
- •Введение. Историческая справка
- •Организация воздушного пространства
- •Концептуальные принципы организации вп
- •Структура вп
- •Контролируемое вп Диспетчерский район (cta, Control Area, Control Traffic Area)
- •Диспетчерская зона (ctr/ctz, Control Region/Zone)
- •Аэродромная зона (аз, atz, Aerodrome Traffic Zone; tma – Terminal Control Area)
- •Неконтролируемое вп
- •Районы полетной информации fir/uir
- •Международная классификация воздушного пространства по icao
- •Международная классификация воздушного пространства по icao
- •План полета Подача плана полета
- •Содержание плана полета
- •Комплектация плана полета
- •Закрытие плана полета
- •Обеспечение безопасности воздушного движения при выполнении маневров на аэродроме и в районе аэродрома
- •Право первоочередности
- •Процедуры обслуживания вылетающих воздушных судов
- •Процедур обслуживания в диспетчерских районах
- •Визуальные правила полетов
- •Правила полетов по приборам
- •Вертикальное эшелонирование
- •Продольное эшелонирование
- •Боковое эшелонирование
- •Правила полета по мвт, пересечения и выхода на них
- •Процедуры обслуживания прибывающих воздушных судов
- •Выполнение полета при отказе радиосвязи
- •Сигналы бедствия и срочности
- •Действия экипажа при актах незаконного вмешательства
- •Вертикальное эшелонирование
- •Боковое эшелонирование
- •Продольное эшелонирование (по расстоянию или по времени)
- •Сокращение минимумов эшелонирования
- •Сокращенное вертикальное эшелонирование (Reduced Vertical Separation Minimum)
- •Цели и задачи ано
- •Требования к системе ано
- •Проблемы развития ано
- •Летно - информационное обслуживание воздушного движения
- •Диспетчерское обслуживание воздушного движения
- •Консультативное обслуживание воздушного движения
- •Аварийное обслуживание воздушного движения
- •8.6. Картографічне забезпечення польотів
- •8.6.1 Загальні відомості про карту, план та картографічні проекції
- •8.6.2. Карти, які використовують для забезпечення, організації та виконання польотів
- •8.6.3. Використання карти великого масштабу проекції Гаусса-Крюгера
- •8.6.4. Зміст та інформаційні властивості карти
- •8.6.5. Розграфлення та номенклатура карт
- •8.6.6. Робота з картою і на карті
- •8.6.7. Сучасні носії навігаційної інформації
- •8.2. Ефективність аеронавігаційного забезпечення польотів
- •8.3. Проходження аеронавігаційної інформації
- •8.4. Порядок забезпечення аеронавігаційною інформацією екіпажів повітряних суден і служб аеронавігаційного обслуговування польотів
- •8.5. Взаємодія систем обслуговування повітряного руху, пошуку і аварійно-рятувальних робіт
8.2. Ефективність аеронавігаційного забезпечення польотів
Ефективність аеронавігаційного забезпечення польотів – результат діяльності посадових осіб інформаційної служби із забезпечення безпеки, регулярності та економічності польотів.
Ефективність польотів складається з ефективності кожного польоту, тому ефективність дій екіпажу в кожному польоті має важливе значення .
Під ефективністю польоту розуміють результативність дій екіпажу з вибору способів та з використання засобів навігації в процесі розв’язання задач заданої програми польоту.
Оскільки більшість факторів, які впливають на навігацію, носять випадковий характер, то й кількісний критерій ефективності АНОП має бути імовірнісним, що дозволить дати порівняльну оцінку як якості навігації в цілому, так і впливу окремих засобів та способів на неї. Такий показник буде зручно поєднуватися з оцінками безпеки польотів та з надійністю функціонування технічних засобів.
Аналітичний показник ефективності інформаційного забезпечення польотів W також потрібно подається у імовірнісному вигляді:
W
=
[Pпр(А)
Робс(Б/А)
Рт(В/АБ)]i,
(8.1)
де Pпр(А) – імовірність нормального проходження аеронавігаційної інформації (подія А); Робс (Б/А) – умовна імовірність, яка характеризує забезпечення нормальної роботи навігаційної системи за участю екіпажу в цьому процесі (подія Б); Рт(В/АБ) – умовна ймовірність, яка враховує точність роботи навігаційних систем у процесі розв’язання основної задачі навігації (подія В); i – несумісний режим роботи навігаційної системи.
Кожен із співмножників співвідношення (8.1) залежить від множини своїх імовірностей і безвідмовної роботи, від виявлення та упізнавання джерела навігаційної інформації. А, саме:
Pпр(А) = Pбр Pуп Pпер Pопз , (8.2)
де Pбр – імовірність безвідмовної роботи; Pуп – імовірність знаходження та упізнання джерела навігаційної інформації ; Pпер – імовірність функціонування в умовах перешкод; Pопз – імовірність застосування НС з обмеженою пропускною здатністю.
Pобс(Б/А) = 1 – (1- Pавт)(1- Pек), (8.3)
де Pавт – імовірність (доля часу) автоматичного обслуговування; Pек – імовірність (доля часу) втручання екіпажу в роботу навігаційної системи.
0,5[ф{(b–ΔΖ/σz∑))+ф(b+ΔΖ/σz∑)}]
при σz<0,5b;
Pобс(В/А,Б)=
1–exp(–2b/σz∑) при σz > 0,5b, (8.4)
де b – половина ширини ПТ; ΔΖ – систематична похибка, визначається за характером ЛЗШ (ЛФШ); σz = σz2кор+(Ксч S)2+σz2пл – точність функціонування навігаційної системи (бокова похибка навігації).
Зі збільшенням
пройденої відстані S
в автономному
режимі Pm
зменшується за рахунок зростання σz
Зі збільшенням часу польоту після
останнього контролю шляху можливість
відхилення ПС за межі ПТ зростає. У разі
витримування курсу по ГНК або курсовій
системі в режимі "ГНК" через
відсутність похибки ΔΖ
формула спрощується:
Pm (В/А,Б) = Ф (b/σz ).
Для оцінки ефективності аеронавігаційного забезпечення польотів Академія транспорту Росії розробила спеціальну методику, яка спрощує вирішення вказаної проблеми.