6. Новітні методи політики рефінансування в Україні.

Сучасні реалії ставлять економічну систему України в умови функціонування на основі конкуренції, що робить механізми швидкої й ефективної мобілізації ресурсів для подальшого розвитку виробничої й інвестиційної діяльності найбільш затребуваними. Крім того, в умовах інтеграції у світову економіку за допомогою вдосконалення фінансових методів повинні бути простимульовані процеси найбільш повного використання наявного виробничого потенціалу й подальший його розвиток на якісній основі, що стане передумовою конкурентоспроможності України на світовому ринку. По оцінках фахівців, потенціал нашої держави (враховуючи наявні експертні оцінки землі й природних ресурсів) становить близько 5,7 трлн.грн. (у т.ч. фінансовий - 2,2 трлн.грн.), і його мобілізація значною мірою залежить від ефективності використання ринкових інструментів монетарної політики. Світова практика свідчить про те, що обсяги й структура фінансово-кредитних ресурсів, напрямок їхнього використання, особливо для країн з перехідною економікою, багато в чому залежать від економічної політики держави.

Розвинені країни, що сформували потужні внутрішні ринки, регулюють зростання грошової маси в межах розрахункового індексу (Німеччина, Англія, США). Регулювання валютного курсу національної грошової одиниці використовують європейські країни з розвинутою экспортоорієнтованою економікою (Австрія, Бельгія, Нідерланди). Через те, що економіка України сильно залежить від міжнародних факторів (більше 60% ВВП становить экспортоорієнтована продукція), для національної системи регулювання валютного курсу визначено як стратегічний напрямок політики НБУ.

7. Стратегічні цілі грошово-кредитної політики

Стратегічні цілі грошово-кредитної політики є складовими державної

економічної політики. Їх визначення в багатьох випадках вирішується кон-

сенсусом усього суспільства. У сучасних економіках, де сформована грошова

система, основними стратегічними цілями є: економічне зростання; висока

зайнятість; стабільність цін; стабільність відсоткових ставок; стабільність фі-

нансових ринків; стабільність обмінного курсу

Досягнення стратегічних цілей у багатьох випадках будується на ви-

користанні причинно-наслідкових зв'язків, які зумовлені системними проце-

сами у всій економічній системі. Грошово-кредитна політика неспроможна

безпосередньо впливати на забезпечення стратегічних цілей, оскільки вони

не завжди залежать від дій центральних банків. Регуляційний вплив цен-

тральних банків обмежується параметрами монетарної сфери, яка впливає на

функціональні можливості перебігу багатьох макроекономічних процесів, що

визначають ринкову кон'юнктуру. Центральні банки прагнуть будувати стра-

тегію діяльності навколо забезпечення стабільності національної грошової

одиниці, що сприяє досягненню інших стратегічних цілей. Проте поширеною

практикою у формуванні державної економічної політики є намагання забез-

печити реалізацію стратегічних цілей внаслідок послаблення національної

валюти