76. Як здійснюється узагальнення кількісних характеристик при генералізації?

Його можна здійснювати заміною безперервної шкали кількісних значень показника картографування ступінчастою шкалою у якій усі значення показника розбивається на декілька ступенів і інтервалів, що веде до скорочення на карті відмінностей.Інші способи:заміна рівномірної шкали показника картографування на нерівномірну збільшенням інтервалів шкали.

Перехід від окремих об’єктів до їх сукупних позначень виявляється:

-через обєднання контурів суміжно розташованих об’єктів і суміжне використання умовних знаків кожного з об’єктів;

-у заміні знаків окремих об’єктів , узагальню вальним умовним знаком що потребує зміни способу картографічного зображення.

77. Коли застосовують комплексні легенди при складанні карт???

Комплексні легенди властиві комплексним картам з їхньою різносторонньою характеристикою об'єктів. Такою є, наприклад, легенда загальноекономічної карти, яка поєднує зображення основни)промислових пунктів, переважаючих напрямків сільськогосподарського виробництва і транспортно-економічних зв'язків. Інший приклад легенда агрокліматичної карти, яка подає типи грунтів у межах район з різними типами клімату.

В комплексних легендах умовні знаки слід групувати послідовності відповідно до відносного значення та співвідношень елементів змісту. Наприклад, у легендах загальноекономічних карт спочатку подають позначення об'єктів промисловості, потім сільськогсгосподарства.

78. У яких випадках застосовують метод фоторепродукування для перенесення зображення з картографічних джерел на складальний оригінал?

Перенесення зображення тільки зі зміною масштабу здійснюють фоторепродукуванням. Воно полягає в тому, що картографічні джерела фотографують з приведенням їх у потрібний масштаб. Одержані фоторепродукції монтують на підготовлену основу карти за координатною сіткою. Монтування фоторепродукцій полягає у наклеюванні фоторепродукцій на картографічну основу таким чином, щоб координатні лінії та вузлові точки перших збіглися з ідентичними точками та лініями другої. Фотографічне зображення отриманого оригінала майбутньої карти служить канвою для нового рисунка, але воно не повинно заважати останньому. Для цього вихідні фоторепродукції виготовляють слабким кольором (синім чи блакитним), з чим пов'язане «поняття "складання карт за синіми копіями". За такими копіями зручно накреслювати тушшю потрібні елементи нової карти. Ті ж елементи, які залишаються ненакресленими(синіми), зникають під час повторного фотографування.

79. У чому сутність геометричної просторової генералізації?

Найвищим проявом просторової генералізації є схематизація зображення ,тобто граничне його спрощення.

Основні способи просторової генералізації:

-узагальнення обрисів об’єктів спрощенням окреслень, яке супроводжується збільшенням окремих деталей,зміщенням відносно один одного.

-заміна окремих об’єктів узагальнювальним знаком за обєднанням контурів,спрощенням рисунка.

80. Охарактеризуйте використання букв і цифр в картографії та роль написів і підписів на картах.

Написи, які є на картах, органічно поєднані з конкретними об'єктами, вони суттєво збагачують зміст карт. Саме написи перетворюють "німе" картографічне зображення в карту і підвищують її цінність як джерела інформації та засобу дослідження.Написи на картах виконують різні функції, за якими їх поділяють на географічні назви і пояснювальні підписи.Серед географічних назв можна виділити власні імена,якими називають одиничні об'єкти (Київ, Дніпро тощо); назви —титули, котрі інколи мають паралельно скорочені форми (наприклад,Сполучені Штати Америки або США, Об'єднані Арабські Емірати або ОАЕ тощо).До пояснювальних підписів,які подають на картах,відносяться загальні терміни, що називають об'єкти за їхньою належністю до цілого класу таких об'єктів (наприклад, море, затока, гора, вулкан тощо). Найчастіше їх наводять разом з власними іменами(Чорне море, гора Еверест тощо), а інколи самостійно, для виділення на карті важливих об'єктів (наприклад, колодязь в піщаних пустелях)