Хід проведення заняття:

В процесі проведення практичного заняття № 1 слід розглянути та проаналізувати концептуальні погляди на земельне право як галузь права та її місце в загальній системі права України. Взаємозв’язок земельного права з такими галузями права як цивільним, господарським, екологічним, адміністративним та іншими галузями права. Розглядаються земельні правовідносини, їх структуру та види. Тісний їх зв'язок з управлінськими та фінансовими правовідносинами. Поняття та види методів правового регулювання в земельному праві. Слід зазначити, що земельне право має власні методи правового регулювання. Вони являють собою відповідні характерові земельних відносин способи та засоби впливу на суб’єктів земельних відносин. Методи правового регулювання земельних відносин складаються зі встановлених земельно-правовими нормами прав та обов’язків учасників зазначених відносин і застосування до них відповідних заходів. Особливості земельних відносин відображені у специфічному поєднанні методів правового регулювання даної сфери суспільних відносин. При цьому завданням правового регулювання є забезпечення певної поведінки учасників земельних відносин. Сутність такого правового регулювання полягає в офіційному виданні та застосуванні правових норм, які закріплюють моделі поведінки суб’єктів земельних правовідносин.

В основі правового регулювання земельних відносин лежать принципи, які відображають характер і тенденції розвитку всього змісту земельного права. Принципи земельного права реалізуються шляхом відтворення основних положень у земельному законодавстві, які пронизують його систему та вдосконалюються разом з їх розвитком. Принципи земельного права поділяються на дві групи: загальні та спеціальні. Спеціальні у свою чергу містяться в ст. 5 Земельного кодексу України.

Під системою земельного права розуміється внутрішня структура його правових інститутів, кожний з яких складається з груп юридичних норм, які регулюють однорідні земельні правовідносини. Система земельного права складається з двох частин: загальної та особливої. До загальної частини земельного права слід віднести: земельні правовідносини; методи правового регулювання земельних відносин та їх принципи; джерела земельного права; право власності на земельні ресурси в Україні; право землекористування; управління земельними ресурсами та юридична відповідальність за земельні правопорушення. До особливої частини земельного права слід віднести правовий режим земель різних категорій, перелік яких містить ст. 17 Земельного кодексу України.

Також слід засвоїти поняття, особливості та класифікацію джерел земельного права. Найпоширенішим в Україні видом джерел права є нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які санкціонують правові норми, розраховані на багаторазове застосування у процесі регламентації суспільних відносин. Джерела земельного права характеризуються загальними рисами, які в цілому притаманні джерелам інших галузей права України. Так, вони видаються в межах повноважень відповідних суб’єктів правотворчості, повинні відповідати нормативним положенням актів, що видані вищестоящими органами, мають загальнообов’язковий характер, адресовані невизначеному колу суб’єктів, їх виконання забезпечене примусовою силою держави.

На сьогодні чинне земельне законодавство йде шляхом диференціації земельних правовідносин. Окрім Земельного кодексу прийнято низку спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини. Це в свою чергу до «втрати» Земельним кодексом України статусу кодифікованого нормативно-правового акту.

Конституція України, а саме ст. ст. 13, 14, Земельний кодекс України, Закони України «Про оренду землі», «Про плату за землю», «Про охорону земель», «Про оцінку землі» тощо є ключовими нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини в Україні. Окрім них є низка загальних нормативно-правових актів, що регулюють зазначені відносини, а саме: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» тощо.

Важливе значення при вивчені джерел земельного права має класифікація джерел земельного права за юридичною силою і за органами, які їх приймають та їх характеристика.

Тема № 3: Право власності на земельні ресурси в Україні.

Практичне заняття № 2 Право власності на земельні ресурси в Україні.

Навчальна мета заняття: ознайомитися з поняттям та особливостями права власності на земельні ресурси в Україні. Об’єктами та суб’єктами права власності на землі. Підставами виникнення та припинення права власності на земельні ділянки. Угодами щодо земельних ділянок. Правами та обов’язками землевласників.

Час проведення – 2 години.

Місце проведення: аудиторія (комп’ютерний клас).

Навчальні питання:

1. Поняття та зміст права власності на земельні ресурси в Україні.

2. Форми власності на землі та їх характеристика.

3. Правові підстави виникнення права власності на земельні ресурси.

4. Права та обов’язки землевласників та їх характеристика.

5. Правові підстави зміни та припинення права власності на земельні ресурси.

6. Правові форми і методи захисту законних прав та інтересів землевласників.

7. Особливості вирішення земельних спорів щодо володіння, користування та розпорядження земельними ресурсами.

Теми для рефератів:

1. Право власності на земельні ресурси як економіко-правовий інститут земельного права.

2. Форми власності на землі, їх об’єкти та суб’єкти.

3. Правові підстави виникнення права власності на земельні ресурси.

4. Права та обов’язки землевласників та їх характеристика.

5. Правові підстави зміни та припинення права власності на земельні ресурси.

Література:

1. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін..; За ред. М.В. Шульги. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 61 – 103; 141 – 154.

2. Земельне право України: Підручник / За ред.. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – с. 95 – 133; 181 – 267.

3. Земельне право: Підручник / За ред.. В.І. Семчика, П.Ф. Кулинича. – К.: Істин, 2006. – С. 75 – 97.

4. Титова Н. Земельний кодекс України: позитивні та негативні аспекти // Право України. – 2002. - № 4.- С. 75.

5. Мороз Л. H. Улучшение природных ресурсов. Договорные отношения. - М., 1994. – 73 с.

6. Право власності в Україні в умовах ринкових відносин. Тези доповідей та наук. повідомлень наук.-практичної конференції молодих юристів. - К., 1995. – 73 с.

7. Право власності на землю та його захист. Збірник нормативно-правових актів / Упорядник Камлик М.І. – К.: Атіка, 2002. – 448с.

8. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30 (23.07.96), ст. 141.

9. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2002, № 3 – 4 (25.10.01), ст. 27.

10. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України, 2003, № 11 (28.03.03), ст. 462.

11. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України, 2003, № 11 (28.03.03), ст. 461.

12. Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» // Відомості Верховної Ради України, 2004, № 35 (05.02.04), ст. 411.

13. Декрет Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 року (із змінами і доповненнями від 2 червня 1995 року і 12 травня 1996 року) // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 10, ст. 79.

14. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України» № 844 від 5 серпня 2009 року // Офіційний вісник України, 2009, № 61, ст. 2158; № 65, ст. 2271; № 70, ст. 2420.

15. Постанова Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи щодо безплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки» № 1112 від 12 жовтня 2009 року // Урядовий кур’єр, 2009, № 199, 28 жовтня.

16. Постанова Верховної Ради «Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право власності на землю, сертифікатів на право на земельну частку (пай) та їх обігу; про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі (на місцевості), використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення» // Голос України, 2003, 06, 24.06.03, № 115-116.

17. Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва: Указ Президента України від 10.11.1994 р. // Збірник указів Президента України, 1994, Вип. № 4.

18. Про заходи щодо реформування аграрних відносин: Указ Президента України // Урядовий кур’єр, 1995, № 3.

19. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України від 03.12.1999 р. // Офіційний вісник України, 1999, № 49, ст. 2400.

20. Указ Президента України «Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001 – 2005 роки» від 30 травня 2001 року // Законодавство України про землю: Нормат.-правові акти з земельних питань. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 88 – 99.