- •Зразки оформлення
 - •Календарний графік
 - •1 Геологічні умови території міста дніпродзержинська
 - •1.1 Фізико-географічні умови [5]
 - •Геоморфологічна характеристика [5]
 - •1.2 Геологічні умови [5]
 - •1.3 Гідрогеологічні умови [6]
 - •2 Загальна характеристика інженерної споруди [5]
 - •Відомості щодо видів техногенного впливу від споруди
 - •Дані про інтенсивність техногенного навантаження
 - •3 Інженерно–геологічні дослідження, методика їх виконання
 - •Загальні відомості про геологічні, геоморфологічні, гідрогеологічні
 - •3.2 Характеристика компонентів геологічного середовища [5]
 - •3.3 Методика інженерно–геологічних досліджень та їх об’єм [5]
 - •Виконані пошукові роботи та їх об’єми
 - •3.3.2 Статичне зондування [5]
 - •Випробування ґрунтів у свердловинах штампами
 - •3.3.4 Визначення просадових характеристик ґрунтів на підставі
 - •3.4 Прогноз розвитку інженерно–геологічних процесів
 - •Рекомендації щодо охорони геологічного середовища
 - •5.2.2.2 Обчислення осідання в умовах підтоплення [4]
 - •5.2.3 Розрахунки дренажу для запобігання підтоплення ґрунтового
 - •Нормативно-правові акти органів законодавчої та виконавчої влади
 - •Джерело з багатотомного видання
 - •Підручники та навчальні посібники
 - •Дисертації та автореферати
 - •Стаття із енциклопедій та словників
 - •Internet-ресурси
 
1 Геологічні умови території міста дніпродзержинська
(2)
1.1 Фізико-географічні умови [5]
(1)
Місто Дніпродзержинськ Дніпропетровської області розташоване (рис 1.1) в
(1)
(1)
Умовні позначення:
1 – ділянка досліджень,
2 – залізниця.
(1)
Рисунок 1.1 – Адміністративне положення ділянки досліджень
М 1:50000 [1]
(1)
середній течії річки Дніпро, у верхній частині Дніпровського водосховища.
Місто є другим розміром і значенням центром місцевої території, у склад якої входять ... Джерелом господарсько-питного водопостачання є Аульский водозабір.
1.1.1 Клімат [6]
(1)
Місто Дніпродзержинськ .....Кліматичні особливості є важливим чинником формування гідрогеологічних умов території, особливо для ґрунтових вод, тому що .... їх живлення .
(2)
Геоморфологічна характеристика [5]
(1)
До геоморфологічних елементів правобережжя міста Дніпродзержинська відносяться заплава, чотири надзаплавні тераси, вододільне плато, яри та балки (див. рис. 1.2).
Заплавна тераса (голоцен аН) у районі міста займає найнижчий рівень. Вона .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Перша надзаплавна тераса ....
Четверта надзаплавна тераса (ранньочетвертинна a4Piick) складена четвертинними лесовими суглинками потужністю 10 ... 15 м, у підґрунті яких залягають алювіальні піски.
Схил вододільного плато добре виражений в районі “соцмістечка”..... В основі останніх залягають щільні глини.
Область живлення і поширення ґрунтових вод пов’язана з вододільним плато і терас, а область розвантаження чотирьох терас – до річки Дніпро.
(2)
1.2 Геологічні умови [5]
(1)
Геологічний розріз правобережжя міста Дніпродзержинська складається з порід палеогенової, неогенової та четвертинної систем (табл. 1.1).
Архей - протерозойський комплекс (AR-PR) представлений гранітами, мігматитами .....
Палеогенові відкладення представлені пісками харківського ярусу. Відкладення харківського ярусу мають обмежене поширення і виконують зниження в кристалічному фундаменті... Потужність відкладень харківського ярусу досягає 5-8м.
Піски полтавського ярусу також сильно глинисті, часто зцементовані вапняно-глинистим цементом. Потужність пісків становить 6-20 м,
У четвертинну систему (Q) входять еоплейстоценовий, плейстоценовий і голоценовий відділи.
Еоплейстоценовий ......
Червоно–бурі глини завадовського горизонту широко поширені в південній частині УКЩ, але відсутні в долинах рік і в глибоко врізаних балках.
Таблиця 1.1 - Стратиграфічна колонка фанерозойських (дочетвертинних) відкладів території Орджонікідзевського гірничого збагачувального комбінату
Еонотема  | 
			Ератема  | 
			Система  | 
			Відділ  | 
			Підвідділ  | 
			Ярус  | 
			Регіоярус  | 
			Індекс  | 
			Літологічна колонка  | 
			Потужність, м  | 
			Опис порід  | 
		||||||||||
1  | 
			2  | 
			3  | 
			4  | 
			5  | 
			6  | 
			7  | 
			8  | 
			9  | 
			10  | 
			11  | 
		||||||||||
Перекриваються четвертинними відкладами  | 
		||||||||||||||||||||
Фанерозойська  | 
			Кайнозойська  | 
			Неогенова  | 
			Пліоценовий  | 
			Верхній  | 
			
  | 
			Акчагильський  | 
			N2ak  | 
			
  | 
			13,5  | 
			Глини червоно-бурі, вапнякові, алювій десятої надзаплавної тераси. Глини: сірі, коричнево-сірі, піски глинясті. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  | 
		||||||||||
Нижній  | 
			
  | 
			Кімерійський  | 
			aN2km  | 
			
  | 
			15  | 
			Алювій одинадцятої тераси. Глини піщанисті, піски, гравій.  | 
		||||||||||||||
Міоценовий  | 
			Верхній  | 
			
  | 
			Понтичний  | 
			N2p  | 
			
  | 
			8  | 
			Косовські верстви: глини сірі, темно-сірі, плямисті. Вапняки: черепашково-детритусові, оолітові, уламкові.  | 
		|||||||||||||
Покрівля червоно-бурих глин у межах описуваної ділянки являє собою досить рівну поверхню, дуже слабко нахилену з півночі на південь. У північній частині ділянки абсолютні оцінки досягають 130-135 м, у південної - 90-100 м.
У покрівлі червоно-бурих глин відсутні скільки-небудь істотні зниження (депресії)...
Утримування глинистої фракції коливається від 61,1 до 72,5%, причому фракції менш 0,005 мм складають 36,7-53,6%, і кількість алевритових часток коливається від 17,7 до 26,7%.
Щільність порід - 2,64-2,71 кг/м3 ... Пористість ґрунту коливається від 0,33 до 0,37.
Вище глин суцільним покривом залягають лесовидні четвертинні суглинки, макропористі з вапняковими стяжіннями. Найбільша потужність лесової товщі (12 – 16 м) співпадає з вододільними просторами. На абсолютних відмітках рельєфу 100-120 м потужності лесової товщі дорівнює 8-10м.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Слід відмітити, що четвертинна система на території України складена переважно лесовими ґрунтами (рис. 1.4), які є підґрунтям інженерних споруд. Ці ґрунти під дією води та навантаження змінюють свої властивості. Лесові ґрунти розповсюджені на більшій частині території України, тому вивчення їх властивостей є важливим при проектуванні інженерних споруд за граничними станами.
(2)
