2 Функції еритроцитів
1. Транспортна. Еритроцити переносять: О2, СО2, NO, адсорбовані білки, медикаменти, фізіологічно-активні речовини.
2. Забезпечення кислотно-лужної рівноваги.
3. Підтримання іонного складу плазми.
4. Гемостатична.
Основною функцією еритроцитів є транспорт кисню від легень до тканин і вуглекислоти від тканин до легень (це зумовлює дихальну функцію крові).
Еритроцити переносять також адсорбовані на їх поверхні поживні речовини у вигляді амінокислотних залишків, біологічно активні речовини обмінюються ліпідами з плазмою крові (це зумовлює трофічну, регуляторну функції крові).
Еритроцити приймають участь у регуляції кислотно-лужної рівноваги в організмі (до їхнього складу входить гемоглобін, який входить у гемоглобіновий буфер).
Еритроцити підтримують іонну рівновагу плазми, забезпечують водно-сольовий обмін організму.
Еритроцити виконують захисну роль – беруть участь у імунітеті, адсорбуючи різні отрути, які руйнуються потім клітинами ретикулоендотеліальної системи, мононуклеарних фагоцитів.
Еритроцити відіграють важливу роль у регуляції активності системи гемостазу. Вони, так як і тромбоцити, забезпечують утворення тромбопластину.
3 Розвиток еритроцитів
У дорослих людей еритроцити утворюються в червоному кістковому мозку плоских кісток з ядерної стовбурової клітини, яка в своєму розвитку проходить декілька стадій (Мал. Схема кровотворення).
І клас клітин – стовбурова клітина
ІІ клас (поліпотентних – з неї беруть початок багато видів клітин і біпотентних клітин – з неї беруть початок два види клітин) – для еритроїдного ростка це поліпотентна клітина з п’ятиростковою диференціацією – колонієутворююча одиниця гранулоцитарно-еритроцитарно-макрофагально-мегакаріоцитарного ряду. З неї ж беруть початок і Т-лімфоцити.
ІІІ клас (уніпотентних клітин – вона дає початок тільки одному виду клітин) – це бурстаутворюючі одиниці та еритроцитарні колонієутворюючі одиниці. Клітини-попередниці червоного ряду відрізняються одна від одної місцем розташування в кровотворних органах і циркуляції; розмірами колоній, які вони дають при культивуванні; часом гемоглобінізації клітин у таких колоніях; чутливістю до еритропоетину та інших регулюючих факторів; типом гемоглобіну, який вони продукують.
ІV клас (бластні клітини родоначальниці рядів) – еритробласти.
V клас (дозріваючих клітин) – пронормоцити (у багатьох зарубіжних класифікаціях вони відсутні) þ нормоцити: базофільні, поліхроматофільні, оксифільні þ ретикулоцити.
За винятком оксифільного нормоцита і ретикулоцита всі еритрокаріоцити (клітини V класу) діляться і диференціюються. Оксифільних нормоцитів у мієлограмі (аналізі клітин червоного кісткового мозку) мало, так як вони дуже швидко перетворюються в еритроцити (ядро виштовхується з клітини) і їх часто зараховують до поліхроматофільних (мають поліхроматофільну цитоплазму і щільне мале ядро).
У клітинах цього класу починається гемоглобінізація цитоплазми. У залежності від насичення гемоглобіном і відбувається поділ нормоцитів на базофільні, поліхроматофільні, оксифільні. Гемоглобін накопичується в цитоплазмі з участю ядра. Спочатку він з’являється навколо ядра в перинуклеарній зоні. У поліхроматофільного нормоцита він накопичується постійно, а при повному насиченні клітини гемоглобіном цитоплазма стає оксифільною.
З початком гемоглобінізації цитоплазми відбувається інволюція ядра. Часто в периферичну кров поступають незрілі поліхроматофільні еритроцити, які мають базофільну субстанцію. Вона виявляється при прижиттєвому забарвленні бриліантовим крезиловим синім у ретикулоцитах (зрілих еритроцитах, які щойно вийшли з кісткового мозку). До виходу на периферію еритроцити 2-4 дні затримуються в кістковому мозку, а після циркуляції в крові до 2 діб вони втрачають сітчатість (ретикулум) і перетворюються в зрілий еритроцит.
Весь цикл розвитку від еритробласта до оксифільного нормоцита й еритроцита займає більше 100 годин.
VІ клас (зрілих клітин) – до нього відносяться еритроцити.
Руйнування еритроцитів. Зрілі еритроцити циркулюють у крові протягом 100-120 днів, після цього вони фагоцитуються клітинами ретикулоендотеліальної системи печінки, селезінки і кісткового мозку. але не тільки ці органи, але й будь-які інші (де є макрофаги) здатні руйнувати червоні кров’яні тільця, про що свідчить поступове зниження “синців” (підшкірних крововиливів). У організмі дорослої людини нараховується 25×1012 еритроцитів, щодоби оновлюється приблизно 0,8 % від їхньої кількості. Це означає, що за одну хвилину утворюється 160×106 еритроцитів. Після крововтрати і при патологічному вкороченні тривалості життя еритроцитів швидкість еритропоезу може зростати в декілька разів.
