Періоди кровотворення

У плода розрізняють три періоди кровотворення. Перші його ознаки виявляються в 19-денного ембріона в кров’яних острівцях жовткового мішка – це перший період – позаембріональний. Він характеризується в основному утворенням еритроцитів. Тобто в цей період у кровотворенні переважає еритропоез. На 6 тижні внутрішньоутробного розвитку знижується активність кровотворення в жовтковому мішку. Повністю перший період гемопоезу припиняється до початку 4-го місяця життя ембріона. Кровотворні клітини жовткового мішка нагромаджують гемоглобін і перетворюються в примітивні еритробласти, так звані мегалобласти.

Другий (печінковий) період кровотворення в плода починається після 6 тижнів і досягає максимуму до 5-го місяця. Кровотворення цього періоду також переважно еритроїдне, хоча на 4 місяці в печінці вже достигають перші нейтрофіли. Печінковий період еритропоезу характеризується зникненням примітивних еритробластів. На 3-ому місяці ембріонального життя в еритропоез включається селезінка, але в людини її роль у пренатальному кровоутворенні обмежена.

На 4-5 місяці внутрішньоутробного розвитку починається третій (кістково-мозковий) період кровотворення, який характеризується еритропоезом і лейкопоезом.

Відповідно до періодів кровотворення існують три різних типи гемоглобіну: примітивний, ембріональний (фетальний) і гемоглобін дорослих.

Після народження дитини, при правильному розвитку, єдиним місцем гемопоезу є кістковий мозок. Причому в ранньому онтогенезі процеси кровотворення відбуваються в кістковому мозку всіх кісток. Перші ознаки переродження червоного кісткового мозку в жовтий спостерігаються в дітей на 4 році життя. На момент настання статевої зрілості або дещо раніше, процеси гемопоезу відбуваються тільки в червоному кістковому мозку епіфізів трубчастих кісток, ребер, грудини.

Диференціювання лімфоїдного апарату розпочинається в кінці внутрішньоутробного періоду і досягає остаточного розвитку в 12-14 років.

Вікові зміни крові

Кількість крові відносно маси тіла має виражену вікову залежність. У новонароджених вона складає в середньому 15 %, на першому році життя зменшується до 11 % і десь у період статевого дозрівання досягає рівня дорослих – 6-8 %. У людей похилого віку цей показник знижується ще більше.

У новонароджених, порівняно з дорослими, більша щільність і в’язкість крові.

Більш низький вміст білка в крові дітей перших місяців життя обумовлений недостатньою функцією білково-синтезуючих систем організму.

У крові новонароджених рівень альбумінів дещо знижений, а кількість глобулінів, зокрема гама-, навпаки, підвищена. Високий рівень гама-глобулінів обумовлений тим, що в крові дитини містяться гама-глобуліни матері, які пройшли через плацентарний бар’єр. Протягом перших трьох місяців гама-глобуліни, отримані від матері, руйнуються, їх кількість знижується, але згодом починає поступово наростати, за рахунок утворення власних антитіл і досягають рівня дорослих у 3 роки.

У процесі старіння вміст білків істотно не змінюється.

Еритроцитарний склад крові. Вікові зміни спостерігаються як з кількістю, так і з якістю еритроцитів. У крові новонароджених є 5,9-6,7 Т/л еритроцитів. Слід відзначити, що серед них міститься багато молодих, ще не зовсім зрілих червоних кров’яних тілець – ретикулоцитів. Можуть появитися в невеликій кількості і нормобласти. Характерним є макроцитоз еритроцитів. Це свідчить про інтенсивне протікання процесів медулярного еритропоезу. Крім цього, можлива мобілізація екстрамедулярних вогнищ кровотворення в печінці і селезінці.

Одним із факторів, який визначає кількість червоних кров’яних тілець у період новонародженості є нестача кисню в час внутрішньоутробного розвитку та під час пологів. Після народження дитина починає отримувати достатню кількість кисню, тому зникає потреба в компенсаторному підсиленні еритропоезу. При цьому також спостерігається підвищене руйнування циркулюючих у крові дитини еритроцитів, а це, на фоні недостатності ферментних систем печінки, може привести до виникнення фізіологічної жовтяниці новонароджених.

До кінця першого року вміст еритроцитів зменшується і становить 3,9-4,8 Т/л. У подальшому кількість червоних кров’яних тілець наростає. Починаючи з 4 років, з появою перших ознак перетворення червоного кісткового мозку в жовтий, вміст еритроцитів не буде збільшуватись, залишаючись на одному рівні з дорослими.

При старінні кількість еритроцитів у крові змінюється мало.