1. Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство

До боржника в процесі провадження у справі про банкрутство застосовуються такі судові процедури:

• розпорядження майном боржника;

• мирова угода;

• санація (відновлення платоспроможності боржника);

• ліквідаційна процедура.

З метою попередження справи про банкрутство ГК України (ст. 211) та Закон (ст. 3) передбачають заходи запобігання банк­рутству суб'єктів господарювання, обов'язок вжиття яких покла­дається на засновників та учасників суб'єктів господарювання, власників майна, органи державної влади та органи місцевого са­моврядування в межах їх повноважень. До таких заходів належать:

• подання боржникові фінансової допомоги в розмірі, достат­ ньому для погашення його зобов'язань перед кредиторами;

• взяття на себе зобов'язань перед особами, що надали фінан­ сову допомогу боржникові;

• досудова санація державних підприємств, що провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансу­ вання (обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України що­ річно встановлюється законом про Державний бюджет України) і регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 р. № 515 «Про затвердження Порядку проведення до­ судової санації державних підприємств».

385

Однак ці досудові процедури не завжди є ефективними: плато­спроможність боржника відновити не вдається і кредитори (в окремих випадках - сам боржник) ініціюють порушення прова­дження у справі про банкрутство.

Разом з тим Закон містить положення про застосування до бо­ржника судових процедур, спрямованих на зменшення його забо­ргованості в результаті ефективного управління його майном чи навіть на відновлення платоспроможності боржника та врегулю­вання конфлікту між ним і кредиторами. Відповідно до ст. 212 ГК та ст. 4 Закону такими процедурами є: розпорядження майном боржника, санація, мирова угода. Лише у разі неефективності цих процедур та/або неможливості застосування деяких з них (санації, мирової угоди) господарський суд застосовує ліквіда­ційну процедуру.

2. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство

Першою судовою процедурою, що застосовується до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство, є розпо­рядження його майном.

Розпорядження майном боржника - обов'язкова судова про­цедура у будь-якій справі про банкрутство. Вона є системою захо­дів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, що застосовується з метою забезпечення збе­реження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища. Здійснення її покладається на розпорядника майном боржника — призначеної суддею після порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи (це може бути і суб'єкт підприємницької діяльнос­ті), яка отримала в установленому порядку ліцензію арбітражного керуючого і не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів.

До функцій розпорядника майном боржника належать:

• вжиття заходів щодо захисту майна боржника;..

• аналіз фінансового становища боржника та розробка реко­ мендацій, спрямованих на його фінансове оздоровлення;

• розгляд разом з посадовими особами боржника заяв креди­ торів про грошові вимоги до боржника, які надійшли у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та повідомлення заявників про результати розгляду; :

386

• ведення реєстру визнаних боржником вимог кредиторів за вказаними вище заявами;

• скликання зборів кредиторів та участь в них з правом дорад­ чого голосу;

• виконання інших функцій, передбачених Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Після призначення розпорядника майна повноваження органів управління боржника обмежуються шляхом встановлення забо­рони приймати рішення про:

• реорганізацію та ліквідацію боржника;

• створення боржником юридичних осіб або про його участь в інших юридичних особах;

• створення боржником філій та представництв;

• виплату дивідендів;

• проведення боржником емісії цінних паперів;

• вихід із складу учасників боржника юридичної особи;

- придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника. За згодою розпорядника майна органи управління боржника:

• приймають рішення про участь боржника в господарських об'єднаннях;

• укладають угоди щодо: нерухомого майна боржника; одер­ жання та видачі позик (кредитів); поручительства та видачі гаран­ тій; уступки вимоги; переведення боргу; передачі в довірче управ­ ління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Розпорядник майна призначається на строк до шести місяців, який може бути продовжений чи скорочений судом за клопотан­ням самого розпорядника, комітету кредиторів чи власника майна

боржника.

При проведенні даної процедури боржник може одночасно задо­вольнити вимога усіх кредиторів відповідно до реєстру повністю або частково в однаковому для всіх пропорційному відношенні до вимог кожного кредитора (за згодою комітету кредиторів та розпорядника майна). Проведення таких розрахунків свідчить про відновлення пла­тоспроможності боржника і господарський суд припиняє проваджен­ня у справі про банкрутство. У всіх інших випадках процедура роз­порядження майном боржника завершується однією з подальших су­дових процедур банкрутства, кожна з яких не є обов'язковою сама по собі, однак принаймні одна з них має бути застосована.

387