60. Які основні вимоги до розроблювальних умовних знаків?

Основні вимоги до розроблюваних умовних знаків такі: знаки системи (підсистем) повинні чітко розрізнятися між собою; знаки кожної підсистеми повинні зберігати певну схожість; відношення між знаками повинні відображати відношення між картографованими об'єктами. Разом з тим знаки повинні легко читатися, розпізнаватися та запам'ятовуватися. Це забезпечується простотою форми і структури знака, чіткою відмінністю його елементів.

61. Що собою являє картографічний умовний знак?

КУЗ – графічні символи, застосовувані на картах для позначення різних об'єктів та на їхніх характеристик (атрибутів). КУЗ – мова карти, вони передають закладені в карту знання про реальну дійсність.

Кожен знак використовується для групи різних, але споріднених в якому-небудь відношенні об'єктів, тобто виражає визначене родове поняття.

КУЗ виконують дві основні функції:

1)вказують вид об'єкта, а також деякі якісні і кількісні характеристики цього об'єкта,

2)визначають просторове положення об'єкта.

62. Цензами в картографічній генералізації називають …

Ценз– максимальне чи мінімальне значення якого-небудь показника.

Відбір об'єктів полягає в обмеженні змісту карти необхідними об'єктами і вилученні решти. Здійснюють його двома шляхами: встановленням цензу (меж відбору) за кількісними чи якісними показниками або встановленням норми відбору (кількості об'єктів, які зберігатимуться під час генералізації). Встановлення цензу має змістовий характер. Ним визначаються об'єкти, які обов'язково треба зберегти на карті або вилучити з неї'. Наприклад, показати на карті річки, довжина яких більша за 1 см у масштабі карти; нанести всі районні центри, незалежно від кількості населення в кожному з них.

63. Дайте характеристику географічної основи – як базової, при складанні землевпорядних карт!!!

Географічна основа — це загально географічна частина змісту тематичних і спеціальних карт. Загальногеографічні елементи змісту карти відіграють роль каркасу, відносно якого здійснюють прив'язку тематичного змісту створюваних карт.

Географічна основа є складовою змісту тематичних карт, вона забезпечує точну локалізацію об'єктів та орієнтування. Однак навантаження географічної основи тематичних карт порівняно із загальногеографічними картами менше, з тим щоб її елементи не заважали сприйняттю основного змісту. Відбір тих чи інших елементів зображення земної поверхні залежить від теми створюваної карти і регламентується її програмою.

64. Що таке дистанційна оптична фотогенералізація?

При аэро- і космічній фотозйомці незалежно від картографа відбувається перебудова зображення як наслідок інтеграції структурних і спектральних геометричних характеристик. У результаті на аэрофото- і космічному знімку ми одержуємо зображення, де відсутні дрібні деталі або деталі, які мало розрізняються.

Такий знімок – образно-картинна модель, де частково вже здійснена генералізація, що сутєво полегшує завдання складання карти.

65. Як різняться легенди карт за змістом?

Рядкові легенди — це традиційна форма, за якою всі картографічні знаки та пояснення до них розміщують рядками, або строчками. Якщо за змістом легенду розбивають на частини, кожна з них може мати назви, які подають збільшеними за розмірами буквами (див. будь-яку економічну карту в шкільних атласах). Умовні знаки в легенді розміщують з урахуванням їхнього розміру або значення використаних показників. Наприклад, першим розміщують знак населеного пункту з більшим числом жителів або вищого адміністративного рангу. Умовні знаки, розроблені за певними класифікаціями, розміщуються в послідовності зі згідно обраними класифікаціями. Рядкову форму мають легенди карт з використанням різних способів зображення.

Шкальні легенди містять шкалу у вигляді безперервної смуги, поділеної на частини (ступені), межі яких служать поділками шкали,

біля яких подають послідовні числові значення певного показника. Ступені шкали фарбують, змінюючи від ступеня до ступеня насиченість обраного кольорового тону. Така шкала відображає безперервну й послідовну зміну показника на картографованій території (винятком є карти з псевдоізолініями). Шкальні легенди мають карти, на яких застосований спосіб ізоліній з пошаровим фарбуванням.

Табличні легенди мають форму таблиція, в якій приведені в певну систему елементи змісту (їхні позначення) подібні за графами(стовпцями). Розрізняють табличні легенди з класифікаційним розграфленням і легенди-графіки. Перші відображають класифікаційний поділ об'єкта картографування системою розділювальних ліній, як це має місце на карті водозбірних басейнів України; другі маютьформу, що дозволяє кожним умовним позначенням подавати дві характеристики об'єкта, які розміщені за вертикальною і горизонтальною осями графіка .