Участь адвоката у господарському суді

У господарському кодексі України визначено право звернення до господарського суду для захисту своїх інтересів. При розгляді господарського позову господарським судом дуже важливою є участь адвоката. Адвокат по господарських справах (спорах) детально проаналізує Вашу ситуацію, складе господарський позов та представлятиме Ваші інтереси в господарському суді. Господарське право є одним з приорітетних напрямків діяльності нашої юридичної фірми. Наші адвокати нададуть всю необхідну правову допомогу в господарських спорах (справах), включаючи представництво інтересів в господарському суді. Якщо у Вас виникла необхідність звернутися до господарського суду для захисту своїх інтересів, зверніться за послугами до адвокатів-господарників, адже участь адвоката суттєво підвищує шанси на задоволення Ваших вимог. Пам'ятайте, що згідно статті 44 ГПК України витрати на оплату послуг адвоката відносяться до складу судових витрат і визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ст. 48 ГПК України). При задоволенні позову, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються на відповідача.

Пояснення адвоката в суді касаційної інстанції

Право каса­ційного оскарження процесуальні представники реалізують шляхом подачі касаційної скарги у письмовому вигляді за формою, передбаченою законом.

Залежно від характеру помилки, допущеної судом першої інстанції, представник може в касаційній скарзі ставити пи­тання про усунення її шляхом зміни рішення чи постановлення нового. Вимога про це ставиться тоді, коли відсутня потре­ба збирати або додатково перевіряти докази, а обставини справи повно і правильно досліджені судом першої інстанції, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права. В цьому разі аргументація підстав для скасування, зміни або постановлення нового рішення завершується проханням представника, яке формулюється у межах повноважень суду касаційної інстанції, визначених в ст. 311 ЦПК. До касаційної скарги додається також перелік письмових матеріалів. Це нові, додаткові матеріали, які можуть бути подані як до початку, так і під час розгляду справи у суді касаційної інстанції з метою підт­вердження або спростування скарги або подання прокурора

43. Адвокатура у Великобританії

Англія широко відома всьому світові не тільки своїм консерватизмом, красою Лондона і футболом. Мало кому відомий той факт, що англійська адвокатура (адвокатська система) - є однією з найдосконаліших у світі. Здобувши початкові форми ще на початку другоготисячоліття, вона і до цього дня залишається гордістю не тільки англійської, але і світової юриспруденції.

Якщо в Росії всі адвокати - "рядові бійці" справедливості, то в Англії це не так.

У Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії адвокатського стан ділиться на баристерів, соліситорів і атторнеев.

Національна адвокатура Англії створена в 1285 році на основі законодавчого акту короля Едуарда I.

Судові захисники розділялися на дві великі групи: адвокатів - баристерів (barristers) і стряпчих - атторнеев (attornies) і соліситорів (sollicitors).

Але історично склалося, що Велика Британія «поділена» на 2 юридичні полюса. Якщо Англія і Уельс користуються послугами соліситорів і баристерів, то судові системи Сівши. Ірландії та Шотландії мають деякі відмінності.

Солістори

Виникнення інституту соліситорів сягає в далеке минуле, приблизно до XII століття, коли ще мовою судів був нормандський французька. Сторони, які брали участь у судовому розгляді, потребували «повіреного», який міг би виконати функції перекладача. З початку XIX століття термін «повірений» був замінений терміном «солісітора» і з 1825 р. вони об'єднані в Юридичне товариство (Law Society). Правове становище соліситорів визначено Актом про Солітісторах 1941 Професійної організацією соліситорів Англії та Уельсу єТовариство юристів. Керує Товариством юристів - Рада, що складається з 75 членів, обираних з соліситорів по округах, або призначуваних за їх відповідним спеціалізаціями.

Соліситори (англ., однина solicitor) - у Великобританії це категорія адвокатів, що спеціалізуються на самостійному веденні справ у магістратських судах графств і міст-графств і на підготовці матеріалів для баристерів - адвокатів більш високого рангу. Соліситори виконують також функції юрисконсультів в установах, підприємствах, організаціях, акціонерних товариствах.

Кандидат на зазначене звання повинен 5 років пропрацювати у солісітора в якості помічника або на інший відповідальній посаді (за наявності університетської освіти стажування скорочується до 3 років). Зарахування до соліситори провадиться головою Апеляційного суду.

Роль соліситорів полягає у наданні широкого спектру юридичних послуг населенню: від угод з нерухомістю до складання контрактів і вирішення питань спадкування. Соліситори також займаються позовами про заподіяння шкоди здоров'ю, виступають в якості консультантів з юридичних питань, ведуть справи від імені своїх клієнтів у судах на кримінальних процесах. Важливою сферою діяльності соліситорів є сімейне право - вони часто виступають у ролі адвокатів при вирішенні питань сім'ї та шлюбу.

Левова частка соліситорів веде приватну практику, інша частина працює за наймом у місцевих та центральних урядових установах, а також у торгових і промислових компаніях. Соліситори, що працюють за наймом, мають таке ж професійний статус, як і приватні фахівці.Вони йдуть тим же правилам і статутам і вважаються повністю незалежними юристами.

Соліситори беруть безпосередню участь при укладанні міжнародних контрактів, саме тому вони повинні бути постійно в курсі нових законодавчих актів, що надходять з Брюсселя - центру Європейського Союзу, і рішень Європейського суду у Люксембурзі. Щоб механізм надання послуг Європі не мав збоїв, в Брюсселі було відкрито 35 офісів англійських солісіторскіх фірм.

На території Англії та Уельсу налічується близько 69 тисяч практикуючих соліситорів.

Юристи, так званої, «вищої касти» - баристери. Вони пропонують спеціалізовані послуги адвокатів у справах, пов'язаних із судовим розглядом.

Баррістери

В Англії та Уельсі налічується 8 тисяч практикуючих баристерів, Проф. Організацією яких є генеральний рада адвокатури (General Council of the Bar).

Баристер (англ. barrister, від bar - бар'єр, що відокремлює суддів від підсудних), вище звання адвоката в Англії. Баррістери ведуть справи і виголошують промови перед судом, на відміну від соліситорів і атторнеев, уповноважених тільки в подачі паперів і документів.

Баррістери виступають в якості адвокатів по більшості великих справ в англійських судах. Риса, що відрізняє їх від соліситорів - спеціалізація на адвокатурі, консультаційні послуги та арбітражі. Баррістери проходять висококонкурентну професійну підготовку з ведення судових справ і судового захисту на курсах по своїй спеціальності. Основний акцент у програмах навчання робиться на адвокатському мистецтві, судовій процедурі і правила збору і подання доказів, а також на вмінні швидко знайомитися з меморандумом у справі.

Для отримання звання барристера необхідно мати вищу юридичну освіту, пройти трирічну підготовку в одній з адвокатських корпорацій і здати іспит адвоката з правових дисциплін.

Тільки після цього кандидат стає членом адвокатської корпорації у званні баррістер і набуває право виступати у всіх (у тому числі і вищих) судах. Зазвичай баррістер приймає справи до виробництва тільки за посередництвом солісітора (виняток становлять кримінальнісправи, які баррістер приймає сам).

Вище професійне визнання для барристера - отримання звання королівського адвоката. (QC). Баррістери належать до світової елітиекспертів. Їх досвідом користуються закордонні юристи та інші фахівці, уряду, компанії та приватні клієнти в усьому світі. Вони компетентні в будь-яких питаннях англійського права або права ЄС, що виникає в будь-якій точці земної кулі.

Баррістери є представниками англійської ділової еліти і відіграють помітну роль у політичному житті країни. З числа баристерів зазвичай призначається Генеральний (головний) атторней - вища адвокатське звання у Великобританії, що присуджується адвокату, який представляє Англійську Корону, а також судді вищих судів.

Атторней

Генеральний (головний) атторней (Attorney-General) - це юрисконсульт і адвокат Корони в Англії, призначається з числа баристерів, засідає в Палаті громад для захисту та роз'яснення міністерських проектів з юридичного боку, представляє інтереси Корони у всіх судах.Для Шотландії та Ірландії призначаються особливі генеральний атторней.

Атторней (англ. attorney) - в англосаксонських країнах повірений або представник іншої особи, що виступає замість нього і від його імені при здійсненні угоди або іншого акту поза судом. В Англії до 1873 атторнеев називали також нижчу категорію адвокатів (відповідаєфранцузьким стряпчим). Згідно англійської Акту про відправлення правосуддя (1873), всі особи, допущені до ведення справ у судах, крім баристерів, стали іменуватися солісітора.

Наявність двох категорій адвокатів та пов'язані з цим особливості ведення справ значно збільшують витрати по веденню справи.

Розподіл англійських адвокатів на баристерів і соліситорів, за визнанням багатьох фахівців у галузі історії адвокатури, в тому числі самих англійців, по суті, є анахронізмом, однак спадкоємність в адвокатській професії та вірність традиції, а також те, що вища адвокатське звання барристера повинно бути заслужено, залишає порядок колишнім.

44. У, як й у Англії, існує загальне поняття юридичної професії. Американець, який одержав дозвіл займатися юридичними професіями, іменується юристом у широкому значенні цього терміну, яких у країні нині понад 350 тис. Юрист, маючи ліцензію, то, можливо адвокатом, суддею, прокурором, юрисконсультом тощо.

Для право заняття адвокатською діяльністю необхідно подолати нелегкий тривалий шлях. Обличчя після отримання середньої освіти відвідує університетський коледж, де навчається три чи чотири роки. За нею йдуть 3 роки юридичної школи, що у США є близько 200, де американський студент отримує знання, орієнтовані виключно на практику. Наступним етапом є насичений юридичними дисциплінами курс і іспит, який під контролем суду. Лише незначна число студентів витримує його. Слід зазначити, що сьогодні у половині штатів наявність університетського диплома щоб займатися адвокатської діяльністю перестав бути обов'язкової. Претенденти повинні прагнути бути американськими громадянами плюс ценз осілості - проживати незгірш від шість місяців у цьому штаті.

Американські адвокати займаються як приватної практикою, і створюють виробничі об'єднання на формі «товариств», «корпорацій». Існують адвокатські фірми, які налічують

понад 500 адвокатів. Існують і адвокатські фірми, створених за захистом «громадських інтересів», тобто. є представниками не приватних клієнтів, а громадськості. Наприклад, виступають проти бюрократії, збереження довкілля, проти дискримінації тощо.

В усіх життєвих штатах, найбільших містах і великих населених пунктах адвокати, які допущені до вести справи у судах надають за плату юридичну допомогу, створюють на добровільній основі свої об'єднання, асоціації. У одних штатах діють з урахуванням статутів («конституцій»), які затверджуються членами асоціацій загальні збори, за іншими - з урахуванням спеціальних законів штату чи судових правил. У штатах другої групи (їх двадцять вісім) з «інтегрованимиадвокатурами» членство в асоціації є обов'язковою умовою право заняття адвокатською практикою.

Члени асоціацій у своїх щорічних зборах обирають президента асоціацію та виконавчий орган (5-10 членів), відомого як «Виконавчий Комітет», «рада управляючих» чи «рада уповноважених».

>Адвокатские асоціації штатів утворюють національну організацію адвокатів - Американську асоціацію адвокатів, засновану в 1878 р. її мета - обмін досвідом, обговорення проблем юридичної освіти, реформи законодавства та інших. Хоча цей організація перестав бути асоціацією всіх американських адвокатів, вона об'єднує у тому або інший формі майже всі великі організації практикуючих адвокатів і має у собі понад 130 тис. членів. Вищим органом управління у Американської асоціації адвокатів є палата делегатів, що складається з видів членів.

Оплата юридичних послуг адвоката складає підставі ув'язненого договору з урахуванням практики, що склалася, і навіть рекомендацій організацій, у яких полягає адвокат. Загалом є близько 700 спеціальних таблиць для підрахунку лише мінімальних розмірів гонорарів за різновиди послуг. Викликає зацікавлення так звана «контингентна» оплата, принцип якої у цьому, що коли і справа програно, адвокат не отримує винагороди, але не тоді виграного справи гонорар сягає 1/3 частки.

Для незаможних верств населення США є різні форми уявлення безплатної юридичну допомогу. Зокрема, згідно із законом 1964 р. про кримінальному правосудді в федеральних судах для матеріально малозабезпечених підсудних допускається «безплатний» чи як ще її називають «громадський захисник». Оплату праці цих адвокатів оплачується з допомогою федерального бюджету. Цей лад було встановлено за ініціативою ПрезидентаР.Никсона, який 5 травня 1971 р. направив Конгресу США лист із пропозицією створити незалежний федеральний орган, який надавав адвокатським фірмам кошти з федерального бюджету та взагалі сприяв іншими засобами розвитку юридичну допомогу малозабезпеченим. З іншого боку, все штати передбачають у тому або інший формі надання безплатної юридичну допомогу за постановою судді. Щороку державою виділяються сотні мільйонів на оплату «громадських захисників».

Дисциплінарна практика США має досить ліберальної проти іншими, що є наслідком поширення різноманітних порушень адвокатами професійні обов'язки і меншою залежності їхню відмінність від своєї партії. Так, після розслідування проступку організація адвокатів може зауважити, накласти штраф чи виключити адвокати з свого складу. Останнє застосовується щодо рідко й переважно за політичними мотивами. Досить широко практикується виняток через несплату членських внесків. Більше суворі застосовуються судами у разі прояви «неповаги в суд» чи «непрофесійного поведінки». І тут адвокат може бути лишеотстранен від продовжувати виконувати обов'язки, не містить практики чи оштрафований, чи засуджений до тюремного ув'язнення.