
- •Національний лісотехнічний університет україни
- •О.Волошинський
- •1. Структура і зміст проекту
- •2. Оформлення розрахункової роботи
- •3. Методичні вказівки до виконання окремих розділів розрахункової роботи
- •3.1. Вступ
- •3.2. Призначення і технічна характеристика машини
- •3.3. Опис будови і аналіз конструкції машини
- •3.4. Вибір різального інструменту
- •3.5. Розрахунок швидкості різання
- •3.6. Розрахунок швидкостей подачі
- •3.6.1. Швидкість подачі за кінематикою машини
- •3.6.2. Швидкість подачі за потужністю двигуна механізму різання
- •Пиляння на лісопильних рамах
- •Поздовжнє пиляння на стрічкопилкових верстатах
- •Поздовжнє пиляння на круглопилкових верстатах
- •Поперечне пиляння на круглопилкових верстатах
- •Поздовжнє фрезування деревини
- •Пазове фрезування деревини
- •Поздовжнє точіння деревини
- •Свердління деревини
- •3.6.3 Швидкість подачі за ємністю міжзубних западин
- •3.6.4 Швидкість подачі за шорсткістю обробленої поверхні
- •3.6.5 Швидкість подачі за часом завантаження машини
- •3.7. Побудова і аналіз суміщених графіків швидкостей подачі
- •Аналіз суміщених графіків
- •3.8. Висновки і пропозиції
- •3.9. Перелік посилань
- •Список рекомендованої літератури
- •1. Поправочний множник на породу деревини
- •2. Поправочний множник на вологість деревини
- •3. Поправочний множник на затуплення різців
- •4. Поправочний множник на висоту пропилу для поздовжнього пиляння круглою пилкою
- •5. Поправочний множник на кут скосу леза при поздовжньому точінні
- •6. Поправочний множник на кут різання
- •7. Поправочний множник на швидкість різання
- •8. Перехідний множник m від дотичної до нормальної сили різання
- •9. Залежність шорсткості поверхні пропилу від подачі на зуб для рамного пиляння
- •10. Значення kt і ktSz для рамного пиляння сосни,
- •11. Залежність шорсткості поверхні пропилу від подачі на зуб при пиляння стрічковими пилками на ділильних верстатах
- •13. Залежність шорсткості поверхні пропилу від подачі на зуб при поздовжньому пилянні круглими пилками
- •14. Залежність шорсткості поверхні пропилу від подачі на зуб при поперечному пилянні круглими пилками
- •15. Значення kt і ktSz для поздовжнього пиляння круглими пилками сосни
- •17. Залежність довжини хвилі на обробленій поверхні при поздовжньому фрезуванні від висоти нерівностей
- •18. Значення кт і ктSz для циліндричного поздовжнього фрезування сосни
- •19. Значення кт і ктSz для пиляння деревностружкових плит
- •20. Значення кт і ктSz для фрезування деревностружкових плит по крайці
- •21. Значення кт і ктSz для процесу свердління деревини сосни
- •22. Значення кт і ктSz для свердління деревностружкових плит в плоску поверхню плити
- •23. Залежність кт і ктSz від подачі на один оберт для поздовжнього точіння
- •24. Поправочні коефіцієнти на густину деревностружкових плит, які враховують при розрахунках сили і потужності різання
- •25. Поправочний коефіцієнт на гостроту інструмента, який залежить від фактичного шляху різання дсп
- •26. Питома робота різання при пилянні дсп круглими пилками з пластинами твердого сплаву, Дж/см3
- •Додаток в
- •Вихідні дані для розрахунку швидкостей подачі
- •За допомогою пеом
- •Тип верстатів: Фрезувальні f 31
- •Круглопилкові к 31
- •Лісопильні рами r 31
- •Час завантаження, с Стрічкопилкові s 31
- •Волошинський Олександр Олександрович обладнання галузі
- •79057, М. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103
3.6.5 Швидкість подачі за часом завантаження машини
Ефективність використання верстата залежить від безперервного його завантаження заготовками. При ручному завантаженні процес лімітується часом на виконання операцій «взяти заготовку із стопи, подати у верстат». Час на виконання названих операцій визначають хронометражем за допомогою секундоміра або годинника. Розрахунок швидкості подачі в м/хв за часом завантаження ведеться за формулою
,
(30)
де L - довжина заготовки, мм;
-
час на завантаження, с.
Для лісопильних рам довжину заготовки L приймають рівною 1/3 довжини колоди. Для інших верстатів - мінімальні значення довжини оброблюваних заготовок.
3.7. Побудова і аналіз суміщених графіків швидкостей подачі
На підставі проведених розрахунків будують суміщені графіки швидкостей подачі. Згідно вимог до розрахункової роботи графіки будують на папері для креслення (формат А2). Осі координат (абсцис і ординат) повинні бути проведені так, щоб графіки розмістилися на всьому полі листа.
На осі ординат відкладають швидкості подач. Масштаб вибирають таким чином, щоб діапазон регулювання зміни швидкостей був представлений як найбільш повно, широко і чітко. Діапазоном регулювання вважають фактичні швидкості подачі за кінематикою машини. Шкалу осі ординат збільшують на 30...35% від максимальної кінематичної швидкості подачі, тому-що розрахункові швидкості подачі за іншими параметрами можуть бути значно більшими. На осі абсцис відклають діаметри колод, висоти пропилів або товщини та ширини фрезерування, тобто площі зрізуваного шару. Масштаб на осі абсцис вибирають, залежно від розмірів заготовки, розмірів оброблення.
На графіку відкладають усі швидкості, в такому ж порядку як проводились розрахунки. Спочатку відкладають швидкості подачі за кінематикою, за потужністю двигуна на різання і т.п.
Для прикладу побудуємо суміщений графік швидкостей подачі для круглопилкового верстата, умовно допускаючи, що при розрахунках були одержані такі значення швидкостей подачі:
1. Швидксть подачі за кінематикою:
=
8 м/хв;
=
40 м/хв.
2. Швидкість подачі за потужністю двигуна на різання і площею міжзубних западин .
Висота пропилу, мм |
Швидкість подачі, м/хв |
|
|
|
|
20 40 60 80 100 |
167,1 52,0 20,6 14,3 8,6 |
182,0 112,0 80,4 60,5 32,8 |
3. Швидкість подачі за шорсткістю обробленої поверхні
=
120 м/хв.
4. Швидкість подачі за часом завантаження машини
=
32 м/хв.
На рис. 3.1 наведено суміщені графіки швидкостей подачі. Побудувавши графіки, не завжди одержимо таке розміщення швидкостей як на рис. 3.1. Може бути, що розрахункові швидкості подачі за потужністю на різання, чи площею міжзубних западин або інші, розмістяться значно нижче, ніж мінімальна чи вище, ніж максимальна швидкість за кінематикою. Тоді необхідно провести детальну перевірку арифметичних обчислень, вибраних коефіцієнтів і формул. Вияснити причини одержаних результатів, якщо вони значно відрізняються від реальних.