Теорія біхевіоризму
Біхевіоризм визначає поведінку як сукупність словесних та емоційних відповідей (реакцій) на вплив (стимули) зовнішнього середовища (рис.4).
Етапи організаційної модифікації поведінки (практичне використання ідей біхевіоризму) в менеджменті наведено на рис.5.
Функціональна поведінка людини в організації тісно повязана з задоволеністю роботою (табл.2).
Таблиця 2
Чинники незадоволеності роботою |
Чинники задоволеності роботою
|
|
|
Задоволеність роботою можна виміряти як різницю між обсягом отриманих та обсягом сподіваних винагород за виконану роботу.
Задоволеність роботою відповідає на запитання: чого людина чекає від своєї роботи?
Регулятори мотивації та основні мотиватори організаційної поведінки наведено у табл.3.
Оперантні
реакції – це ті, що їх
самовільно виробляє організм в процесі
вивчення навколишнього середовища.
Ймовірність їх виникнення можна
підсилити заохоченням чи зменшити
покаранням (за Б.Ф.Скінером)
Позитивне
підсилення – це процес,
який зумовлює виникнення позитивних
наслідків в результаті певної поведінки
та її відтворення в майбутньому часі
(висока оцінка, винагорода, схвалення)
Негативне
підсилення – це процес
виникнення негативних наслідків в
результаті певної поведінки та її
відтворення в майбутньому часі
(покарання, дорікання, штрафи, догани)
Згасання
– це процес, який
виникає за умов, якщо поведінка не
супроводжується ніякими наслідками
(позитивними чи негативними). Через
деякий час ця поведінка перестає
відтворюватися
Інтенсивність
підсилень – це частота,
з якою підсилення супроводжує й зумовлює
поведінкові акти
Проміжне
підсилення – це
вибіркова стимуляція поведінкових
актів. Воно стійкіше від процесу
згасання, бо людина привчається не
чекати винагороди за результати роботи
Рис.4 Основні категорії біхевіоризму
|
|
Обмеження поведінки чи ситуації |
|
|
|
|
Визначення та виділення бажаної поведінки |
|
|
|
|
Визначення області проблемної поведінки чи нестандартної ситуації |
|
|
|
|
Зміна заходів впливу в разі необхідності |
|
|
|
|
Створення та використання позитивного (негативного) підсилення |
|
|
|
|
Періодична оцінка поведінки (чи ситуації) та повторна оцінка ефективності вжитих заходів |
Рис.5 Етапи організаційної модифікації поведінки в менеджменті
Таблиця 3
Регулятори мотивації та основні мотиватори організаційної поведінки
Регулятори мотивації, які можуть викликати почуття незадоволеності роботою
|
||
Робоче середовище |
Винагородження |
Безпека
|
|
|
|
Головні мотиватори, які є джерелами відчуття особистої задоволеності
|
||
Особистий розвиток та зростання |
Відчуття причетності
|
Інтерес та виклик |
|
|
|