12. Що ми називаємо картографічною генералізацією?

Процес науково обгрунтованого відбору й узагальнення об'єктів для відображення їх на карті називають картографічною генералізацією.

Це процес відбору і узагальнення якісних і кількісних характеристик карти. Мета Г. — виділення основних типових рис та особливостей об'єкта згідно з призначенням карти, її масштабом. Г. дозволяє усунути другорядні деталі та акцентувати найбільш суттєві елементи. Напрям і ступінь генералізації визначаються масштабом карти, її призначенням, географічними особливостями картографованої місцевості, а також тематикою карти, якістю використаних під час її створення джерел, способами оформлення тощо.

13. Яка істотна різниця між способом картограм і способом кількісного фону?

Спосіб картограм — це спосіб відображення на карті середньої інтенсивності якого-небудь об'єкта в межах територіальних одиниць.

Для наочності зображення кожну з них розфарбовують або штрихують

При цьому за насиченістю кольорового тону або густотою штрихування судять про зміни величини показника .

Зауважимо побіжно, що картограмою називають не тільки спосіб зображення, а й саму карту. Найчастіше картограмою ілюструють соціально-економічнії явища, приймаючи за одиницю картографування одиниці політичного, політико-адміністративного й адміністративного поділу території, тобто поділу, не пов'язаного з географічно обгрунтованим районуванням об'єктів.

Спосіб кількісного фону застосовують для відображення на карті кількісних відмінностей всієї території (акваторії), що картографується, поділеної за обраними ознаками на частини, кожну з яких потім виділяють тим чи іншим зображувальним засобом.Цим способом передають кількісні відмінності перш за все природних об'єктів рідше соціально-економічних (наприклад, крутість схилів, глибина розчленування рельєфу, рівень економічного розвитку території тощо).

14. Що враховують під час розробки тематичного змісту карти?

Початкову розробку тематичного змісту карти нерідко починають разом з підготовкою географічної основи. В такому разі для складання карти використовують робочі основи, якими можуть бути сині копії з топографічних чи оглядово-топографічних карт або бланкові загальногеографічні карти відповідного масштабу, а також копії карт,виготовлені вручну або із застосуванням сучасної техніки.Відповідальним є етап генералізації тематичного змісту. Кожна

група карт має відмінні риси. Так, генералізація змісту карт природи

(ландшафтної, грунтів, рослинності тощо) здійснюється шляхом відбору та узагальнення якісних характеристик, вилучення другорядних об'єктів. Зменшення масштабу веде до переходу від нижчих одиниць класифікації до вищих. Наприклад, на картах рослинності великого масштабу показують дрібні підрозділи рослинних асоціацій, на картах дрібного масштабу залишаються групи та класи формацій і типи рослинності.Скорочується інформація й на картах суспільства. Так, замість окремих підприємств подають промислові центри, від яких переходять до промислових районів, водночас скорочуючи й якісні відмінності у промисловому розвитку за окремими галузями.