18

Самостійна робота №1 Тема: «Агробіоценози (агроекосистеми) та їх ознаки»

Мета: сформувати та поглибити знання студентів про агроекосистеми як один із напрямків прикладної екології; розкрити основні компоненти агроекосистем; розглянути особливості взаємовідносин видів в агробіоценозах, ознайомитись з факторами, які визначають продуктивність агробіоценозів.

План:

1. . Різновиди агробіоценозів.

2. Взаємовідносини видів в агробіоценозах.

3. Продуктивність агробіоценозів і методи управління нею.

Основна література:

1. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – С. 7 – 18.

2. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. Посібник. – Каравела, 2006. – С. 6 – 13.

Додаткова:

3. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – С. 5 – 15.

4. Потіш Л.А. Екологія: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – С. 9 – 31.

5. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорони навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000. – 272 с.

Завдання:

1. Порівняйти природні біоценози та агробіоценози. Результати порівняння занесіть у таблицю:

Основні показники	Природний біогеоценоз	Агробіоценоз
Видова різноманітність
Стійкість
Кругообіг речовин
Саморегуляція
Біоценотичні зв’язки
Продуктивність

2. Наведіть конкретні приклади екологічно чистих технологій сільськогосподарського виробництва.

3. Визначить екологічні принципи функціонування агроекосистем і агроландшафтів.

4. Напишіть екологічні наслідки хімізації сільського виробництва.

Методичні рекомендації:

При вивченні даної теми необхідно звернути увагу, що у природі під впливом діяльності людини все більше проявляються зміни. При цьому природні біогеоценози витісняються штучно створеними агробіоценозами, що є спрощеною, збідненою, а тому і нестійкою екологічною системою.

Зазначається, що агробіоценози існують не ізольовано від загального природного середовища. Цю особливість необхідно твердо пам’ятати тому, що в сільськогосподарському виробництві не завжди враховуються складні взаємозв’язки і взаємозумовленість явищ природи.

Нерозуміння того, що в природі все взаємопов’язане і взаємозумовлене, часто призводить до пагубних наслідків. Наприклад, вирубування водоохоронних і полезахисних лісів завжди негативно відбивається на навколишньому природньому середовищі.

Важливо чітко визначити основні компоненти агроекосистеми:

• культурні рослини, які висіваються чи висаджуються за для отримання врожаю або підвищення якості ґрунту;

• свійські тварини;

• бур’яни, які є поки що неминучим супутником культурних рослин;

• мікроорганізми ґрунту і гною;

• різноманітні тварини (головним чином безхребетні, але також багато гризунів і птахів), які пов’язані ланцюгами живлення з посівами і фермами;

• паразитичні бактерії, гриби і віруси, що викликають захворювання культурних рослин і свійських тварин.

Звертається увага на те, що порівняння природних екосистем та агроекосистем показує, що за багатьма параметрами відрізняються лише кількісно, а в сукупності це веде до глибокої якісної своєрідності агроекосистем.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке біоценоз?

2. Яка структура біогеоценозу?

3. Що таке агроценози? Навести їх приклади.

4. Чи відрізняються агробіоценози від природних біоценозів?

5. Яка структура агроекосистем?

6. Що є основою агробіоценозу?

7. Які екологічні принципи функціонування агроекосистем і агроландшафтів?

8. Чому агробіоценози існують не ізольовано від загального природного середовища?

9. Що є умовою стабільності простих екосистем?

10. Як можна досягти стабільності для господарської стійкості агроекосистем?

Форми контролю:

Перевірка завдань для самостійного опрацювання

Тести:

1. Екологічні фактори, що пов’язані з різними видами господарської діяльності людини:

А) едафічні;

Б) абіотичні;

В) антропогенні;

Г) біотичні.

2. Ознака, яка є спільною для природних та штучних угрупувань:

А) однаковий видовий склад рослин;

Б) однаковий видовий склад тварин;

В) здійснення коло обігу речовин;

Г) однакова стійкість до несприятливих факторів;

Д) близькі значення біологічної продуктивності.

3. Структурною одиницею біоценозу є:

А) вид;

Б) популяція;

В) сукцесія;

Г) дивергенція.

4. Співвідношення понять «екосистема» та «агробіоценоз» є такими:

А) це ідентичні поняття;

Б) поняття «екосистема» ширше, ніж поняття «агробіоценоз»;

В) поняття «агробіоценоз» ширше, ніж поняття «екосистема»;

Г) поняття «екосистема» тотожне поняттю «агробіоценоз».

5. Сільськогосподарські рослини, в структуру яких методами генної інженерії впроваджені гени стійкості до шкідників, можуть бути небезпечними тим, що:

А) вживаючи їх в їжу, людина поїдає чужорідні гени;

Б) при їх отриманні або вирощуванні, стійкість може передатися іншим рослинам або тваринам;

В) для їх вирощування необхідні пестициди;

Г) такі рослини можуть перетворюватися на генетичні химери;

Д) самі можуть стати стійкими до гербіцидів.

6. Неорганічним компонентом агробіоценозу є:

А) біом;

Б) біотип;

В) біотоп;

Г) продуценти.

7. До агробіоценозів відноситься:

А) лісосмуга;

Б) ліс;

В) поле;

Г) тваринницька ферма.

8. Основною причиною нестійкості агроекосистем є:

А) невеликі розміри цих систем;

Б) невдале територіальне розміщення агроекосистем;

В) монокультура агроекосистеми повна їхня залежність від людини;

Г) збіднілі ґрунти, на яких розміщенні агроекосистеми.

9. У біогеоценозі, на відміну від агробіоценозу:

А) колообіг не замкнутий;

Б) ланцюги живлення короткі;

В) елементи з ґрунту, які рослини поглинають, із часом повертаються до нього;

Г) елементи з ґрунту, які рослини поглинають, із часом майже не повертаються.

10. Здатність агроекосистеми підтримувати постійну швидкість відтворення живих організмів – це:

А) інтенсивність фотосинтезу;

Б) біологічна продуктивність;

В) передача енергії ланцюгами живлення;

Г) швидкість розмноження.