35. Форми розмноження організмів

Розмноження — здатність організму залишати по­томство, тобто відтворювати собі подібних. У при­роді існують два типи розмноження організмів: безстатеве та статеве. Безстатеве розмноження — утворення нового організму з однієї або групи клітин вихідного ма­теринського організму. У цьому випадку в роз­множенні бере участь тільки одна батьківська особина, що передає свою спадкову інформацію дочірнім організмам.  В основі безстатевого роз­множення лежить мітоз. Зустрічається декілька форм безстатевого розмноження. Простий поділ, або розподіл навпіл, харак­терний для одноклітинних організмів. З однієї клітини шляхом мітозу утворюються дві дочір­ні, кожна з яких стає новим організмом. Брунькування — форма безстатевого розмно­ження, під час якого від батьківської особини відокремлюється дочірній організм. Така форма характерна для грибів, гідри. Вегетативне розмноження — різновидність безстатевого розмноження окремими органами, частинами органів або тіла. Воно ґрунтується на здатності організмів відновлювати відсутні час­тини тіла — регенерації. Поширене у рослин (розмноження стеблами, листям, пагонами), у нижчих безхребетних тварин (кишковопорож­нинних, плоских червів). Особливими способами розмноження організмів є поліембріонія і партеногенез. По­ліембріонія - процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини. Поліембріонія досить по­ширена серед різних груп тварин (війчасті та кільчасті черви, іноді у членистоногих, риб, птахів і ссавців). Партеногенез  - розвиток нового організму з незаплідненої яйцеклітини. Як і у випадку поліем­бріонії, за партеногенезу дочірні організми мають ідентичний з материнським набір спадкової інфор­мації. Статеве розмноження — утворення нового організму за участю двох батьківських організ­мів. Під час статевого розмноженя відбувається злиття статевих клітин — гамет чоловічого і жі­ночого організму. Новий організм несе спадкову інформацію обох батьків. Статеві клітини фор­муються в результаті особливого типу поділу, при якому число хромосом у клітинах, що утво­рюються внаслідок поділу, у два рази менше, ніж у вихідній материнській клітині. Таким чи­ном, гамети мають удвічі меншу кількість хро­мосом. В результаті злиття двох гамет кількість хромосом у клітині, що знову утворилася, — зи­готі, збільшується у два рази, тобто відновлює­ться, причому одна половина усіх хромосом є батьківською, інша — материнською.

36. Дроблення, гаструляція

Дроблення являє собою ряд (7-8) послідовних мітотичних поділів зиготи. Клітини, що утворюються під час дроблення, називаються бластомерами (від грец. blastos — зародок і meros — частка). Вони мають дедалі меншу кількість цитоплазми порівняно з зиготою і не ростуть, оскільки передсинтетичний період інтерфази практично відсутній. Дроблення відбувається завдяки поживним речовинам яйцеклітини. (Дроблення являє собою серію мітотичних поділів зиготи з утворенням багатьох дочірніх клітин (бластомерів) меншого розміру.)

Гаструляція - складний процес морфогенетичних змін, що супроводжується розмноженням, ростом, спрямованим переміщенням і диференціюванням клітин, в результаті чого утворюються зародкові листки (ектодерма, мезодерма і ентодерма) - джерела зачатків тканин і органів. Другий після дроблення етап онтогенезу. При гаструляції відбувається переміщення клітинних мас з утворенням з бластули двошарового або тришарового зародка - гаструли.