Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекций с воздуш.движ..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.33 Mб
Скачать

8.2. Ефективність аеронавігаційного забезпечення польотів

Ефективність аеронавігаційного забезпечення польотів – результат діяльності посадових осіб інформаційної служби із забезпечення безпеки, регулярності та економічності польотів.

Ефективність польотів складається з ефективності кожного польоту, тому ефективність дій екіпажу в кожному польоті має важливе значення .

Під ефективністю польоту розуміють результативність дій екіпажу з вибору способів та з використання засобів навігації в процесі розв’язання задач заданої програми польоту.

Оскільки більшість факторів, які впливають на навігацію, носять випадковий характер, то й кількісний критерій ефективності АНОП має бути імовірнісним, що дозволить дати порівняльну оцінку як якості навігації в цілому, так і впливу окремих засобів та способів на неї. Такий показник буде зручно поєднуватися з оцінками безпеки польотів та з надійністю функціонування технічних засобів.

Аналітичний показник ефективності інформаційного забезпечення польотів W також потрібно подається у імовірнісному вигляді:

W = [Pпр(А) Робс(Б/А) Рт(В/АБ)]i, (8.1)

де Pпр(А) – імовірність нормального проходження аеронавігаційної інформації (подія А); Робс (Б/А) – умовна імовірність, яка характеризує забезпечення нормальної роботи навігаційної системи за участю екіпажу в цьому процесі (подія Б); Рт(В/АБ) – умовна ймовірність, яка враховує точність роботи навігаційних систем у процесі розв’язання основної задачі навігації (подія В); i – несумісний режим роботи навігаційної системи.

Кожен із співмножників співвідношення (8.1) залежить від множини своїх імовірностей і безвідмовної роботи, від виявлення та упізнавання джерела навігаційної інформації. А, саме:

Pпр(А) = Pбр Pуп Pпер Pопз , (8.2)

де Pбр – імовірність безвідмовної роботи; Pуп – імовірність знаходження та упізнання джерела навігаційної інформації ; Pпер – імовірність функціонування в умовах перешкод; Pопз – імовірність застосування НС з обмеженою пропускною здатністю.

Pобс(Б/А) = 1 – (1- Pавт)(1- Pек), (8.3)

де Pавт – імовірність (доля часу) автоматичного обслуговування; Pек – імовірність (доля часу) втручання екіпажу в роботу навігаційної системи.

0,5[ф{(bΔΖ/σz))(b+ΔΖ/σz)}] при σz<0,5b;

Pобс(В/А,Б)=

1exp(2b/σz) при σz > 0,5b, (8.4)

де b – половина ширини ПТ; ΔΖ – систематична похибка, визначається за характером ЛЗШ (ЛФШ); σz = σz2кор+(Ксч S)2+σz2пл – точність функціонування навігаційної системи (бокова похибка навігації).

Зі збільшенням пройденої відстані S в автономному режимі Pm зменшується за рахунок зростання σz Зі збільшенням часу польоту після останнього контролю шляху можливість відхилення ПС за межі ПТ зростає. У разі витримування курсу по ГНК або курсовій системі в режимі "ГНК" через відсутність похибки ΔΖ формула спрощується:

Pm (В/А,Б) = Ф (b/σz ).

Для оцінки ефективності аеронавігаційного забезпечення польотів Академія транспорту Росії розробила спеціальну методику, яка спрощує вирішення вказаної проблеми.