МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра трудового та господарського права

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни

«Земельне право»

Галузь знань 0304 – право

Напрям підготовки 6.030402 – правоохоронна діяльність

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Форма навчання денна, заочна

м. Харків

2013

Передмова

Навчально-методичні матеріали до самостійної роботи з дисципліни «Земельне право» для курсантів та слухачів за напрямом підготовки (спеціальністю) «правознавство» на 25 арк.

СХВАЛЕНО Науково-методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ _______________________ Протокол № _______	ЗАТВЕРДЖЕНО На засіданні кафедри трудового та господарського права ХНУВС ________________________ Протокол № _______ ______________ ________________ (підпис) (П.І.Б.)
ПОГОДЖЕНО Секцією Науково-методичної ради з юридичних дисциплін Харківського національного університету внутрішніх справ _______________________ Протокол № _______ ______________ ________________ (підпис) (П.І.Б.)

Рецензенти:

Панова І.В. доцент кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права ННІПМК ХНУВС, к.ю.н., доцент

Савченко А.О. завідувач кафедри трудового, екологічного, земельного та

аграрного права та соціального забезпечення населення

Харківського економіко-правового університету,

к.ю.н., доцент

Розробники: І.В. Бригадир. – Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013.

© Бригадир І.В., 2013.

© Харківський національний університет внутрішніх справ

1. Загальні методичні рекомендації

Загальні вимоги до вивчення дисципліни. Земельне право є самостійною галуззю права, яку необхідно відмежувати від суміжних галузей, передусім від цивільного, екологічного та адміністративного права. До загальної частини земельного права відноситься правові інститути, які містять норми щодо загальних положень права власності на землі та права землекористування, управління земельними ресурсами, юридичної відповідальності за правопорушення в сфері охорони земель. Особлива частина курсу містить правові інститути щодо правового режиму окремих категорій земель класифікованих за ст. 19 Земельного кодексу України.

Програма курсу «Земельне право» складається з двох модулів, двох змістовних модулів, які охоплюють 12 тем, для денної форми навчання її загальний обсяг 54 години, в тому числі лекції – 8 годин, практичних занять – 20 годин, самостійна робота – 26 години.

На вивчення навчальної дисципліни за заочною формою навчання (термін навчання 4 роки; 2-й навчальний курс) відводиться 108 години / 3,0 кредити ECTS.

При вивченні дисципліни «Земельне право» значну увагу курсанти та слухачі мають приділяти самостійній роботі над навчальним матеріалом. Дисципліна «Земельне право» складається з двох модулів, які об'єднують дванадцять тем, для кожної теми визначено певний обсяг самостійної роботи в залежності від змістовної та законодавчої завантаженості теми.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом курсантом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Самостійна робота курсанта складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених цією програмою.

Самостійна робота курсанта забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи курсанту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота курсанта над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах.

Зміст самостійної роботи курсанта над дисципліною визначається у Навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять, іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі.

Критерії оцінювання рівня отриманих знань.

Під час самостійної роботи з підготовки до практичних занять курсанти (слухачі) обов'язково самостійно готують рішення завдань, що задаються викладачем на передодні. Рішення кожного завдання повинне бути викладене у письмовій формі у робочому зошиті курсанта, із мотивуванням та докладною аргументацією, з посиланням на відповідні норми законодавства. Відсутність у курсанта під час практичного заняття робочого зошиту із вирішеними завданнями інших вказаних матеріалів, обґрунтованого рішення або неготовність курсанта до роботи на занятті тягне за собою незадовільну оцінку для курсанта за виконання самостійної роботи.

Рівень освоєння навчального матеріалу визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("зараховано", "нзараховано"), 100-бальною та ЕСТS. Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний за змістовними модулями) та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання рівня набутих знань. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок курсантів, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять курсантами за національної системою оцінювання.

Поточний контроль на семінарських заняттях, а також при виконання тестових завдань, підсумковому контролі чи екзаменах враховує: рівень знань курсанта (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.

Поточний контроль знань і умінь курсантів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опитування з навчальних питань теми відповідного змістовного модулю. Під час цих занять курсантами під контролем викладача обговорюються рішення завдань. Викладач оцінює правильність кваліфікації, повноту й обґрунтованість рішень, складених курсантами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію.

Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття модулю у вигляді контрольних робіт (у письмовій формі). Для отримання оцінки за результатами освоєння модулю курсант повинен мати оцінки, які він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього модулю, в тому числі, за підготовку наукової доповіді.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання. Курсант, який бажає підвищити підсумкові бали з дисципліни складає підсумковий модульний контроль. Результати складання підсумкового контролю (заліку) оцінюється за 100 бальною шкалою. Підсумкові бали з урахуванням складання заліку розраховуються, як середньоарифметичне результатів підсумкових балів за результатами засвоєння модулів та балів набраних на заліку.