2.4 Розгляд питання про репарації

Укотре постало питання про репарації. Проте союзники не змогли остаточно визначити суму компенсацій. Вирішили лише, що навіть Великобританія віддадуть Москві 50 відсотків усіх репарацій. [23]

Підписано наступний протокол : Протокол про переговори довідалася між главами трьох урядів на Кримської конференції в питанні про репарації натурою з Німеччини.

Глави трьох урядів домовилися ось що:

1. Німеччина зобов'язана відшкодувати в натурі збитки, заподіяний нею ході війни союзним націям.

>Репарации повинні виходити насамперед тими країнами, які винесли головну тяжкість війни, понесли найбільших втрат і організували перемогу над ворогом. [17]

2.Репарации повинні стягуватися з Німеччині трьох формах:

а) одноразові вилучення протягом двох років за капітуляції Німеччині чи у припинення організованого опору з національного багатства Німеччини, який би як у території Німеччині, і за її межами (устаткування, верстати, суду, рухомий склад, німецькі вкладення по закордонах, акції промислових, транспортних, судноплавних та інших підприємств Німеччині тощо.), причому ці вилучення слід провести переважно із метою знищення військового потенціалу Німеччини;

б) щорічні товарні постачання з поточної продукції протягом періоду, тривалість якого має бути встановлено;

в) використання німецького праці. [17]

3. Для вироблення з урахуванням вищевикладених принципів докладногорепарационного плану у Москві створюєтьсямежсоюзная комісія з репараціям у складі представників від СРСР, навіть Великобританії.

4. Що стосується визначення спільної суми репарацій, і навіть її розподілу між постраждалими після німецької агресії країнами радянська і американська делегації погодилися ось що: «Московська комісія з репараціям в початковій стадії своєї роботи прийме рішення на як база до обговорення пропозицію Радянського уряду у тому, що це загальна сума репарацій відповідно до пунктами «а» і «б» параграфа 2-го повинна бути 20 мільярдами доларів І що 50% цієї суми йде Радянському Союзі». Британська делегація вважала, що надалі до розгляду питання про репарації Московської комісією з репарацій неможливо знайти названі ніякі цифри репарацій. [17]

2.5 Питання, що стосуються міжнародної організації безпеки

У Ялті вирішено провести установчу конференцію ООН в квітні 1945 року. Радянське пропозиції щодо членство радянських республік у майбутній ООН було винесено, проте їх кількість обмежувався двома - Україною і Білоруссю. На Ялтинської конференції укладено угоду з вступу СРСР війну проти Японії після двох - місяці після закінчення війни у Європі. У результаті роздільних переговорів Сталіна з Рузвельтом і Черчіллем було досягнуто домовленості про посилення позицій СРСР Далекому Сході. Основна частина військових зусиль проти Японії припадала на США, вони були зацікавлені у якнайшвидшому вступі СРСР війну Далекому Сході. [5]

У Ялті було розпочато реалізацію ідеї нової Ліги Націй. Союзникам була потрібна міждержавна організація, здатна запобігти спроби змінити встановлені кордону сфер впливу. На конференціях переможців у Тегерані і Ялті і проміжних переговорахДумбартон -Оксе склалася ідеологія Організації Об'єднаних Націй.

Вирішили:

1) що конференція Об'єднаних Націй в питанні про гаданої всесвітньої організації мусить бути скликана у середу 25 квітня 1945 року й слід провести Сполучених Штатів Америки;

2) що у цю конференцію мали бути зацікавленими запрошені такі держави:

a) Об'єднані Нації за складом на 8 лютого 1945 р.,

b) з котра приєдналася націй, які оголосили війну загальному ворогу до 1 березня 1945 р. (У разі під терміном «які пристали нації» мають на увазі вісім приєднантів націй і Туреччина). Коли відбуватиметься конференція про всесвітньої організації, делегати Об'єднаного Королівства і Сполучених Штатів Америки підтримають пропозиції щодо допуск до початкового членства двох Радянських Соціалістичних Республік я, саме України та Білорусі;

3) що уряд Сполучених Штатів від імені трьох держав проконсультується з урядом Китаю та з французьким тимчасовим урядом на рішення, прийнятим на справжньої конференції, щодо гаданої всесвітньої організації;

4) що текст запрошень, які розіслані всім державам, які беруть участь в конференції, може бути наступний:

Запрошення

«Уряд Сполучених Штатів Америки від імені і від урядів Об'єднаного Королівства, Союзу Радянських Соціалістичних Республік я і республіки Китаю, і навіть від імені тимчасового уряду Французької Республіки запрошує уряд ……… представників на конференцію Об'єднаних Націй, що має відбутися 25 квітня 1945 роки або банку невдовзі після цієї дати в Сан-Франциско, Сполучених Штатів Америки, на підготовку статуту загальної міжнародної організації підтримки міжнародного світу та безпеки.

>Вишепоименованние уряду пропонують, щоб конференція розглянула як для такого статуту пропозиції щодо установі загальної міжнародної організації, які були у жовтні минулого року результаті конференції уДумбартон -Оксе які були доповнені такими умовами для розділу З глави VI:

З. Голосування

1. Кожен із членів Ради Безпеки має вони одностайно.

2. Рішення Ради Безпеки з питань процедури приймаються більшістю сім голосів членів.

>3.Решения Ради Безпеки за всіма іншими питанням приймаються більшістю сім голосів членів, включаючи одностайність постійних членів, причому сторона, що у суперечці, утримується від голосування після ухвалення рішень відповідно до поділу А глави VIII і відповідно до другий фразі абзацу I розділу З глави VIII”.

Додаткова інформацію про відповідні заходи будесообщена надалі.

Що стосується, якщо уряд ……… хоче заздалегідь до конференції висловити думки і зауваження, що стосуються пропозицій, то уряд Сполучених Штатів Америки буде раде передати думки і зауваження іншим бере участь урядам». [17]

Територіальна опіка

Вирішили, що п'ять держав, котрі матимуть постійні місця у Раді Безпеки, повинні проконсультуватися між собою до конференції Об'єднаних Націй в питанні про територіальної опіки.

Ця рекомендація було прийнято за умови, що територіальна опіка застосовуватиметься лише: а) до існуючим мандатам Ліги націй; b) території, відірваним від ворожим державам внаслідок справжньої війни; з) до будь-якої інший території, яка то, можливо добровільно поставлена під опіку, іd) ніяких дискусій про конкретних територіях на майбутній конференції Об'єднаних Націй чи під час попередніх консультацій не передбачається, і вирішення питання тому, які, які стосуються зазначеним вище категоріям, постануть під піклування, з'явиться предметом пізнішого угоди. [17]

Було прийнято, що у основу діяльності ООН під час вирішення кардинальних питань забезпечення світу ляже принцип одноголосності великих держав - постійних членів Ради Безпеки, котрі мають вето.

Сталін домігся згоди партнерів те що, щоб у числі засновників і членів ООН цей був СРСР, а й Українська і Білоруська РСР. І саме у ялтинських документах з'явилася дата «25 квітня 1945 року» - дата початку Сан -Франциской конференції, якого було призначено виробити Статут ООН.

ООН стала символом і формальним гарантом повоєнного світоустрою, авторитетною й навіть досить ефективним організацією у вирішенні міждержавних проблем. У цьомустрани-победители і далі воліли вирішувати справді серйозні питання своїх взаємин шляхом двосторонніх переговорів, а чи не у межах ООН. також окремо не змогла завадити війнам, що й навіть СРСР вели у попередні десятиліття.

Укладання

Кримська конференція керівників США, СРСР і у Великобританії мала велике історичне значення. Вона стала однією з найбільших міжнародних нарад війни, важливою віхою співробітництва держав антигітлерівської коаліції у віданні війни проти загального ворога. Прийняття на конференції узгоджених рішень щодо важливих питань знову показало можливість міжнародного співробітництва держав із різним суспільним ладом.

Створений Ялті біполярний світ образу і жорсткий розділ Європи Схід захід збереглися на півстоліття, до 90-х років, що свідчить про стійкості цією системою.

Ялтинська система впала лише зі зниженням однієї з центрів, забезпечували рівновагу сил. Буквально протягом двох - 3 роки межі 1980 - 90-х років «Схід», який уособлював СРСР, зник із карти світу. З того часу кордону сфер впливу у Європі визначаються лише поточної розстановкою сил. У той самий час більшість Центральній і Східній Європи досить спокійно пережила зникнення колишніх демаркаційних ліній, а Польща, Чехія, Угорщина та країн Балтії навіть змогли вбудуватися до нової картини світу у Європі.

Конференція, де були присутні І. Сталін (СРСР), Ф. Рузвельт (США), У. Черчілль (Великобританія), початку працювати той час, коли, завдяки потужним ударам Червоної Армії на Східному фронті і активних дій англо-американських військ ніяких звань Європи, Другої світової війни вступив у завершальну стадію. Цим пояснювалася і порядок денний конференції - післявоєнний устрій Німеччині та інших держав, що у війні, створення міжнародної системи колективної безпеки все, яка виключила у майбутньому виникнення світових воєнним конфліктам.

Конференція ухвалила низку документів, довгі роки визначили розвиток міжнародних відносин.

Заявлено, зокрема, що метою учасників конференції є «роззброїти і розпустити все німецькі Збройні сили й назавжди знищити німецький генеральний штаб; вилучити, або знищити все німецьке військове устаткування, ліквідувати або взяти під контроль всю німецьку промисловість, яка б бути використана для військового виробництва; піддати всіх злочинців війни справедливому й швидкого покаранню; стерти з землі нацистську партію, нацистські закони, організації та установи; усунути всяке нацистське і мілітаристське вплив з українських громадських установ, із центрів культурного та його економічної життя німецького народу», тобто. знищити німецький мілітаризм і нацизм те щоб Німеччина більше ніколи була може порушити світ.

Як системи колективної безпеки все було вирішено створити Організацію Об'єднаних Націй, визначено основні засади її статуту.

З іншого боку, з єдиною метою якнайшвидшого закінчення Другої Першої світової було досягнуто згоди по Далекому Сходу, що передбачає вступ СРСР війну з Японією. Річ у тім, ж Японія - 1 із 3 основних держав,развязавших Другу Першу світову війну (Німеччина, Італія, Японія), - перебувала у стані війни зі США можуть і Англією з 1941р., і союзники звернулися до СРСР із проханням допомогти їм у ліквідації цього останнього вогнища війни.

У комюніке конференції зафіксовано прагнення союзних держав «зберегти й посилити в майбутній мирний період то єдність цілей і безкомпромісність дій, який зробив у війні перемогу за можливу безсумнівною для Об'єднаних Націй». [17]

На жаль, єдності цілей і безкомпромісність дій союзних держав в післявоєнний період досягти зірвалася: світ вступив у епоху «холодної громадянської війни».Ялтинська конференція 1945 року становили майже на півстоліття визначила пристрій світу, поділивши його за Схід й Захід. Цей біполярний світ проіснував до початку 90-х років і впав разом із СРСР, підтвердивши тим самим хиткість світоустрою, заснованого на праві переможців над переможеними.

Библиографический список

>1.Александров Р. Шлях захід / Р. Александров // Соціалістичний вісник, 1952. – № 3. – З. 25 - 31.

>2.Балашов А. І., Рудаков Р. П. Історія Великої Великої Вітчизняної війни / А. І. Балашов, Р. П. Рудаков. - З. -Пб.: Пітер, 2006. - 464 з.

>3.Барсенков А. З. Історія Росії XX - початку ХХІ ст. / А. З.Барсенков, А. І.Вдовин, З. У. Воронкова; під ред. Л. У. Мілова. – М.:Эксмо, 2006. – 960 з.

>4.Бережков У. М. Складнощімежсоюзнических відносин. Дивна пропозицію // Сторінки дипломатичної історії. - 4 вид. - М.: Міжнародні відносини, 1987. - З. 478. - 616 з.

>5.Бережков У. М. Ялта.Постдам / У. М.Бережков. – М.: Наука, 1988. – 325 з.

>6.Величие подвигу радянський народ : Зарубіжні відгуки і висловлювання 1941 – 1945 років про Великої Вітчизняної війні / відп. ред. А. І. Бабин. – М.:Междунар.Отнош., 1985. – 384 з.

>7.Веретенникова М. М. Ялта, 1945 – і / М. М. Веретенникова //Военно – історичний журнал. – 2010. - № 2. – З. 55 – 58.

>8.Голиков А. Р.Источниковедение вітчизняної історії / А. Р. Голіков, Т. А. Круглова. – М.:РОССПЭН, 2000. – 284 з.

>9.Гуркович У. Кримська конференція 1945 року. Пам'ятні місця / У.Гуркович. – М.: Думка, 1995. – 197 з.

>10.Дипломатический словник. - М.: Державне видавництво політичної літератури, 1988. - 807 з.

>11.История Великої Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. - М.: Центр, 1997. - 798 з.

>12.История Росії. ХХ століття / під ред. У. І.Меньковского, Про. А. Яновського. – Мінськ:РИВШ, 2005. – 461 з.

>13.Кабанов У. У.Источниковедение історії радянського суспільства : курс лекцій / У. У. Кабанов. – М.: РДГУ, 1997. – 224 з.

>14.Кожевин І. Секрети ялтинської політичної кухні 65 років / І.Кожевин. – М.: АСТ, 2001. – 314 з.

>15.Наринский М. Ялта, лютий, 1945 рік : початок нового світу? Дискусія / М.Наринский // Міжнародна життя. – 2010. - № 2. – З. 80 – 90.

>16.Отечественная історія : 1917 – 2001 : підручник для вузів / відп. ред. І. М.Узнародов. – М.:Гардарики, 2002. – 414 з.

>17.Россия. ХХ століття: документи і матеріалів :учеб. посібник: у два кн. / під ред. А. Б. Безбородова. – М.: Вищу школу, 2004. – 396 з.

>18.Самсонов А. М. Другої світової війни : 1939 – 1945 рр. : нариси найважливіших подій. – Вид. 4-те, перераб. ідоп. – М.: Наука, 1990. – 637 з.

>19.Советская зовнішня політика в ретроспективі. 1917 – 1991. – М.:Скрипторий, 1997. - 298 з.

>20.Типпельскирх До. Історія Другої світової війни / До. Тіппельскірх. - З. -Пб.: Полігон, 1999. - 743 з.

>21.Толстой М. Д. Жертви Ялти / М. Д. Толстой. - М.: Російський шлях, 1996. – 234 з.