13.2. Принципова схема передавача дистанційного керування
Принципова схема передавача наведена на рис.13.4. Вибір тієї чи іншої команди або об'єкту виконується натискання одного з тактильних датчиків SB6....SB16. Збільшення "+" або зменшення "-" певного параметру виконується шляхом включення тактильних датчиків SB1,...,SB8, та SB17, SB18. Відключається пульт при допомозі тактильного датчика SB20.
Електричне живлення пульта передавача дистанційного керування здійснюється від джерела струму G1, що розташований на приймачі. Живлення мікросхеми КР1506ХЛ1 здійснюється через контакти 24,2,3,4,6,7 мікросхеми та резистори R1, R2, конденсатор С1 від джерела струму G1. Сформована команда З контактуй мікросхеми КР1506ХЛ1 виділяється на резисторі R5 та поступає на базу транзистора VT1, включеного по схемі емітерного повторювача. Навантаженням емітерного повторювача є резистор R6, сигнал з якого надходить на транзистор VT2, що включений по схемі з спільним емітером. Навантаженням вихідного каскаду виступають оптрони VД1 і VД2- форми та числа імпульсів використовується клеми "Вих".
Рис. 13.3. Формувач команд
Рис. 13.4. Принципова схема передавача дистанційного керування
13.3. Порядок виконання роботи
1. Включити лабораторний стенд.
2. Підключити під навантаження 220 Вт 50 Гц.
3. Включити осцилограф і прогріти його протягом 5 хвилин.
4. Під керівництвом викладача настроїти осцилограф.
5. Заміряти при допомозі осцилографа амплітуду мережевої напруги та її частоту.
13.4. Обробка результатів вимірювання.
1. Змалювати та розібратись із структурою серії імпульсів першої команди (об'єкту), яка наведена на рис.13.5.
Рис. 13.5. Структура серії імпульсів для команди включення 1-ої команди (об'єкта).
Кодування команд виконується шляхом зміни інтервалу часу між інтервалами по двійковій системі. Логічному нулю відповідає Інтервал часу Т=(100±10) мкс, логічній одиниці Т=(200±20) мкс. Сигнал команди являє серію із 14 імпульсів довжиною (10±1) мкс, які повторюються з періодом (130±13)мкс.
Ці імпульси мають назву:
Перший - імпульс запуску;
Другий - стартовий імпульс;
П'ять імпульсів - адресні імпульси;
Шість імпульсів - імпульси даних (управління)
Імпульс закінчення команд - імпульс зупинки включення 1-ї команди (об'єкта) наведена на рис. 13.5
Ознайомитись, як формуються інші команди вибору об'єктів керування та зміна величин і параметрів, що керуються, які наведені в таблиці 13.1.
Таблиця 13.1 (початок)
Таблиця 13.1 (закінчення)
3. Змалювати осцилограму напруги в мережі та вказати, чому дорівнює величина напруги та її частота. Покачати, як вона визначається за допомогою осцилографа.
13.5. З міст звіту
Звіт повинен складатися з назв та номера лабораторної роботи, схем рисунків 13.1,13.2,13.3,13.4,13.5, таблицю 13. 1
13.6. Контрольні питання
1. Принцип роботи структурної схеми передавача системи дистанційного, керування.
2. Структура та призначення тактильних датчиків (кнопок) комутатора команд.
3. Принцип роботи формувача команд.
4. Що входить і як працює принципова схема передавача дистанційного керування?
5. Яка структура серії імпульсів для команд системи дистанційного керування?
Лабораторна робота № 14
ДОСШДЖЕННЯ ПЕРЕДАВАЧА СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО КЕРУВАННЯ НА ІЧ-ПРОМЕНЯХ
Мета роботи: Дослідження принципу дії комутатора формувача команд дистанційного керування.
14.1. Основні теоретичні положення
Основні теоретичні положення по роботі викладені в розділі 13.1 та лабораторної роботи № 13.
14.2. Опис лабораторного стенду
В роботі вивчається та досліджується передавач системи дистанційного керування на ІЧ-променях.
Схема лабораторного стенду приведена на рис.14.1.
Рис. 14.1. Схема лабораторного стенду
В схему лабораторного стенду входить:
-пульт дистанційного управління (ПДУ); -приймач системи дистанційного управління (ПСДУ); -електронний осцилограф С1-67;
Пульт дистанційного управління типу ПДУ-2 в центральній частині має 20 тактильних кнопок, призначення яких описано в лабораторній роботі №13. В нижній частині ПДУ-2 знаходяться два гнізда Г1,Г2, що приєднані до колектору транзистора VT2 шини земля.
В верхньому торці ПДУ-2 знаходиться два оптрони VД1, VД2, що закриті кришкою чорного плексигласу. В нижній частині ПДУ-2 знаходиться шнур живлення пульта. В схему лабораторного стенду входить також ПСДУ, на якому розміщуємо клеми блоку живлення, напруга якого дорівнює +18V.
Для вимірювання величини та довжині імпульсів і інтервалів між ними використовуємо осцилограф С1-67.
Порядок виконання роботи
1. Вивчити принцип лабораторного стенду.
2. Скласти схему проведення досліду відповідно рис.14.1.
3. Включити живлення лабораторного стола ( 220V), осцилографа СІ-67 та ПСДУ, натиснувши кнопку "2" на ПСДУ. Про факт включення ПСДУ сигналізує оптрон, що знаходиться зверху над кнопкою "0", якою виключається ПСДУ.
4. Настроїти осцилограф С1-67.
5. Натиснути на декілька із кнопок 1,..,8 і зняти на екрані осцилографа код, що при цьому формується на ПДУ, Номера кнопок визначає викладач. Отримати осцилограми при включені кнопок SB8, SB7, SB4, SB3.
14.3. Обробка результатів вимірювання
1. Визначити ширину τ імпульсів.
2. Визначити ширина імпульсів, що відповідають "0" та "1" (Т та 2Т).
14.4. Зміст звіту
Звіт повинен мати в собі назву та ціль роботи, схему лабораторного стенду, осцилограми та результати обчислень.
14.5. Контрольні питання
1. Структура серії імпульсів.
2. Призначення імпульсу запуску.
3. Призначення стартового імпульсу.
4. Що таке адресні імпульси?
5. Що таке імпульси даних.
Лабораторна робота № 15
ВИВЧЕННЯ ПРИЙМАЧА СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНО
КЕРУВАННЯ НА ІЧ-ПРОМЕНЯХ
Мета роботи — вивчення принципу дії приймача системи дистанційного керування.
15.1. Основні теоретичні положення
Структурна схема приймача дистанційного керування ІЧ-променях показана на рнс.15.1.
Рис.15.1. Структурна схема приймача дистанційного керування
Структурна схема приймача дистанційного керування має:
- фотоприймач ФП;
- декодувач команд ДК;
- декодуюча схема об'єктів ДСО;
- декодуюча схема адресних команд ДСК;
Фотоприймач ФП має фотодіод ФД-263-01 та підсилювач на 5-ти транзисторах. Отже на виході фотоприймача будемо мати сигнал, який копіює сигнал ІЧ передавача. Враховуючи, що командний сигнал має велику скважність (10-20), то фотоприймач ослаблює сигнали, які мають малу скважність (1-2).
Декодувачі команди (ДК) та ДСО і ДСД виконано на мікросхемі КР15006ХЛ2, функціональна схема якої показана на рис.15.2. Сигнал з виходу підсилювача фотоприймача поступає на вивід 16 ІМС ЗЗД1, тобто на вхід 1 підсилювача ІМС, а після нього на перетворювач коду 23,що перетворює послідовність імпульсів, що модульовані в часі, в послідовність імпульсів, що модульовані по амплітуді. Одночасно сигнал фотоприйма поступає на блоки управління 24.1 і 24.2, що управлять ходом обробки сигналу фотоприймача.
Якщо з фотоприймача поступає команда збільшення одного із чотирьох параметрів певного об'єкта, то з виходу блока управління подається сигнал на один із чотирьох 25.1, 25.2, 25.3, 25.4 цифро-аналогових перетворювачів. При цьому на виводах 2, З, 4, 5 ІМС 33Д1 з'являються імпульси прямокутної форми з частотою приблизно 16 КГц, у яких скважність може змінюватись дискретно в 63 ступені, яка несе інформацію про величину відповідного регулювання.
1
Рис. 15.2. Функціональна
схема мікросхеми КР1506ХЛ2
Виводи 12, 13, 15.7, 14 ШС ЗЗД1 підключені до джерела живлення напругою 18В.При включені джерела живлення цифро-аналогові перетворювачі виставляються в середнє положення (скважність імпульсів дорівнює 3).
При виборі об'єкта інформація поступає в реєстр виводу даних 26 та пристрій пам'яті 28.
Пристрій пам'яті 28 формує на виводах 8,9,10,11 чотирьохрозрядннй код, що відповідає певному об'єкту з восьми об'єктів (Таблиця 15.1).
Таблиця 15.1
Номер об'єкту |
Інформація на виводах ІМС 33ДІ |
|||
8(вхі) |
9(вхі) |
10(вхі) |
11(вхі) |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2 |
1 |
0 |
0 |
0 |
3 |
0 |
1 |
0 |
0 |
4 |
1 |
1 |
0 |
0 |
5 |
0 |
0 |
1 |
0 |
6 |
1 |
0 |
1 |
0 |
7 |
0 |
1 |
1 |
0 |
8 |
1 |
1 |
1 |
0 |
При допомозі певної схеми, яку ми в цій роботі не розглядаємо, код на виході ІМС 33 Д1 перетворюється в логічну одиницю, що включає певний з восьми об'єкт.
Для відключення та включення всіх об'єктів в ІМС 33 Д1 використовується тригер Т(7), який переключаючись, що призводить до зміни напруги на виводі 17 ІМС ЗЗД2 з "0" до "1" і навпаки.
Генератор опорної частоти 17.2 генерує тактові імпульси, що управляють блоками 24.1, 24.2.
Рис. 15.3. Перетворювач коду в напругу
Для перетворення коду із зміною скважності у величину команди використовується перетворювач коду в напругу, схема якого наведена на рис.15.3. Імпульси змінної скважності через резистор R1 поступають на фільтр, який реалізовано на конденсаторі С1 і резисторі R2. Враховуючі, що резистор R2 змінний, то міняючи його величину є можливість установити початкову напругу величиною (8,5+- 1,2) В. Сигнал з фільтра поступає на базу транзистора VT1, що включений по схемі з спільним емітером з навантаженням у вигляді резистора R3.
15.2. Лабораторний стенд описано в роботі N 16
15.3. Порядок виконання роботи
1. Включити лабораторний стенд.
2. Підключити до стенду електронний вольтметр В7-26.
3. Включити під напругу вольтметр В7-26 і прогріти його протягом 5 хвилин.
4. Під керівництвом викладача настроїти вольтметр В7-26.
5. Заміряти напругу 220В, 50Гц та напругу постійну ПСДУ (1 і 3 гнізда).
15.4. Обробка результатів вимірювання
1. Вказати, які напруги вимірювання та які величини їх були отримані.
2. Оцінити похибку вимірювання напруг.
15.5. Зміст звіту
Звіт повинен мати в собі назву та ціль роботи, схему лабораторного стенду та результати вимірювання.
15.6. Контрольні запитання
1. Принцип роботи структурної схеми приймача дистанційного керування.
2. Що включає в себе фотоприймач?
3. Принцип роботи функціональної схеми ІМС КР1506ХЛ2.
4. Схема перетворювача коду.
5. Виходячи з таблиці 15.1 сказати, яку кількість команд є можливість сформувати (скільки об'єктів можливо включити, використовуючи 4-х розрядний двійковий код).
6. Як працювати з вольтметром В7-26?
Лабораторна робота № 16
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЙМАЧА СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО КЕРУВАННЯ НА ІЧ-ПРОМЕНЯХ
Мета роботи: Дослідження приймача системи дистанційного керування на ІЧ-променях.
16.1. Основні теоретичні положення
Основні теоретичні положення по роботі викладені в розділі 15.1 лабораторної роботи № 15.
16.2. Опис лабораторного стенду
В роботі досліджується приймач системи дистанційного керування на
ІЧ-променях.
Схема лабораторного стенду приведена на рис. 16.1.
В схему лабораторного стенду входить:
- пульт дистанційного управління ПДУ;
- приймач системи дистанційного управління ПСДУ;
- електронний вольтметр В7-26; Приймач системи дистанційного управління (ПСДУ) включає в себе:
-Г1, Г2 - гнізда для підключення живлення ПДУ.
- 8 кнопок (сенсорів) для збільшення "+" або зменшення "-" величіні команди.
- 8 гнізд підключення осцилографа та вольтметра;
- кнопка"1" включення і кнопка "0" виключення ПСДУ;
- вікно ВП приймача, куди направляють ІЧ-промені ПДУ;
- лампа індикації ЛН включення ПСДУ.