
- •2. Банківські кредити класифікують за такими ознаками:
- •19. Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи
- •20. Визначення рейтингу надійності позичальника
- •25. Сутність і види процентних ставок за кредитами
- •33. Сутність та значення контролю за банківським кредитуванням:
- •34. Контроль за кредитною діяльністю банків можна класифікувати за різними ознаками
- •41. Умови та чинники виникнення проблемних кредитів
- •42. Серед основних шляхів, за допомогою яких можна виявити проблемну заборгованість позичальників за кредитами, слід виділити:
- •44. Претензійно-позовна робота банку з проблемними кредитами
44. Претензійно-позовна робота банку з проблемними кредитами
Якщо немає домовленості між позичальником і банківською установою про відстрочення платежу за кредитом, то банк може стягувати кредитну заборгованість з позичальника у претензійно-позовному порядку. При цьому не пізніше наступного робочого дня несплачена сума переноситься працівником бек-офісу на відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості за кредитами (доходами тощо), про що інформується керівник кредитного підрозділу банку та керівник філії чи відділення, в якому обслуговується позичальник, а також інші особи, якщо це зазначено в посадових інструкціях.
Після отримання інформації від бек-офісу про виникнення простроченого зобов'язання відповідальний працівник кредитного підрозділу банку повинен здійснити такі дії:
1. У день виникнення простроченої заборгованості чи невиконання вимог договору або наступного дня з моменту виникнення такої заборгованості провести телефонну або особисту бесіду з позичальником щодо погашення простроченої заборгованості та отримати чітку відповідь щодо перспектив її погашення.
2. Протягом встановленого банком періоду (наприклад, п'яти календарних днів) з моменту виникнення простроченої заборгованості направити листа (повідомлення, претензію), який інформує позичальника про виникнення простроченої заборгованості чи факту невиконання вимог договору та містить вимогу щодо погашення такої заборгованості.
Претензія - письмова вимога банку про виконання позичальниками (поручителями, гарантами, страховиками) у добровільному порядку зобов'язань перед банком, яка пред'являється до зобов'язаних осіб у встановленому чинним законодавством порядку.
Право пред'явлення претензії до позичальника виникає у банку, коли його права і законні інтереси порушено, тобто мають місце факти неповернення кредиту чи несплати процентів у строки, встановлені кредитним договором, невиконання інших, зазначених у договорі умов.
Проект претензії готується кредитним працівником. У разі виникнення невпевненості щодо змісту претензії при самостійній його підготовці він має право звернутися до співробітника юридичного підрозділу для отримання фахової допомоги. Надання претензії до юридичного відділу банку для здійснення правового оцінювання має здійснюватися протягом встановленого банком періоду після порушення позичальником строків погашення кредиту чи сплати процентів, визначених у кредитному договорі.
У претензії має бути зазначена така інформація:
- повна назва, поштові реквізити банку та позичальника;
- номер претензії та дата її написання;
- номер і дата укладеного кредитного договору;
- сума кредиту;
- проценти за користування кредитом;
- строк повернення кредиту;
- розрахунок заборгованості (сума кредиту, процентів, комісій, пені тощо);
- перелік документів, що додані до претензії.
Після надсилання банківською установою претензії боржнику щодо виконання взятих на себе зобов'язань можливі такі подальші дії з боку позичальника:
а) визнати борг і подати пропозиції щодо методів погашення кредиту;
б) визнати борг та подати пропозиції щодо погашення заборгованості за рахунок звернення стягнення на заставлене позичальником майно;
в) не відсилати відповідь банківській установі протягом установленого банком періоду з моменту вручення претензії (у цьому разі банк звернеться з позовною заявою до суду);
г) надіслати банкові негативну відповідь.