
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Методичні вказівки до практичних занять Тема № 1. Проблемні питання вчення про об’єктивні ознаки складу злочину
- •Навчальні питання:
- •Література:
- •Тема № 2. Проблемні питання вчення про суб’єктивні ознаки складу злочину
- •Навчальні питання:
- •Література:
- •Тема № 3. Актуальні проблеми інституту стадій злочину
- •Навчальні питання:
- •Література:
- •Навчальні питання:
- •Література:
- •Тема № 5. Актуальні проблеми інституту множинності злочинів
- •Навчальні питання:
- •Література:
- •Тема № 6. Актуальні проблеми інституту обставин, що виключають злочинність діяння
- •Навчальні питання:
- •Література:
- •Навчальні питання:
- •Література:
- •Тема № 8. Актуальні проблеми кваліфікації злочинів проти життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Навчальні питання:
- •Література:
- •Тема № 9. Актуальні проблеми кваліфікації злочинів проти власності
- •Навчальні питання:
- •Література:
- •Тема № 10. Актуальні проблеми кваліфікації злочинів проти громадського порядку та моральності, а також у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •Навчальні питання:
- •Література:
- •Теми рефератів
Тема № 2. Проблемні питання вчення про суб’єктивні ознаки складу злочину
Навчальна мета заняття: засвоїти зміст та проблемні питання суб’єктивних елементів складу злочину; закріпити й навчитися використовувати знання, одержані під час практичного заняття, у розв’язанні ситуаційних задач; знати проблемні питання суб’єктивних ознак складу злочину.
Навчальні питання:
Теоретичні проблеми встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб;
Вік як ознака суб’єкта злочину, його влив на кримінальну відповідальність;
Осудність та її вплив на кримінальну відповідальність;
Проблеми кримінальної відповідальності осіб з ознаками відставання у психічному розвитку, не пов’язаного з психічним розладом;
Теоретичні та методологічні засади дослідження проблеми кримінальної відповідальності за злочини, вчинені в стані сп’яніння;
Суб’єктивна сторона складу злочину як суб’єктивна підстава кримінальної відповідальності;
Проблеми вини в теорії кримінального права;
Проблеми регламентації суб’єктивної сторони складу злочину в кримінальному законодавстві;
Помилка у кримінальному праві, її кримінально-правове значення;
Значення суб’єктивних ознак складу злочину для кваліфікації злочинів та індивідуалізації покарання.
Література:
Вапсва Ю.А. Класифікація помилок у кримінальному праві: проблеми та значення // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – Вип.5. – С. 179-182.
Вапсва Ю.А. Механизм формирования ошибки в сознании лица, совершающего престу-пление // Право і безпека. 2002. № 4. – С.184-188.
Вапсва Ю.А. Особливості кваліфікації злочинів при наявності помилки // Вісник Уні-верситету внутрішніх справ. – 2000. – Вип.10. –С. 50-55.
Вапсва Ю.А. Ошибка в квалифицирующих признаках состава преступления // Право і безпека. 2003. №2’4. – С.97-99.
Вапсва Ю.А., Блинская С.Г. Законодательная регламентация ошибки в УК зарубежных стран // Право і безпека. 2003. № 2. – С.70-73.
Васильєв А.А. Застосування положень норми про обмежену осудність у судово-психіатричній та судовій практиці // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Матер. наук.-практ. конф. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 61-64.
Вереша Р.В. Проблеми вини в теорії кримінального права: Навч. посібник / Р.В. Вереша. – К.: Атіка, 2005. – 464 с.
Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы / Злобин Г.А., Никифоров Б.С. - М.: Юрид. лит., 1972. - 264 c.
Козаченко И., Курченко В. Квалификация преступлений, совершаемых в состоянии сильного душевного волнения // Советская юстиция. – 1991. - № 11. – С. 18-22.
Кригер Г. Отграничение умысла и преступной самонадеянности // Сов. юстиция. – 1980. – № 17. – С. 13-15.
Лейкина Н.С. Личность преступника и уголовная ответственность / Лейкина Н.С. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. - 128 c.
Ломако В. А. Осудність та неосудність за кримінальним правом України: Конспект лекцій. – Харків: Українська юридична академія, 1993. – 76 с.
Макашвили В.Г. Уголовная ответственность за неосторожность / В.Г. Макашвили - М.: Госюриздат, 1957. - 211 с.
Нерсесян В.А. Ответственность за неосторожные преступления / Нерсесян В.А. - С.-Пб.: Юрид. центр Пресс, 2002. - 223 c.
Орлов В.С. Субъект преступления по советскому уголовному праву / Орлов В.С. - М.: Госюриздат, 1958. - 260 c.
Питецкий В. Критерии преступной небрежности // Сов. юстиция. – 1986. – № 2. – С. 19-20.
Рарог А.И. Вина в советском уголовном праве. Монография / Рарог А.И.; Науч. ред.: Здравомыслов Б.В. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. - 186 c.
Скляров С. В. Вина и мотивы преступного поведения / Скляров С.В. - С.-Пб.: Юрид. центр Пресс, 2004. - 326 c.
Сухарев Е., Куликов А. О двойной форме вины // Сов. юстиция. – 1990. –№ 18. – С. 21-22.
Трубников В. М. Нове про суб’єкт злочину // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Спецвипуск. – 2002. – С. 110– 117.
Устименко В. В. Специальный субъект преступления. Понятие и виды: Учебное пособие / Устименко В.В.; Науч. ред.: Бажанов М.И. - Харьков: Изд-во Харьк. юрид. ин-та, 1986. - 58 c.
Устименко В.В. Квалификация преступлений со специальным субъектом. Учебное пособие / Устименко В.В. - Киев: Изд-во УМК ВО при Минвузе УССР, 1988. - 44 c.
Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве / Утевский Б.С. - М.: Госюриздат, 1950. - 319 c.
Шишков С. Установление «внезапно возникшего сильного душевного волнения (аффекта)» // Законность. – 2002. - № 11. – С. 24-28.
Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение / Якушин В.Я.; Науч. ред.: Сундуров Ф.Р. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1988. - 128 c.
Щодо першого питання, то тут слід з'ясувати які види суб’єктів існують та спів ставити юридичних та фізичних осіб, з'ясувати можуть чи ні нести кримінальну відповідальність юридичні особи. По другому питання слід звернутися до ст. 22 КК України та з'ясувати якій вік кримінальної відповідальності існує, та як це буде впливати на кримінально – правову кваліфікацію. На третє питання слід вивчити такі питання як осудність та обмежена осудність та з'ясувати їх співвідношення. Четверте питання відноситься до питань особливості кримінальної відповідальності осіб з психічним відставанням, але які є осудними. На п’яте питання слід відносити особливості, які виникають, коли злочин вчинила особа в стані сп’яніння, і нічого не пам'ятає. Як треба виходити в даному питанні, чи є особа осудною. Шосте питання слід з'ясувати поняття суб’єктивної сторони, її види, яки научні питання виникають при вивченні. На 7,8 та 9 питання слід віднести що таке вина, види вини та співвідношення умислу та необережності. Як вони впливають на кваліфікацію. На останнє питання слід з'ясувати які теоретичні питання існують у кримінальному праві України, щодо кримінально-правової кваліфікації за суб’єктивною стороною складу злочину.
Задачі-ситуації:
Задача № 1. Попович разом з неповнолітніми Бондаренко (16 років) і Синициним (15 років) ввечері угнали з двору автомашину “ВАЗ - 2106”, що належить гр-ну Каменеву. Кілька годин вони каталися на машині, а потім за пропозицією Бондаренко викрали з автомашини магнітофон і запасне колесо, а машину спалили.
Дайте визначення суб’єкта злочину згідно до кримінального права. Чи можна Бондаренко і Синицина притягти до кримінальної відповідальності за вчинення зазначених злочинів, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК), крадіжку (ч. 2 ст. 185 КК), і навмисне знищення чи ушкодження майна (ч. 2 ст. 194 КК)? Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 2. До міліцейського патруля звернулася жінка похилого віку Смирнова у розірваному платті і повідомила, що кілька п’яних хлопців тільки що зґвалтували її. Незабаром співробітники міліції знайшли в кущах чотирьох сплячих хлопців, біля яких валялися хустка й обривки плаття заявниці. Молоді люди (Акулов, Боїв, Кауров, Гилев) були в сильному ступені сп’яніння. Після протверезіння вони не змогли згадати, де були, з ким пили, що робили, просили їх простити. Потерпіла пізнала їх як осіб, що вчинили над нею насильство.
Чи підлягають кримінальної відповідальності особи, що вчинили злочин в стані фізіологічного сп’яніння? Чи може стан сп’яніння бути умовою визнання особи неосудною? Чи будуть Акулов, Боїв, Кауров, Гилев притягнені до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, відповідно до умов задачі. Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 3. Неповнолітній Іванов 22 грудня 2002 р. вчинив крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК України). Під час слідства з’ясувалося, що Іванов не має ніяких документів, що засвідчують його особу. За висновком судово-медичної експертизи Іванов народився у 1988 р.
Чи підлягає Іванов кримінальній відповідальності в даному випадку? Як вирішується питання, щодо встановлення віку особи? Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 4. 20-річний Іванов, який страждав на дебільність, після перегляду зарубіжної кінострічки, підпалив будинок. Під час вчинення цих дій він не усвідомлювати ці дії, але спроможний був керувати ними.
Чи буде Іванов притягнений до кримінальної відповідальності? Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 5. Працівник воєнізованої охорони заводу Хмільник, мав видане йому по службі зброю – револьвер. Через ревнощі, на місці несення служби, посварився зі своєю співмешканкою Володиной, ударив її по обличчю і загрожував убивством. Коли Володина утекла додому, Хмільник, що знаходився в нетверезому стані, залишив місце несення служби і прийшов до неї на квартиру, де знову загрожував убивством. Ховаючись від Хмільника, Володина сховалася в кімнаті своїх сусідів по квартирі - Васиних. Хмільник став під погрозою убивства вимагати, щоб Володина вийшла від Васиних, однак вона цього не зробила і Хмільник вистрілив з револьвера в двері кімнати. Куля пройшла через усю кімнату на рівні людського тіла, але ніхто з осіб, що знаходилися в кімнаті, не постраждав.
Визначите суб’єктивну сторону діяння, вчиненого Хмільником: встановить форму вини, визначте мотив та мету вчинення злочину. Вирішить питання щодо притягнення Хмельника до кримінальної відповідальності. Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 6. Коломийцев будучи в нетверезому стані, на автобусної зупинці підійшов до Фомичева і безпричинно наніс йому три ножових поранення в область передпліччя лівої і правої рук. Відійшовши від автобусної зупинці, Коломийцев зупинив Хомина, який йшов йому назустріч і попросив у нього закурити. Одержавши відмовлення, Коломийцев наніс Хомину удар ножем у грудну клітку, ранивши серце. Іванов, який підбіг до місця вчинення злочину вибив з рук Коломийцева ніж і затримав його. При затримці Коломийцев, в момент падіння випадково ударити Іванова ножем у ногу.
Визначите суб’єктивну сторону діяння, вчиненого Хмільником: встановить форму вини, відповідно до кожного діяння, визначте мотив та мету вчинення злочину. Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 7. Коновалов, робочий геологорозвідувальної партії пішов умиватися до ріки, що протікає в 200 метрах від розбитого табору, і на протилежній стороні ріки побачив коливання кущів, чорний силует і почув тріск гілок. Думаючи, що в кущах ведмідь, Коновалов побіг у свій намет, взяв рушницю 16 калібру, зарядив патроном і побіг до ріки. На березі ріки Коновалов зробив постріл у кущі протилежного берега, де, на його думку, знаходився ведмідь. У кущах виявився лісник Іванов. Пострілом Іванову було заподіяне поранення черевної порожнини з руйнуванням печінки й селезінки, від чого, в лікарні, Іванов помер.
Визначите суб’єктивну сторону вчиненого Коноваловим діяння. Який вплив на характер суб’єктивної сторони діяння зробила помилка Коновалова? Що це за помилка. Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 8. Данилов та Зайцев вночі в парку відпочинку напали на Гончарова з метою помсти за те, що він завадив їм зірвати там квіти, побили його і зняли з руки годинник. Коли Гончаров зажадав повернути годинник, попередивши, що в противному разі він звернеться до міліції, Данилов повернувся та наніс йому ножове поранення в груди, від якого Гончаров помер.
Дайте аналіз суб’єктивної сторони вчинених Даниловим та Зайцевим діянь. Яке значення мотиву і мети злочину? Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 9. Дачник Зуєв, тимчасово залишаючи свою дачу та виїжджаючи до міста, підключав до електромережі дротяну огорожу навколо дачі, щоб запобігти шкоді від худоби, яка паслася поблизу та небажаним особам, які могли б зайти на територію дачі. Напруга в електромережі становила 220 V. Перед підключенням огорожі Зуєв вивісив на неї виготовлені ним щити з об’явою: “Обережно, огорожа під напругою. Смертельно”. Після того, як Зуєв в наступний раз поїхав до міста, вночі житель сусіднього села Громов спробував вчинити крадіжку з дома Зуєва. Коли Громов перелазив через огорожу, то доторкнувся до неї й був смертельно травмований. На допиті Зуєв пояснив, що він нікому не бажав смерті, тому і розвісив таблички з попередженням про небезпеку. Зуєва було засуджено за умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України).
Чи вірна кваліфікація цього діяння? Дайте аналіз суб’єктивної сторони вчиненого злочину. Встановить форму вини. Обґрунтуйте відповідь.