41. За якою схемою подають результати аналізу загальногеографічної карти?

Результати аналізу загальногеографічної карти подають за такою схемою:

— вихідні відомості: назва; підзаголовні дані (пояснення або доповнення до назви, авторський колектив тощо); вихідні дані (місто і рік видання, назва видавництва); надзаголовні дані (назва установи, від імені якої видається карта); особливості оформлення (кількість фарб тощо);

— математична основа: головний масштаб; картографічна проекція (особливості побудови, характер спотворень, розташування ліній або точок нульових спотворень, величина направлення та розподіл спотворень); географічна доцільність вибору проекції (цілісність зображення території тощо);

— географічний зміст: водні об'єкти (види, класифікація за режимом, складом води, господарським значенням; характерні риси гідрографічної сітки; умовні знаки); рельєф (форми й типи; способи зображення та їхні особливості, наприклад доцільність кількості ступенів шкали висот і глибин); рослинність і грунти (прийнята класифікація і система умовних знаків); населені пункти (класифікація за людністю і політико-адміністративним значенням; характерні риси розселення з урахуванням виробничо-функціональних особливостей кожного, положення відносно рельєфу, річок та інших елементів місцевості, умовні знаки); політико-адміністративний поділ (кордони, межі, центри та інші адміністративні дані, умовні знаки); економіка й культура (типи об'єктів, особливості розміщення, умовні знаки); шляхи сполучення (види, класифікація, умовні знаки тощо); підписи (які категорії об'єктів мають географічні назви, пояснювальні підписи якісних та кількісних відмінностей, як змінюються розмір, колір і характер шрифтів);

— елементи оснащення: легенда, форми масштабу, рамка, позарамкове оформлення, відповідність елементів цільовому призначенню карти;

— додаткові дані: текстові, графічні тощо;

—компонування: розміщення поданої території та середнього меридіана відносно рамки, елементів оснащення і додаткових даних.

Завершує аналіз карти оцінка її якості з висновком про можливість використання в подальшій роботі (окремо чи в складі серії карт, з усіма

елементами змісту або частково тощо.

42. Як вирішують завдання вибору і обгрунтування масштабу.

Важливим питанням розробки математичної основи карти є вибір і обгрунтування масштабу. Вирішують таке завдання різними шляхами. Перший з них — вибір та обгрунтування масштабу залежно від призначення карти, вимог до точності вимірів за нею, повноти і докладності змісту. Значення знаменника /V чисельного масштабу чи

знаменника М іменованого масштабу можна встановити за рівняннями,

які відображають відповідність масштабів тій чи іншій вимозі.

Другий шлях вибору й обгрунтування масштабу — врахування заданих (стандартних) розмірів аркушів паперу, на яких буде складатися карта. Такий шлях простіший, оскільки в даному випадку достатньо знати лише розміри об'єкта картографування та площу аркуша, яка може бути зайнята безпосередньо картографічним зображенням (без рамок і позарамкової площі). Наприклад, площа аркуша паперу — 21*30 см, під картографічне зображення можна відвести площу 16x25 см, розміри об'єкта картографування — 630x1000 км. Отже, 630 км: 16см»3 930 000«4 000 000, 1000 км-25 см = 4 000 000, тобто карта матиме масштаб 1:4 000 000.