
- •1.Визначення терміна і суті адвоката.
- •2.Адвокатура у найдавніші часи людського суспільства
- •3.Алв у греції.
- •4.Адак у римі
- •4. Адвокатура у середні віки
- •5.Адвокатура у середні віки
- •6. Адвокатура 18-19.
- •8.Процес формування адвокатури в україні в 20ст
- •9 Загальні положення закону країни про адвокатуру та адвокатську діяльність.
- •11.Організаційні форми заняття адв діяльністю укр..
- •12.Юридична природа адвокатських обєднань.
- •13.Спілка адвокатів україни.
- •14.Порядок реєстрації адвокатських обєднань.
- •15.Види адвокатської діяльності.
- •16.Професійні права та обов’язки адвоката
- •17.Гарантії адвокатської діяльності.
- •18.Договір про надання правової допомоги.
- •19.Оплата праці адвоката.
- •20.Помічник адвоката.
- •21.Зупинення та припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
- •22.Дисциплінарна відповідальність адвоката.
- •24.Вища кваліфікаційна комісія адвокатури україни.
- •25.Кваліфікаційно дисциплінарні комісії україни.
- •26.Здійснення в україні адвокатської діяльності, адвокатом іноземної держави.
18.Договір про надання правової допомоги.
Договір (Угода) про надання правової допомоги — домовленість, за якою адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги клієнту, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги.
Більш широке легальне визначення: Договір про надання правової допомоги — домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору[1].
Договір про надання правової допомоги є договором надання послуг у тій мірі, в якій правова допомога є послугою[2].
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі, крім випадків, передбачених законом[3] та етикою[4].В угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта.В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо).
Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором.
Клієнт може в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати угоду з адвокатом в односторонньому порядку; адвокат не має права вчиняти тиск на клієнта у цьому питанні. Напроти, адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати угоду з клієнтом за сукупності умов, прямо передбачених етикою[5].
Окремим видом договору про надання правової допомоги є договір, що укладається Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі[6].
Забороняється укладати угоди, що мають назву (лат.) Pactum de quota litis: за її умовами клієнт до остаточного розв'язання справи зобов'язується виплатити юристові частину від отриманого в результаті винесення рішення у цій же справі[7].
У зв'язку зі змінами законодавства, адвокати-члени адвокатських об'єднань починаючи з 15 серпня 2013 року втрачають право на самостійне укладення із клієнтами договорів про надання правової допомоги. Після цієї дати стороною договору про надання правової допомоги може бути адвокатське об'єднання, а не адвокат-його учасник[8].
19.Оплата праці адвоката.
Безкоштовна юридична консультація — надається в усній формі на особистому прийомі чи в порядку консультації по інтернету (кнопка − консультація знаходиться з лівого боку сторінки сайту)
Адвокат має право на гонорар (винагорода), яке належить йому за виконання роботи, а також можливе відшкодування понесених ним витрат.
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, який передбачає підписання угоди між юридичною особою або громодяном з адвокатом чи адвокатським об’єднанням.
Часом трапляються життєві ситуації у вирішенні яких вкрай необхідна допомога адвоката. Фахівці законодавчої сфери роз’яснюють нюанси виданих указів, допомагають розібратися та оформити документи, надають різний спект відповідних послуг. Встановлена оплата праці адвоката, бере до уваги наступні критерії:
◾ обсяг часу і роботи, який необхідно витратити для якісного надання юридичних послуг;
◾ рівень складності, новизни правових питань галузі юриспруденції;
◾ ймовірність ускладнення роботи юриста через великий об’єм роботи над конкретною справою.
◾ незаплановані та можливі робочі відрядження;
◾виконання поставлених цілей Клієнтом: перемога у справі чи інший позитивний результат у роботі;
◾ додаткові чи особливі вимоги особи-замовника щодо термінів роботи, характеру послуг та професійних відносин між Клієнтом і його юридичним представником;
◾ необхідність допомоги у наданні юридичних послуг з боку фахівців з інших питань; при оплаті праці враховують і репутацію адвоката.