26. Які фактори впливають на вибір проекції?

Основними факторами, що впливають на вибір проекції, є призначення і характер використання карти, а також особливості картографованої території (її розмір, форма, положення на земному еліпсоїді).Для великомасштабних карт, які використовують для картометричних робіт, першорядною є вимога, щоб спотворення картографічного зображення були найменшими. Такими є спотворення топографічних карт. Вимоги до точності середньо- та дрібномасштабних карт інші. Як правило, за такими картами для відносно невеликих територій довжини і площі вимірюють з похибкою у 2-3 %, а кути-у 2-3°. На стінних картах спотворення довжин та площ у межах 10 % зорово майже не відчутні.

27. Які способи зображення рель’єфу ви знаєте?

Спосіб горизонталей як різновид способу

ізоліній. горизонталі, або ізогіпси — це лінії, які з'єднують точки з однаковими висотами.Сукупність горизонталей дає можливість показати різні форми рельєфу, площа яких виражається в масштабі карти, їх протяжність,складність, орієнтування за сторонами горизонту тощо. Вони дають можливість одержати кількісніспоказники висоти (абсолютної або відносної) окремих елементівсрельєфу. З метою зручності визначення висотних характеристиксрельєфу для частини горизонталей вказують їхню висоту.

Для підвищення виразності подання рельєфу горизонталями застосовують пошарове фарбування . На картах рельєфу такий прийом набув назви гіпсометричного способу зображення.Пошарове фарбування здійснюють за кольоровою шкалою, і розробленою з урахуванням особливостей рельєфу та здатності кольорів створювати пластичний ефект.

Деякі форми рельєфу навіть на великомасштабних картах не можуть бути виражені горизонталями (як основними, так і додатковими та допоміжними). В цих випадках застосовують інші способи зображення — ареалів, лінійних знаків та локалізованих значків.

Зокрема, способами ареалів і лінійних знаків показують різкі порушення рельєфу, яким властиві велика крутість і незадернованість схилів (яри, промоїни, скелясті обриви, скелі тощо), а також форми, які швидко розвиваються (зсуви, кам'яні річки та ін.).

Поодинокі форми рельєфу (скелі-останці, окремі лежачі камені-орієнтири, входи в печери і гроти тощо), які не виражаються в масштабі карти, але мають істотне практичне значення, передають способом локалізованих значків.

Рельєф на картах передається також способом висотних позначок, який полягає в підписуванні абсолютних висот характерних точок місцевості: вершин гір і горбів, вищих точок вододілів, перевалів,сідловин, рівнів води (урізів) у річках, озерах тощо.

28. Які особливості способу ареалів?

Спосіб ареалів — це спосіб зображення на карті області поширення, або ареалу, природних або соціально-економічних об'єктів чи явищ, наприклад певного виду рослин чи тварин, корисних копалин, населення певної національності тощо. Розміщення об'єкта в межах ареалу може бути безперервним, суцільним (наприклад, зледеніння), або розсіяним (наприклад, ареал вирощування льону)

Ареал називають абсолютним, якщо він відображає територію, за межами якої об'єкт картографування не зустрічається зовсім. Ареал, котрий охоплює територію, на якій той же об'єкт має певні властивості, називають відносним. Наприклад, зона поширення зайців є ареалом абсолютним, а зона, де щільність поширення зайців достатня для промислового полювання, є ареалом відносним.Ареали можуть мати чіткі межі, що збігаються, наприклад, з природними рубежами, і нечіткі, або приблизні .Для способу ареалів використовують різні зображувальні засоби: заповнювальні, лінійні, значкові, буквені.