81. У яких випадках застосовують метод фототрансформування для перенесення зображення з картографічних джерел на складальний оригінал?

Щоб змінити не тільки масштаб, й проекцію картографічного джерела, застосовують фототрансформування (перетворення) зображення. Його здійснюють за допомогою спеціальних приладів фототрансформаторів,які дають змогу стиснути або розтягнути зображення (рівномірно чи нерівномірно) зі збереженням прямолінійності ліній.

82. Яким чином і в якій послідовності здійснюється добір картографованих явищ???

83. Компонування карти – це....

Компонування карт (як уже. вказувалося) — складається з визначення меж території картографування та розміщення її відносно рамки карти, а також із розташування на карті її назви, легенди., додаткових та інших даних. Задачі компонування по-різному вирішують для загальногеографічних і тематичних карт. Для перших (велико- та середньомасштабних) компонування безпосередньо пов'язане з математичною основою і обумовлено обраними проекцією і масштабом, тому його розглядають як математичний елемент карти. Легенди таких карт друкують окремо. Тематичні карти вимагають іншогр підходу до компонування, яке має враховувати особливості змісту кожної карти, необхідність розміщення разом з картою легенди та інших складових, перелік і обсяг яких не є постійним. На компонування тематичних карт впливає також розмір і обриси території, що відображатиметься на карті як основна, й оточуючого її простору. На тематичних картах (особливо в атласах) рамки може не бути. В цьому разі компонування здійснюється в межах усього аркуша.

84. У чому суть методу оптичного проектування що використовується для перенесення зображення з картографічних джерел на складальний оригінал?

Оптичне проектування грунтується на використанні оптичних приладів, за допомогою яких зображення з картографічних джерел проектується на основу, а закріплюється обведенням на основі елементів змісту олівцем. Деякі прилади (наприклад діаскопи) пристосовані для проектування прозорих зображень, крізь які проходять промені, інші (наприклад, епіскопи) проектують на екран непрозоре зображення відбитими променями (рис. 8.10). Перевага таких приладів полягає в тому, що при застосуванні їх відпадає потреба у фотографуванні картографічного джерела.

85. Перелічіть способи генералізації.

1.Добір явищ, які треба показати на карті.

Зміст карти обмежують тільки тими об'єктами і явищами, що відповідають темі і призначенню карти. Всі інші об'єкти і явища виключаються.

2.Геометрична просторова генералізація.

Це продумане спрощення й узагальнення контурів лінійних і площадкових об'єктів, при якому зберігаються сутєві і необхідні з точки зору призначення карти особливості відображуваних об'єктів.

3.Узагальнення кількісних характеристик.

Здійснюється шляхом переходу від безперервної шкали до ступневої або укрупненням інтервалів ступневої шкали. При цьому кількісні показники усередині шкали не знаходять відображення.

4.Узагальнення якісних характеристик.

Здійснюється шляхом скорочення якісних розходжень для даної категорії об'єктів або виключенням нижчих ступіней класифікації.

5.Перехід від простих до більш складних моделей .

Здійснюється шляхом уведення збірних позначень: окремі дерева заміняють загальним знаком смуги озеленення, парку чи скверу; окремі будівлі поєднують у міський квартал; території промислових підприємств, що прилягають одна до одної, поєднують у загальну територію промислової зони; розсип точок поєднується в ареал; виключають заболочені ділянки у лісі, чагарнику або сіножаті, замінивши їх загальним контуром заболоченого лісу, чагарника або сіножаті відповідно.