43. Що являє собою якісний фон? у яких випадках його застосовують? Наведіть приклади.

Спосіб якісного фону застосовують для відображення якісних відмінностей всієї поданої на карті території, для чого її поділяють за обраними ознаками на частини, кожну з яких потім заповнюють тими чи іншими зображувальними засобами. Для цього використовують розфарбування або штрихування різного виду. Є й інші прийоми зображення поділу території за якісними відмінами: розміщення всередині контуру цифрових чи буквених позначень або індексів, різні відтінення з внутрішнього боку лінії, що окреслює певну ділянку території, розтягування в межах контуру написів.Спосіб якісного фону придатний для характеристики об'єктів суцільного поширення на всій земній кулі (наприклад, ландшафт,природні зони, кліматичні пояси тощо) або об'єктів, поширення на значних її площах (наприклад, зона лісів тощо), а також для відображення об'єктів розосередженого, але масового поширення (наприклад, населення). Цим способом показують на карті як природні, так і соціально-економічні об'єкти.

44. У чому проявляється генералізація об'єктів, локалізованих у точках?

Генералізація об'єктів, локалізованих у точках,проявляється в узагальненні кількісних та якісних показників, у відборі й заміні індивідуальних об'єктів збірними позначеннями їх. Прикладом генералізації кількісних показників є заміна безперервної шкали знаків

на ступеневу, а потім — скорочення кількості її інтервалів.Для узагальнення якісних характеристик точкових об'єктів можна застосувати такі прийоми: заміна видових понять родовими (наприклад, об'єднання знаків підприємств цукрової, спиртової, м'ясної

та інших галузей промисловості одним знаком харчової промисловості); зміна одиниць картографування (наприклад, перехід від зображення окремих промислових підприємств до зображення промислових пунктів,від них до промислових районів тощо).

45. У яких випадках застосовують метод фоторепродукування для перенесення зображення з картографічних джерел на складальний оригінал?

Перенесення зображення найпростіше здійснювати тоді, коли масштаб джерела однаковий з масштабом створюваної карти. При цьому може виникнути потреба й у перетворенні проекції. На практиці широко застосовують фотомеханічний спосіб перенесення зображення.

Перенесення зображення тільки зі зміною масштабу здійснюють фоторепродукуванням. Воно полягає в тому, що картографічні джерела фотографують з приведенням їх у потрібний масштаб. Одержані фоторепродукції монтують на підготовлену основу карти за координатною сіткою. Монтування фоторепродукцій полягає у наклеюванні фоторепродукцій на картографічну основу таким чином, щоб координатні лінії та вузлові точки перших збіглися з ідентичними точками та лініями другої. Фотографічне зображення отриманого оригінала майбутньої карти служить канвою для нового рисунка, але воно не повинно заважати останньому. Для цього вихідні фоторепродукції виготовляють слабким кольором (синім чи блакитним), з чим пов'язане «поняття "складання карт за синіми копіями". За такими копіями зручно накреслювати тушшю потрібні елементи нової карти. Ті ж елементи, які залишаються ненакресленими

(синіми), зникають під час повторного фотографування.