
- •1. Насоси.
- •1.1. Класифікація насосів.
- •1.2. Головні параметри насосів.
- •1.3. Відцентрові насоси
- •1.3.1 Схема будови та принцип дії
- •1.3.2. Класифікація відцентрових насосів
- •1.3.3. Арматура та вимірювальні прилади, якими обладнуються відцентрові насоси
- •1.3.4. Напір і тиск насоса за показаннями приладів
- •1.3.5. Визначення напору насоса при проектуванні
- •1.3.6. Рух рідини в робочому колесі відцентрового насоса
- •1.3.7. Подача насоса
- •1.3.8. Головне рівняння відцентрового насоса. Теоретичний напір.
- •1.3.9. Вплив дійсного характеру руху рідини в робочому колесі на теоретичний напір насоса
- •1.3.10. Профіль лопаток робочого колеса
- •1.3.11. Пристрої для відведення рідини від робочого колеса насоса.
- •1.3.12. Висота усмоктування насоса.
- •1.3.13. Кавітація в насосах.
- •1.3.14. Потужність насоса. Коефіцієнт корисної дії.
- •1.3.15. Теоретичні характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.16. Робочі характеристики відцентрового насоса. Випробування насосів.
- •1.3.17. Подібність насосів. Формули перерахунку.
- •1.3.18. Коефіцієнт швидкохідності насоса.
- •1.3.19. Вплив частоти обертання робочого колеса на характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.20. Обточування робочого колеса відцентрового насоса.
- •1.3.21. Сумісна робота насосів і трубопровідної мережі.
- •1.3.22. Регулювання роботи насосів.
- •1.3.23. Вплив коливання рівня води в усмоктувальному резервуарі на режим роботи насоса.
- •1.3.24. Паралельна робота насосів.
- •1.3.24.1. Паралельна робота різнотипних насосів.
- •Паралельна робота кількох однотипних насосів на два водоводи.
- •Нестійка робота насосів.
- •1.3.24.4. Паралельна робота насосів, які стоять на різних насосних станціях.
- •1.3.25. Послідовна робота насосів.
- •1.3.26. Конструкції відцентрових насосів.
- •Консольні відцентрові насоси загального призначення.
- •1.3.26.2. Горизонтальні насоси двобічного входу.
- •1.3.26.3. Вертикальні відцентрові насоси для води.
- •1.3.26.4. Багатоступеневі горизонтальні насоси.
- •1.3.26.5. Насоси для стічних вод.
- •1.3.26.6. Грунтові, піскові та шламові насоси.
- •1.3.26.7. Насоси для хімічно активних рідин.
- •1.3.26.8. Свердловинні відцентрові насоси.
- •1.4. Осьові (пропелерні) насоси.
- •1.5. Діагональні насоси.
- •1.6. Об’ємні насоси.
- •1.6.1. Поршневі та плунжерні насоси.
- •1.6.2. Штангові насоси.
- •1.6.3. Діафрагмові насоси.
- •1.6.4. Шлангові насоси.
- •1.6.5. Гвинтові насоси.
- •Насоси тертя і використання енергії зовнішнього потоку.
- •1.7.1. Вихрові насоси.
- •1.7.2. Шнекові насоси.
- •1.7.3. Гідроструминні насоси.
- •1.7.4. Повітряні водопідіймачі (ерліфти).
- •1.7.5. Гідравлічні тарани.
- •1.8. Водокільцеві вакуумні насоси.
- •1.9. Насоси, які використовують при будівництві.
- •2. Повітродувки, компресори.
- •2.1. Повітродувки.
- •2.1.1. Турбінні повітродувки.
- •2.2. Компресори.
- •2.2.1. Ротаційні компресори.
- •2.2.2. Поршневі компресори.
- •Література.
- •Додатки. Додаток 1.
- •Додаток 2.
- •Додаток 3.
2.2. Компресори.
В системах водопостачання і каналізації найбільшого поширення дістали турбінні, ротаційні та поршневі компресори. Турбінні компресори за принципом дії нічим не відрізняються від розглянутих у попередньому параграфі турбоповітродувок. Вони тільки мають більшу кількість робочих колес (щоб створювати більший тиск) і мають спеціальну систему охолодження по якій циркулює вода.
2.2.1. Ротаційні компресори.
Головним робочим органом ротаційного компресора є ротор 1 в якому вільно ковзають пластини 2 (дивися малюнок 74).Ротор розміщено ексцентрично всередині циліндричного корпусу 3. Тому між внутрішньою поверхнею корпусу і зовнішньою поверхнею ступиці ротора виникає серповидний простір. При обертанні ротора пластини, які розміщені в пазах,
Малюнок 74.
Схема
ротаційно-пластинчатого компресора.
1-ротор; 2-пластини; 3-корпус; 4 -усмоктуючий
патрубок;
5-напірний патрубок; 6-контур охолодження.
Якщо ротор обертається за годинниковою стрілкою, то повітря з усмоктуючого патрубка 4 заповнює камери, які потім відокремлюються від всмотувального патрубка і поступово зменшуються в об’ємі. Внаслідок цього, повітря в камерах стискується, а потім, під цим підвищеним тиском воно поступає в напірний патрубок 5. Для охолодження циліндр компресора оточують водяним контуром 6 по якому циркулює вода.
Ротаційні компресори бувають одноступеневими (з одним ротором) і двохступеневими (з двома роторами, які насаджені на один вал). Одноступеневі компресори створюють тиск до 0,3 - 0,5 МПа (3 - 5 атмосфер), а двохступеневі - до 1,5 МПа (до 15 атмосфер).
Потужність ротаційного компресора визначають за формулою ( 12 ) так же як і для турбоповітродувки.
2.2.2. Поршневі компресори.
Поршневі компресори застосовують в тих випадках, коли треба створювати великий тиск при невеликій подачі газу (повітря).
Принцип дії поршневих компресорів аналогічний принципу дії поршневих насосів, а конструктивні відзнаки визвані особливостями властивотей газу в порівнянні з властивостями краплинної рідини.
При стисненні газу його температура підвищується. З підвищенням температури падає К.К.Д. компресора, а при занадто високих температурах порушується і система змащування, що може вивести з ладу весь механізм.
Для зменшення температури стисненого повітря процес стиснення розбивають на ряд послідовних ступенів і між окремими ступенями ставлять холодильники для охолодження газу. Внаслідок того, що підвищення температури газу залежить не від кінцевого тиску, а від співвідношення кінцевого і початкового тиску (від коефіцієнту стиснення), то при кількох ступенях з установкою холодильників між ними і при помірному коефіцієнті стиснення в кожному ступені можна створити компресор з досить високим кінцевим тиском.
Охолодження цилідрів поршневого компресора може бути повітряним або водяним. Повітряне охолодження здійснюється шляхом примусового обдування повітряним потоком циліндрів, які в цьому випадку обладнуються спеціальними ребрами і виступами.
Для водяного охолодження навколо циліндрів створюються порожнини, через які пропускається проточна холодна вода.
На малюнку 75 показано розріз одноступеневого вертикального поршневого компресора одинарної дії з водяним охолодженням.
Повітря очищується від механічних домішок в фільтрі 1 і по усмоктувальному патрубку 2 через усмоктувальний клапан 3 поступає в циліндр 4. Стиснене поршнем 5 повітря через напірний клапан 6 проходить в клапанну коробку, а із неї в повітрозбірник. В верхній кришці клапанної коробки розміщено регулятор тиску 7, який трубкою 8 з’єднаний з віджимним пристроєм 9 усмоктувального клапана.
Регулятор 7 спрацьовує в тому випадку, коли тиск в повітро-збірнику збільшується і подачу компресора треба призупинити. При цьому через трубку 8 тиск із повітрозбірника передається до віджим-ного пристрою і усмоктувальний клапан залишається відкритим незалежно від напряму руху поршня.
Вода для охолодження циліндра поступає в порожнини 10 по патрубку 11 і виходить із них через патрубок 12. Масло для змащування збирається в картері 13, засмоктується через фільтр 14 і подається до окремих деталей компресора шестирневим насосом (на малюнку не показано). Поршню 5 надається зворотньо-поступальний рух шатуном 15, який з’єднаний з колінчатим валом 16.
Малюнок 75
Розріз поршневого
компресора.
На малюнку 76 зображена схема установки крупного поршневого компресора.
Малюнок 76.
Схема установки
крупного компресора.
Між ресивером і компресором ставиться зворотній клапан 2, щоб запобігти зворотній течії повітря при розриві трубопроводу. Ресивер розміщується за межами приміщення компресорної станції на відкритому місці, щоб забезпечити його краще охолодження. Повітрозбірник обладнується запобіжним клапаном 3, спускним краном 4 і манометром 5.
Перед поршневим компресором обов’язково слід ставити фільтр тонкої очистки повітря 6 (здебільшого масляного типу), щоб запобігти попаданню в компресор разом з повітрям механічних домішок. Навіть дрібні домішки можуть порушити роботу клапанів (викликати нещільність, або заклинювання клапана), або порушити шліфовку внутрішньої поверхні циліндра, що призведе до виходу компресора із ладу.
Регулювання продуктивності поршневих компресорів доцільно робити шляхом зміни частоти обертання колінчатого валу.
Потужність поршневого компресора можна визначити за формулою ( 12 ), як і для інших компресорів.