
- •Лекція 5 Особливості навчання писемного мовлення в немовному внз. План:
- •Місце читання іноземною мовою в системі підготовки фахівця немовного профілю. Професійно значущі види читання
- •Особливості формування і корекції технічних навичок читання у немовному внз
- •Методика навчання різних видів читання у технічному внз
- •Мета та завдання навчання письма у технічному внз
- •Методика навчання письма як виду мовленнєвої діяльності у немовному внз
Методика викладання іноземних мов у ВНЗ. Заліковий кредит 2
Лекція 5 Особливості навчання писемного мовлення в немовному внз. План:
Місце читання іноземною мовою в системі підготовки фахівця немовного профілю. Професійно значущі види читання.
Особливості формування і корекції технічних навичок читання у немовному ВНЗ.
Методика навчання різних видів читання у немовному ВНЗ.
Мета та завдання навчання письма у немовному ВНЗ.
Методика навчання письма як виду мовленнєвої діяльності у немовному ВНЗ.
Місце читання іноземною мовою в системі підготовки фахівця немовного профілю. Професійно значущі види читання
Ще М.В. Ляховицький зазначав, що читання іноземною мовою в системі підготовки фахівця немовного профілю займає чільне місце. Майже вся наукова інформація зберігається у вигляді текстів, а доступ до цієї інформації кращий у тих фахівців, які володіють англійською мовою, оскільки левова її частка друкується саме англійською мовою.
Крім того, читання іноземною мовою легше, ніж усне спілкування бо, на відміну від усного мовлення, яке одноразове і швидкоплинне, читання дозволяє звертатися до того самого тексту багаторазово аж доки не буде досягнуте повне розуміння. Тут не вимагається миттєва реакція, є можливість подумати, скористатися довідковою літературою, словниками тощо.
У попередній програмі мета навчання читання формулювалася дуже стисло «читати оригінальну літературу зі спеціальності для отримання необхідної інформації». У Типовій програмі 2005 р. вимоги до навчання читання у немовному ВНЗ, які відповідають рівневі В2, значно деталізовані і сформульовані таким чином:
розуміти автентичні тексти, пов’язані з навчанням та спеціальністю, з підручників, газет, популярних і спеціалізованих журналів та джерел Інтернету;
визначати позицію і точки зору в автентичних текстах, пов’язаних з навчанням та спеціальністю;
розуміти намір автора тексту і комунікативні наслідки висловлювання (службових записок, листів, звітів);
розуміти деталі у доволі складних рекламних матеріалах, інструкціях, специфікаціях (напр., стосовно функціонування пристроїв / обладнання);
розуміти автентичну академічну та професійну кореспонденцію (напр., листи, факси, електронні повідомлення);
розрізняти різні стилістичні регістри усного та писемного мовлення з друзями, незнайомцями, колегами, працедавцями та з людьми різного віку і соціального статусу, коли здійснюються різні наміри спілкування.
Досягнення вказаних цілей потребує формування досить зрілої компетенції у читанні, що, у свою чергу, передбачає подальше удосконалення технічних навичок читання та розвиток умінь у професійно значущих видах читання, до яких у немовному ВНЗ належать і пошукове, і переглядове, й ознайомлювальне, і вивчаюче.
Особливості формування і корекції технічних навичок читання у немовному внз
Відсутність безпосереднього контакту з партнером по спілкуванню при читанні компенсується виключно мовними засобами – насамперед лексичними та граматичними, пунктуаційними значками (кома, тире, двокрапка и т.п.), а також поліграфічними засобами (виділення абзацу, величина шрифту, його жирність, курсив, підкреслення, розрядка тощо). Оскільки ці способи привернення уваги читача до виділеної інформації практично збігаються з прийнятими в рідній мові, на них витрачати час немає особливої потреби. Однак корисно привернути увагу студентів до цих способів смислового форматування тексту і співвіднесення формальних знаків з їх смисловим наповненням. Корисно також виконати певну кількість відповідних вправ. Активізація шкільних знань, у тому числі й з рідної мови, може бути доречною.
На жаль, правила пунктуації – наприклад, виділення комами підрядних речень, вставних слів – не завжди співпадають з прийнятими в рідній мові, і тут треба орієнтуватися на граматичну структуру речення та інші формальні орієнтири іноземної мови. У немовному виші, як правило, на такі «дрібниці» часу не вистачає, але повнота і точність розуміння сприйманої інформації прямо пропорційна саме здатності помічати й правильно інтерпретувати пунктуаційні значки. Звідси висновок – і на цей матеріал необхідно знаходити час і можливості.
Іншою проблемою навчання читання у немовному виші є оволодіння технікою читання, зокрема так званими правилами читання. Основи технічних навичок читання закладаються ще в школі, але робота над ними не переривається ніколи, оскільки 26 літер в англійському алфавіті передають 146 орфограм. А це означає, що ми повинні сформувати 146 орфоепічних навичок (тобто, навичок літературної вимови цих орфограм). Природно, що певна частина цих навичок була сформована у школі, але, як свідчить практика і вчені, вони, по-перше, недосконалі та, по-друге, через великий обсяг загально-наукової та термінологічної лексики, з якою стикаються студенти під час читання спеціальних текстів у немовному виші потреба в удосконаленні орфоепічних навичок зростає багатократно.
Постійна робота над орфоепічними навичками важлива ще й з огляду на те, що мовчазне читання, яке поступово розвивається у студентів, потребує проговорювання слів, їх сполучень, речень і навіть фрагментів текстів у внутрішньому мовленні, і якщо сигнали, що надходять до кори головного мозку, не співпадають з закладеними еталонами фразових стереотипів, вони залишаються невпізнаними, а отже, розуміння не відбувається. Тому дуже важливо, щоб правильні зразки мовних одиниць різного рівня – слова, словосполучення, фрази і тексту – формували відповідні стереотипи у свідомості студентів.
У підручниках і посібниках міститься, як правило, велика кількість вправ на читання слів з певними буквосполученнями та словотворчими афіксами, словосполучень, окремих комунікативних типів речень, навіть розмічених фрагментів текстів. Всі ці вправи мають на меті удосконалення орфоепічних навичок читання у студентів. Проте досвідчені викладачі не задовольняються лише цими вправами, а додатково розробляють власні. Студенти виконують їх на кожному занятті у хоровому режимі, як тільки виникає потреба. Таким чином вони удосконалюють техніку голосного читання, яка згодом інтеріоризується і переноситься у мовчазне читання. Як і внутрішнє мовлення, мовчазне читання має згорнутий характер і протікає швидше, інформація обробляється якісніше, поняття формуються точніше. Мовчазне читання є зрілим читанням, якого ми і прагнемо досягти.