
- •Передмова
- •І. Структура навчальної дисципліни
- •Тема: педагог – організатор як посадова особа
- •Поняття педагог-організатор. Посадові обов’язки педагога –організатора.
- •Кваліфікаційні вимоги до педагога-організатора
- •3. Права та функції педагога-організатора
- •4. Модель професійної компетентності педагога-організатора
- •II. Педагог-організатор повинен володіти уміннями загальнопедагогічними:
- •Тема: особистість і колектив
- •1. Поняття колективу, його види
- •Поняття про дитячий колектив, його ознаки, функції та типи
- •3. Соціально-психологічні проблеми колективу
- •4.Розвиток творчої індивідуальності у колективі
- •5.Роль колективу у формуванні та становленні особистості школяра
- •Тема: сучасний педагог
- •1. Основні риси, функції сучасного педагога
- •2. Професійно важливі якості педагога, працюючого з колективом
- •3. Професійно значимі якості сучасного педагога.
- •Тема: педагогічна комунікація сучасного педагога
- •1. Педагогічного спілкування, типи та ознаки
- •2. Вербальні і невербальні засоби комунікації
- •3. Рівні, види та стилі педагогічного спілкування
- •4. Бар'єри спілкування
- •Тема: педагогічний конфлікт
- •1.Визначення конфлікту. Класифікація та стилі конфліктів.
- •2. Конфлікти як засіб регулювання міжособистісних стосунків
- •3. Конфлікти у школі
- •4. Конфлікт у взаємодії “вчитель — учні”
- •Тема: організаційні форми виховної роботи
- •1. Поняття позакласна та позашкільна виховна робота
- •2. Принципи позакласної та позашкільної виховної роботи
- •3. Форми позакласної та позашкільної виховної роботи
- •4. Типи закладів
- •Лекція Методика колективного творчого виховання
- •1. Технологія колективного творчого виховання (за і. П. Івановим)
- •2. Педагогічна технологія організації колективної життєдіяльності дітей.
- •3. Колективно - творча діяльність (ктд)
- •4. Етапи технологічної послідовності в колективній творчій діяльності
- •5. Види колективних творчих справ
- •Тема: педагогічні особливості розвитку і виховання дітей різного віку
- •1. Поняття розвитку. Фактори, що впливають на формування особистості
- •2. Педагогічні особливості розвитку і виховання молодшого шкільного віку, підлітків, старшого шкільного віку
- •3. Форми виховної роботи педагога-організатора з дітьми різних вікових категорій
- •Особливості і проблеми, що виникають в процесі виховання підлітків
- •Тема: сучасні структури самоуправління в дитячих колективах та об’єднаннях
- •1. Поняття учнівського самоврядування
- •2. З історії шкільного самоврядування
- •3. Актуальність створення шкільного самоврядування в сучасних умовах
- •4. Соціально-педагогічні принципи побудови моделі шкільного самоврядування
- •Тема: дитячі громадські організації
- •1. Особливості сучасних дитячих громадських організацій в Україні
- •2. Піонерський рух в Україні
- •3. Скаутський рух в Україні
- •4. Дитячий козацький рух в Україні
- •5. Дитячі організації за інтересами
- •Тема: особливості організації праці педагога-організатора. Планування та облік роботи у літніх оздоровчих таборах
- •1. Особливості роботи педагога-організатора в умовах табірного літа.
- •2. Вимоги, що висуваються до особистості педагога-організатора лот та його роботи.
- •3. Поняття про робочий план-мережу.
- •4. Особистий план роботи педагога-організатора.
- •5. План-щоденник як одна з форм особистого плану педагога-організатора; їх різновиди
- •Тема: специфічні особливості виховання особистості в колективі
- •1. Виховуючий вплив індивідуальності в класному колективі
- •2. Мінімізація внутрішнього опосередкування міжособистісного впливу в класному колективі
- •3. Реалізація функції емоційного захисту в класному колективі
- •4. Наслідування як виховний механізм у класному колективі
- •5. Класний колектив як соціальне середовище самореалізації вихованців
- •Тема: робота з обдарованими дітьми
- •1. Обдарованість: суть, види, ознаки
- •2. Форми і методи роботи з обдарованими дітьми
- •3. Організація роботи з обдарованими дітьми
- •4. Планування роботи з обдарованими дітьми
- •Тема: робота з відстаючими та педагогічно занедбаними дітьми
- •1.Відставання: ознаки, причини
- •2. Робота з відстаючими учнями
- •3.Поняття “педагогічно занедбані діти”
- •4. Соціально-педагогічні причини появи важковиховуваних дітей
- •5. Організація роботи вчителя з педагогічно занедбаними дітьми.
- •6. Принципи, шляхи перевиховання
- •Тема: сутність і методи превентивного виховання школярів
- •Соціальні передумови зростання кількості учнів з девіантною поведінкою
- •2. Сутність превентивного виховання школярів
- •Діагностика у превентивній роботі з учнівською молоддю
- •Методи превентивного виховання.
- •Профілактика правопорушень вихованців.
- •Тема: взаємодія з батьками у системі інклюзивної
- •1. Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •2. Шляхи і засоби підвищення психолого-педагогічної культури батьків
- •3. Соціально-психологічні особливості сімей, що мають дітей з особливими потребами
- •Соціально-психологічні особливості сімей з дітьми з особливими потребами.
- •Взаємодія з батьками у системі інклюзивної освіти
- •Тема: діагностика виховання
- •1. Діагностика і вимірювання вихованості
- •2. Критерії вихованості
- •3. Ступені вихованості
- •4. Методи діагностики вихованості
- •Іі додатки
- •Пам’ятка молодому педагогу
- •Необхідна документація педагога – організатора
- •Необхідна документація в дитячих об”єднаннях
- •Річний план роботи педагога-організатора
- •Основні орієнтири виховання
- •1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави ( громадянське, патріотичне, родинне виховання)
- •2. Ціннісне ставлення до людей (моральне виховання)
- •Види та форми робіт в дитячих об’єднаннях за інтересами
- •Примірний перелік доручень в дитячих об’єднаннях за інтересами
- •Основні виховні заходи навчального року
- •Зразок режиму дня дітей в лот
- •Методична розробка творчої справи Творча гра «Хатинка Баби-Яги»
- •Сценарій
- •Конкурс: Образ Баби-Яги.
- •Конкурс «Сліди нечистої сили».
- •Vі. Конкурс «Костюм для Баби-Яги».
- •Vіі. Конкурс. «Кращий проект житла для Баби-Яги»
- •Vііi. Конкурс «Естафета на мітлі».
- •Ііі рекомендована література
- •Іv інформаційні ресурси
- •Примітки
Тема: педагогічна комунікація сучасного педагога
План:
Педагогічне спілкування, типи та ознаки
Вербальна та невербальна комунікація.
Рівні, види та стилі педагогічного спілкування
Бар’єри спілкування.
1. Педагогічного спілкування, типи та ознаки
Педагогічне спілкування — система соціально-психологічної взаємодії між учителем та учнем, спрямована на створення оптимальних соціально-психологічних умов для обопільної діяльності.
Професійне педагогічне спілкування передбачає високу його культуру, яка засвідчує вміння педагога реалізовувати свої можливості у спілкуванні з іншими людьми, здатність сприймати, розуміти, засвоювати, передавати зміст думок, почуттів, прагнень у процесі навчання і виховання.
Головними ознаками педагогічного спілкування на суб'єкт-суб'єктному рівні є:
1. особистісна орієнтація співрозмовників (здатність бачити і розуміти співрозмовника);
2. рівність психологічних позицій співрозмовників (недопустиме домінування педагога у спілкуванні, він повинен визнавати право учня на власну думку, позицію);
3. проникнення у світ почуттів і переживань, готовність прийняти точку зору співрозмовника (спілкування за законами взаємної довіри, коли партнери вслухаються;
4. розділяють почуття одне одного, співпереживають, має особливий педагогічний ефект);
5. нестандартні прийоми спілкування (відхід від суто рольової позиції вчителя).
Педагогічну діяльність характеризують наступною структурою комунікативного впливу: ХТО — КОМУ — ЩО — ЯК — ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ
При цьому ХТО — суб'єкт комунікативного впливу (педагог); КОМУ — об'єкт комунікативного впливу (учень або група учнів). ЩО — зміст комунікативного процесу (навчальний матеріал, або особистісно - орієнтований зміст з метою зміни, розвитку особистості учня; ЯК — конкретна педагогічна техніка (засіб спілкування); ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ — ступінь збігу змісту, що передається педагогом, зі змістом, сприйнятим учнем (учнями).
Важливим при цьому є вдосконалення соціально-психологічних особливостей особистості вчителя і оптимізація засобів педагогічного впливу, тобто акцент на компонентах ХТО і ЯК. Вдосконалення цих параметрів повинно охоплювати і комунікативну, і перцептивну (лат. ptrceptio — сприймання, пізнання), і інтерактивну складові спілкування, які тісно пов'язані з трьома основними сферами психіки: пізнавальною, емоційною, мотиваційно-рольовою. Тому оптимізація спілкування означає і вдосконалення психічного функціонування особистості вчителя.
2. Вербальні і невербальні засоби комунікації
Вербальна комунікація.
Усна мова як і раніше залишається найпоширенішим способом комунікації.
Удосконалення навичок писемного мовлення. Люди користуються письмовою комунікацією рідше, ніж усною. Але з приходом електронної пошти важливість письмового спілкування сильно зросла. Будь-яке письмове повідомлення має одну незаперечну перевагу перед усним. Складаючи його, ви маєте можливість подумати, привести в порядок свої думки і в разі необхідності навіть переписати начисто. Однак потрібно відзначити і два недоліки письмової комунікації. По-перше, письмове повідомлення не може передати інтонації вашого голосу і жестикуляцію (часто, але не завжди: смайлики - велике досягнення людства), а по-друге, ви позбавлені миттєвої зворотнього зв'язку з читачем.
Денотати і конотації. Денотатом називають предметне значення слова або, інакше кажучи, його Вікіпедії. Наприклад, тлумачний словник визначає поняття "батько" як "батько чоловічої статі". Це визначення і є денотатом даного слова.
Асертивність. Асертивність називають здатність людини відстоювати свої права. Є "троїстий принцип", який полягає в наступному: опиняючись в конфліктній ситуації, будьте сильні, чесні й доброзичливі. Ваша твердість не дозволить опонентові маніпулювати вами чи залякувати вас. Ваша чесність не дозволить вам бути втягнутим у аморальну ситуацію, навіть якщо вас будуть провокувати на це. Ваше дружелюбність дасть зрозуміти вашим опонентам, що ви готові до співпраці
Невербальна комунікація.
Невербальне спілкування, більш відомий як мову поз і жестів, включає в себе всі форми самовираження людини, які не спираються на слова. Психологи вважають, що читання невербальних сигналів є найважливішою умовою ефективного спілкування. Чому ж невербальні сигнали такі важливі в спілкуванні?
близько 70% інформації людина сприймає саме по зоровому (візуальному) каналу;
невербальні сигнали дозволяють зрозуміти справжні почуття і думки співрозмовника;
наше ставлення до співрозмовника нерідко формується під впливом першого враження, а воно, у свою чергу, є наслідком впливу невербальних чинників - ходи, виразу обличчя, погляду, манери триматися, стилю одягу і т.д.
Особливо цінні невербальні сигнали оскільки вони спонтанні, несвідомі і, на відміну від слів, завжди щирі.