86. Як поділяють за точністю картографічні джерела ?

За точністю картографічні джерела поділяють на точні й неточні. Перші за своєю геометричною точністю чи кількісними показниками відповідають вимогам, які пред'являються до створюваної карти, другі — ні.

87. Що являє собою кількісний фон? Для відображення яких явищ його застосовують? Наведіть приклади.

Спосіб кількісного фону застосовують для відображення на карті кількісних відмінностей всієї території (акваторії), що картографується, поділеної за обраними ознаками на частини, кожну з яких потім виділяють тим чи іншим зображувальним засобом.Цим способом передають кількісні відмінності перш за все природних об'єктів рідше соціально-економічних (наприклад, крутість схилів, глибина розчленування рельєфу, рівень економічного розвитку території тощо).

88. Перелічіть фактори, що визначають генералізацію.

Основними факторами, що визначають напрямок генералізації, є:

1. Тема карти, її призначення й умови користування. Наприклад, для управління, довідкова, навчальна, туристична; кишенькова, настільна чи настінна.

2. Масштаб карти. Як відзначалося раніше не тільки з технічних причин, але і по суті : більше охоплення території вимагає іншого підходу.

3. Особливості зображуваної території і своєрідність картографованих об'єктів. (порізаність узбережжя, меандри рік, конфігурація ярово-балкової мережі).

4. Наявність джерел для складання карти і їхня якість.

5. Обрана система умовних знаків.

89. Що означає читати карту?

Читання карти слід розуміти як процес відтворення реальної дійсності за її зображенням на карті. За умовними позначеннями, сполученнями їх та просторовим розміщенням читач відтворює в своїй уяві географічну ситуацію.

Якість читання карти залежить від підготовленості читача, глибини його географічних знань, досвіду роботи з картами. Читання карти завжди виконується з певним, заздалегідь поставленим завданням, навіть у тому разі, коли воно не має чіткого формулювання. Від цілеспрямованості читання залежить його направленість: чи то буде знайомство із загальною картиною відображеного, чи увага буде зосереджена на окремих елементам змісту; чи здійснюватиметься орієнтування за картою, пошук тих або інших об'єктів, встановлення особливостей їхнього просторового розміщення.

90. Які особливості способу ареалів?

Спосіб ареалів — це спосіб зображення на карті області поширення, або ареалу, природних або соціально-економічних об'єктів чи явищ, наприклад певного виду рослин чи тварин, корисних копалин, населення певної національності тощо. Розміщення об'єкта в межах ареалу може бути безперервним, суцільним (наприклад, зледеніння), або розсіяним (наприклад, ареал вирощування льону)

Ареал називають абсолютним, якщо він відображає територію, за межами якої об'єкт картографування не зустрічається зовсім. Ареал, котрий охоплює територію, на якій той же об'єкт має певні властивості, називають відносним. Наприклад, зона поширення зайців є ареалом абсолютним, а зона, де щільність поширення зайців достатня для промислового полювання, є ареалом відносним.Ареали можуть мати чіткі межі, що збігаються, наприклад, з природними рубежами, і нечіткі, або приблизні .Для способу ареалів використовують різні зображувальні засоби: заповнювальні, лінійні, значкові, буквені.