37. Для відображення яких явищ використовують локалізовані діаграми? Наведіть приклади.

Спосіб локалізованих діаграм широко використовується для відображення на карті об'єктів суцільного та лінійного (смугового) розповсюдження за допомогою графіків або діаграм, приурочених до певних точок (місце вивчення об'єктів). Способом локалізованих діаграм подають на карті результати вивчення таких природних явищ, об'єктів суцільного розповсюдження на плош) як температура повітря і атмосферний тиск, сума опадів, напрямок та сила вітру та інші показники. Об'єктами лінійного або смугового поширення є річка, морська течія, для яких визначають витрати води, величину стоку, швидкість течи тощо. Останнім часом все частіше цей спосіб використовують для характеристики явищ розосередженого поширення (наприклад, орієнтування основних форм рельєфу на морфометричних картах).

38. Якими методами створюються карти?

Географічні карти можна створювати різними методами. Один з них — проведення безпосереднього наземного знімання на місцевості,або польове знімання, під час якого одержують дані для великомасштабних карт. Види і способи топографічного знімання розглядаються в курсі "Топографія з основами геодезії". Для створення тематичних карт (геологічних, геоморфологічних, грунтів, рослинності, ландшафтних тощо) проводять польові знімання способами, які відповідають тематичній спрямованості цих карт. Другий метод — камеральне картографування, яке здійснюють у лабораторних чи інших умовах закритих приміщень. Його застосовують під час створення середньо- та дрібномасштабних карт. Метод базується на обробці різноманітних картографічних, статистичних, наукових та інших вихідних джерел. Для загальногеографічних та деяких тематичних (геологічних, грунтів тощо) карт таким джерелом є однойменні карти більшого крупнішого масштабу.

39. У якій послідовності рекомендується здійснювати роботу з аналізу й оцінки карт .

Роботу з аналізу й оцінки карт рекомендується здійснювати в такій послідовності: загальне ознайомлення з картою; встановлення елементів математичної основи; вивчення легенди, тобто умовних позначень й текстових пояснень до них; читання карти. Читання проводять спочатку по окремих елементах, що дозволяє краще розуміти подане на карті. Потім здійснюють комплексне читання, що дає змогу виявити зв'язки, взаємну погодженість і"вагу" всіх елементів

її змісту.Результати аналізу загальногеографічної карти подають за такою схемою: вихідні відомості, математична основа, географічний зміст, ,додаткові дані,компонування

40. Що являє собою кількісний фон? Для відображення яких явищ його застосовують? Наведіть приклади.

Спосіб кількісного фону застосовують для відображення на карті кількісних відмінностей всієї території (акваторії), що картографується, поділеної за обраними ознаками на частини, кожну з яких потім виділяють тим чи іншим зображувальним засобом.Цим способом передають кількісні відмінності перш за все природних об'єктів рідше соціально-економічних (наприклад, крутість схилів, глибина розчленування рельєфу, рівень економічного розвитку території тощо). Поділ території може бути органічно пов'язаний з поділом за якісними відмінностями об'єкта (наприклад, вміст мікроелементів у грунтах показують у межах їхніх типів, модуль стоку по басейнах річок) або зі зміною за певними правилами кількісних показників об'єкта (наприклад, на карті крутості схилів виділяють ділянки з різним кутом нахилу, який був попередньо визначений). Поділ здійснюють за однією ознакою (наприклад, вміст у грунті азоту) або за кількома (наприклад, разом з азотом враховують вміст у грунті фосфору та калію). Кількісні показники можуть бути абсолютними і відносними. Кількісні зміни об'єкта найчастіше передають зміною насиченості кольору або густоти штрихування.