіди старші розповідають, які колективні творчі справи можна здійснити, відповідають на запитання дітей. Іде обговорення: що можна зробити? Для кого? Де? Коли? Хто братиме участь? З ким разом? Кому бути організатором?
Етап II— колективне планування колективної творчої справи. Як правило, воно проходить у формі загального збору-старту, на якому керівник ставить перед учасниками проблемні питання-завдання:
Для кого хочемо провести справу? На радість і користь кому?
Як краще її провести? З ким разом? Кому брати участь?
Де і коли провести запланований захід?
Під час такого збору ведучий ставить питання для уточнення, порівняння різних думок, підтримує і розвиває найбільш цікаві пропозиції. Наприкінці обговорення всі пропозиції зводяться до загальних рекомендацій. У разі необхідності вибирають «раду справи» — збірний колектив представників усіх робочих підгруп, який уточнює, конкретизує план підготовки проведення заходів, розподіляє доручення, керує підготовкою, а потім і проведенням справи.
Крім загального збору-старту, можливі конкурси на найкращу пропозицію щодо плану, найкращий проект справи, заповнення анкети пропозицій; «розвідка» справи; виготовлення газети — «блискавки» з пропозиціями до плану (для обговорення); аукціон ідей; організація скарбнички (фонду, «банку», «поштової скриньки») ідей та пропозицій; заповнення журналу-естафети; дискусія, захист проектів плану тощо.
Етап III. Колективна підготовка справи: розподіл доручень між учасниками, визначення завдань мікроколективам, вибори відповідальних, проведення анкети, організація контролю за виконанням завдань. Створений спільно проект колективної творчої справи уточнюється та конкретизується спочатку радою справи, яку спрямовує керівник колективу, після цього — у мікроколективах, які самі планують виконання справи і починають роботу зі втілення окремих частин загального задуму, враховуючи пропозиції, висловлені й обговорені на загальному зборі-старті. При цьому вихованці застосовують не тільки досвід, здобутий під час колективного планування, а й ті знання, вміння і навички, що набули в навчальному процесі або в позаурочний час.
Етап IV. Проведення справи: зміст і методика проведення справи залежать від її форми, мети і завдань: збір, ділова гра, конференція, диспут, ярмарок тощо.. Головне для керівника — забезпечити виникнення у вихованців бадьорості, життєрадісності, впевненості у власних силах, прагнення переборювати будь-які труднощі.
Етап V — колективне оцінювання творчої справи. На спеціально організованому зборі — «вогнику», присвяченому підбиттю підсумків роботи за минулий період, обговорюються спочатку в підгрупах, а потім спільно з усіма учасниками позитивні й негативні моменти підготовки і проведення колективної творчої справи. (Наприклад, з’ясовуються питання:: чи була користь, радість від діяльності навколишнім людям? Чи був колектив дружнім, організованим, доброзичливим? Чи була колективна справа проведена з фантазією та витівкою? Хто показав себе з кращого боку і в чому? Кому можна висловити загальну подяку? Що треба врахувати в майбутній роботі? Головне, щоб кожний брав участь в аналізі досвіду (і свого власного, і своїх товаришів) проведеної КТС, навчався оцінювати, аналізувати, брати уроки на майбутнє. Спираючись на той позитивний досвід, який учасники КТС набули в організації колективної творчої справи, враховуючи уроки з помилок, дорослий подружньому переконує вихованців в необхідності подальшої роботи по поліпшенню навколишнього життя. Слово дорослого — це роздум вголос, це нова ідея, нове завдання, нова пропозиція. Вихователі підбивають підсумки роботи й оцінюють виконання виховних завдань на нараді дорослих учасників справи. Етап VI — виконуються ті рішення, що були прийняті на зборах колективу вихованців за підсумками колективної творчої справи, розробляються нові справи чи зустрічі, вивчається новий матеріал, проводиться певна пошукова робота в конкретному напрямі тощо..