Тема 11. Угоди про надання фактичних та юридичних послуг.

1. Угода доручення.

2. Угода зберігання.

3. Угода комісії.

Контрольні питання.

1. Яке законодавче регулювання відносин зберігання, як одного з різновидів зобов’язань про надання послуг? Хто та в якому порядку може здійснювати функції зберігача?

2. Як оформлюється угода зберігання?

3. Які підстави та межі відповідальності зберігача за втрату, нестачу або ушкодження майна?

4. Які ознаки покладені в основу видової класифікації зобов’язань зі зберігання? В чому полягають особливості угоданих відносин, які виникають зі зберігання на товарному складі? Які основні цивільно-правові характеристики складських документів, що оформлюють (підтверджуюють) зберігання на товарному складі ви можете назвати.

5. Які є спеціальні види зберігання та в чому виявляються особливості їх цивільно-правової регламентації? У чому полягають особливості зобов’язань зберігання, що виникають в силу закону?

6. Яке призначення та сфера застосування угоди доручення як одного з основних різновидів зобов’язань про надання юридичних послу?

7. Які ознаки дозволяють називати угода доручення угодою про представництво? Яким чином пов’язані правила про угода доручення з інститутом комерційного представництва? Яке співвідношення мають поняття “представник – представляємий”, “довіритель – повірений”? Хто та в якому порядку може здійснювати функції повіреного?

8. У чому знаходить вираження особисто-довірчий (фідуціарний) характер угоди доручення?

9. У чому виявляються відмінні ознаки угоди комісії від угоди доручення як зобов’язань, що опосередковують надання юридичних послуг?

10. У чому полягають особливості угоди комісії, що оформлює відносини торгового посередництва?

11. В якому порядку та за яких умов підприємець може здійснювати функції комісіонера?

12. Яке майно може виступати об’єктом комісійних операцій та хто є володільцем права власності на майно, яке передано на комісію? В чому виявляється різниця у здійсненні повноважень повіреного та комісіонера?

Практичні завдання.

Завдання 1. Дайте у схематичній формі види угоди зберігання, використовуючи різні, передбачені цивільним законодавством, підстави та критерії їх класифікації.

Завдання 2. Складіть іменний схороний документ, який видається банком поклажедавцю, при схові цінностей у банку та в індивідуальному банківському сейфі.

Завдання 3. Зробить порівняльний аналіз та вкажіть відмінні особливості угоді доручення та комісії.

Завдання 4. Складіть звіт повіреного про виконання доручення з продажу житлового будинку.

Завдання 5. Перерахуйте у письмовій формі особливості комісійної торгівлі окремими видами продукції та товарів.

Задачі:

Задача № 1.

Між відкритим акціонерним товариством “Дорога” та приватним підприємством “Стиль” була укладена угода доручення, за якою повірений (ПП) зобов’язувався розробити та здійснити комплекс організаційних заходів, які б забезпечили отримання кредиту довірителем (ВАТ) у розмірах, що відповідають його потребам. Повірений виконав угоду, але не у повному обсязі, оскільки ВАТ було надано кредит на меншу суму, ніж та, що була зазначена в угоді доручення. На пропозицію ВАТ про дострокове розірвання угоди ПП відповіді не надало і умови угоди доручення не довиконало. ВАТ звернулося до суду із позовом про розірвання угоди.

Питання:

1. Що могло входити до комплексу організаційних заходів, що розроблялися ПП і які б забезпечили отримання кредиту ВАТ?

2. Чи є правомірним укладання подібних угод?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 2.

Між закритим акціонерним товариством “Ясень” та приватним підприємством “Медаліст” була укладена угода, за якою підприємство “Медаліст” здійснювало пошук партнерів для реалізації продукції товариства і від свого імені укладало з ними (партнерами) угоди на її поставку. Але коли відповідного партнера було знайдено, а угода – укладена, виявилося, що продукція, яку виробило товариство “Ясень” є неякісною. Проте партнер погодився прийняти неякісну продукцію зі знижкою її вартості на 50 %. Після відвантаження продукції підприємство повідомило товариство про зниження ціни внаслідок браку продукції. Товариство ж наполягало на поверненні йому вартості продукції, яку було передбачено первинною угодою між ним і підприємством.

Питання:

1. Чим відрізняється інститути доручення і комісії, комісії і консигнації? Яка угода була укладена між товариством і підприємством?

2. Чи мало право підприємство без погодження із товариством знижувати ціну на його продукцію?

3. Яке рішення має прийняти суд у випадку звернення до нього товариства?

Задача №3.

Між товариством з обмеженою відповідальністю “Либідь” та юридичною фірмою “Схід” була укладена угода, за якою фірма зобов’язувалася здійснювати комплексне юридичне обслуговування товариства. За свої послуги фірма щомісячно передоплатою отримувала фіксовану суму, а також відсоток від виграних судових справ. Одного дня фірма отримала лист від товариства, в якому останнє повідомляло про відзив угоди і укладення нової з іншою юридичною компанією. Юридична фірма звернулася до господарського суду.

Питання:

1. Яка природа угоди на комплексне юридичне обслуговування?

2. Чи передбачений цивільним законодавством інститут відзиву угоди? Як вирішуються спори про примусове розірвання угоди?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача №4.

У серпні Сидоренко В. доручив своєму знайомому Петренко Я. продати на Центральному ринку 4000 кг кавунів за середньоринковою ціною. Однак Петренко Я. замість продажу на ринку продав кавуни своєму сусіду по1 грн. за 1 кг і повернув виторг Сидоренку В.

Через кілька днів Сидоренку В. стало відомо, що на ринку ціна на кавуни в середньому складала 2 грн. за кг, про що він одержав довідку у відділі цін ринку. Він зажадав у Петренка Я. доплатити йому різницю у вартості кавунів, як збиток, заподіяний йому неналежним виконанням їхнього угоди.

Петренко Я. відмовився від відшкодування збитків, пояснивши це тим, що він вирішив в інтересах самого Сидоренка В. не транспортувати кавуни на ринок, щоб уникнути їхнього бою і реалізував їх своєму сусіду.

Як варто вирішити суперечку між Сидоренком В. і Петренком Я. ?

Задача №5.

Рябов В. працював на заводі "Промбуддеталь" як начальника відділу постачання й у листопаді 2005 р. заводом йому було видане доручення на право одержання запасних частин для автомобілів заводу на складі СТО вантажних автомобілів.

Однак Рябов В. запасні частини не одержав, а одержав карбюратори для автомобілів співробітників заводу.

Завод вирішив, що Рябов В. не виконав доручення у відповідності з вказівками заводу і пред'явив позов у суд про стягнення з нього збитків у зв'язку з неналежним виконанням доручення заводу.

Суд по цих вимогах у позові заводу відмовив.

Чи правомірні вимоги заводу й у зв'язку з чим суд у позові відмовив ?

Задача №6.

Громадянин Іванченко доручив фірмі ''Посередник'' укласти угоду купівлі-продажу 3-и кімнатної квартири, що належить йому на праві приватної власності. Сторони уклали угода комісії, де вказувалося, що за квартиру Іванченко хоче одержати 40 тис.у.о.

Фірма, знайшовши покупця, уклала з ним угоду купівлі-продажу квартири за ціною 50 тис.у.о. Після чого фірма ''Посередник'' 10 тис.у.о., отриманих понад суму, зазначену в угоді комісії залишила собі, а від 40 тис. у.о. відняла суму, яка належить їй згідно з укладеною угодою комісії. Гроші, що залишилися, фірма перерахувала Іванченко.

Довідавшись про це, Іванчанко подав позов у суд на фірму «Посередник» з вимогою повернути 10 тис.у.о., отриманих відповідачем у зв'язку з реалізацією квартири по більш високій ціні й інших сумах, віднятих з грошей, отриманих за угодою купівлі-продажу.

Фірма «Посередник» залишення собі 10 тис.у.о. мотивувала тим, що в угоді комісії передбачена ціна квартири 40 тис.у.о.

Питання:

1. Яке правило передбачене ЦК для випадків, коли комісіонер здійснив операцію на більш вигідних умовах, ніж передбачено угодою?

2. Чи мала фірма «Посередник» право утримати належні за угодою суми?

3. Яке рішення повинен прийняти суд?

Задача №7.

Борисов, виїжджаючи з України, передав на збереження Петрову автомобіль. Угода зберігання між ними була укладена на один рік. Через шість місяців Борисов повернувся в Україну і виявив, що Петров у його відсутність користувався автомобілем.

Борисов зажадав розірвати угоду зберігання і повернути йому автомобіль.

Питання:

1. Чи міг Борисов розірвати угоду в односторонньому порядку, якщо термін її дії не закінчився?

2. Чи мав право Петров, під час відсутності Борисова, користуватися його автомобілем?

Задача №8.

ТОВ «Софа» уклало угоду зі складом про передачу на збереження меблів. У результаті дрібнострокового ремонту, проведеного на складі, зданому на збереження майну були заподіяні ушкодження.

Питання:

1. Назвіть умови настання відповідальності зберігача в даному випадку.

2. У якому розмірі буде відповідати зберігач?

3. У якому розмірі буде відповідати зберігач, якщо була зроблена оцінка майна при укладанні угоди зберігання?

Задача №9.

Комісійний магазин прийняв на комісію від Петровой О.І. відеомагнітофон. Його продажна ціна була визначена сторонами в 1500 гривень. При укладанні угоди магазин попередив Петрову про можливість зниження встановленої ціни відповідно до правил, якщо відеомагнітофон не буде проданий. Протягом зазначеного терміну відеомагнітофон не був проданий. Директор магазину послав Петровій повідомлення з проханням з'явитися для переоцінки відеомагнітофону протягом 20-ти днів, але вона в зазначений термін не з'явилася. Тоді після закінчення 60 днів з моменту здачі на комісію відеомагнітофону директор магазину знизив продажну ціну відеомагнітофону до 1050 гривень. Потім після 15 наступних днів - ще до 530 гривень і відеомагнітофон був проданий. Після продажу відеомагнітофону Петрова з'явилася до директора магазина і заявила, що не згодна із зниженням ціни і вимагала виплати грошової суми відповідно до первинної оцінки, тому що переоцінка була зроблена без її відома. Директор магазину відмовився від сплати необхідної грошової суми, мотивуючи це тим, що у випадку неявки комітента для переоцінки речі за викликом, магазину останній може знизити ціну самостійно.

Питання:

1. Чи вправі директор магазину робити переоцінку відеомагнітофона, зданого на комісію Петровій?

2. Вирішити суперечку по суті.