
- •1. Насоси.
- •1.1. Класифікація насосів.
- •1.2. Головні параметри насосів.
- •1.3. Відцентрові насоси
- •1.3.1 Схема будови та принцип дії
- •1.3.2. Класифікація відцентрових насосів
- •1.3.3. Арматура та вимірювальні прилади, якими обладнуються відцентрові насоси
- •1.3.4. Напір і тиск насоса за показаннями приладів
- •1.3.5. Визначення напору насоса при проектуванні
- •1.3.6. Рух рідини в робочому колесі відцентрового насоса
- •1.3.7. Подача насоса
- •1.3.8. Головне рівняння відцентрового насоса. Теоретичний напір.
- •1.3.9. Вплив дійсного характеру руху рідини в робочому колесі на теоретичний напір насоса
- •1.3.10. Профіль лопаток робочого колеса
- •1.3.11. Пристрої для відведення рідини від робочого колеса насоса.
- •1.3.12. Висота усмоктування насоса.
- •1.3.13. Кавітація в насосах.
- •1.3.14. Потужність насоса. Коефіцієнт корисної дії.
- •1.3.15. Теоретичні характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.16. Робочі характеристики відцентрового насоса. Випробування насосів.
- •1.3.17. Подібність насосів. Формули перерахунку.
- •1.3.18. Коефіцієнт швидкохідності насоса.
- •1.3.19. Вплив частоти обертання робочого колеса на характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.20. Обточування робочого колеса відцентрового насоса.
- •1.3.21. Сумісна робота насосів і трубопровідної мережі.
- •1.3.22. Регулювання роботи насосів.
- •1.3.23. Вплив коливання рівня води в усмоктувальному резервуарі на режим роботи насоса.
- •1.3.24. Паралельна робота насосів.
- •1.3.24.1. Паралельна робота різнотипних насосів.
- •Паралельна робота кількох однотипних насосів на два водоводи.
- •Нестійка робота насосів.
- •1.3.24.4. Паралельна робота насосів, які стоять на різних насосних станціях.
- •1.3.25. Послідовна робота насосів.
- •1.3.26. Конструкції відцентрових насосів.
- •Консольні відцентрові насоси загального призначення.
- •1.3.26.2. Горизонтальні насоси двобічного входу.
- •1.3.26.3. Вертикальні відцентрові насоси для води.
- •1.3.26.4. Багатоступеневі горизонтальні насоси.
- •1.3.26.5. Насоси для стічних вод.
- •1.3.26.6. Грунтові, піскові та шламові насоси.
- •1.3.26.7. Насоси для хімічно активних рідин.
- •1.3.26.8. Свердловинні відцентрові насоси.
- •1.4. Осьові (пропелерні) насоси.
- •1.5. Діагональні насоси.
- •1.6. Об’ємні насоси.
- •1.6.1. Поршневі та плунжерні насоси.
- •1.6.2. Штангові насоси.
- •1.6.3. Діафрагмові насоси.
- •1.6.4. Шлангові насоси.
- •1.6.5. Гвинтові насоси.
- •Насоси тертя і використання енергії зовнішнього потоку.
- •1.7.1. Вихрові насоси.
- •1.7.2. Шнекові насоси.
- •1.7.3. Гідроструминні насоси.
- •1.7.4. Повітряні водопідіймачі (ерліфти).
- •1.7.5. Гідравлічні тарани.
- •1.8. Водокільцеві вакуумні насоси.
- •1.9. Насоси, які використовують при будівництві.
- •2. Повітродувки, компресори.
- •2.1. Повітродувки.
- •2.1.1. Турбінні повітродувки.
- •2.2. Компресори.
- •2.2.1. Ротаційні компресори.
- •2.2.2. Поршневі компресори.
- •Література.
- •Додатки. Додаток 1.
- •Додаток 2.
- •Додаток 3.
1.3.4. Напір і тиск насоса за показаннями приладів
Малюнок 3.
Як було сказано раніше, напір насоса - це приріст питомої енергії, яку насос передає рідині.
Згідно з рівнянням Бернуллі, загальна питома енергія (по відношенню до одиниці ваги) рідини, що рухається, описується виразом:
Eпит=
Z +
де: Z - висота центру ваги описуємого об’єму рідини над площиною порівняння; P- тиск в центрі ваги; V- швидкість руху рідини; - густина рідини; g - прискорення сили ваги.
Згідно з цією формулою, повна питома енергія рідини на виході із насоса (переріз 2-2) буде дорівнювати:
Епит.2
= Z2
+
.
За площину порівняння прийнята площина 0-0.
Повна питома енергія рідини на вході в насос (переріз 1-1) дорівнює:
Епит.1
= Z1
+
.
В цих формулах позначено:
Z1 та Z2 - висоти центрів ваги перерізів (1-1) та (2-2) над площиною (0-0);
Р1 та Р2 - абсолютний тиск при вході та виході із насоса;
V1 та V2 - швидкості руху рідини при вході та при виході із насоса;
Напір насоса (тобто різниця питомих енергій) буде дорівнювати:
Н = Епит.2
- Епит.1
= (Z2
- Z1)
+
. ( 1 )
Відомо, що манометри показують манометричний тиск (тобто тиск зверх атмосферного), тому:
Р2 = Ратм + Рман.2 ,
де: Ратм - атмосферний тиск; Рман.2 - показання манометра в центрі ваги перерізу (2-2).
Відомо, також, що
показання манометра залежать, від висоти
на якій його установлено. Так, якщо
манометр, підключений до трубопроводу
і установлений на відмітці Z2
показує
тиск Рман.2,то
після перенесення його на відмітку
Z3
він буде
показувати тиск Рман.3
=
Рман.2
+ (Z2
- Z3)
.
Вакууметр показує наскільки тиск в точці вимірювання менший від атмосферного тиску. Тобто:
Р1 = Ратм - Рвак.1 ,
де Рвак.1 - показання вакууметра в центрі ваги перерізу (1-1).
Показання вакууметра також залежать від висоти його установки. Будучи установленим на відмітці Z3 замість Z1 вакууметр показуватиме величину
Рвак.3 = Рвак.1 - (Z1 - Z3) .
З урахуванням сказаного, формула (1) запишеться у вигляді:
Н =
. ( 2 )
Таким чином, напір насоса дорівнює сумі показань манометра на напірному патрубку і вакууметра на усмоктувальному патрубку, приведених до однієї висотної відмітки, і плюс різниця швидкісних напорів в напірному та усмоктувальному патрубках насоса. Найчастіше показання манометра та вакууметра приводять до відмітки осі насоса.
Враховуючи взаємозв’язок тиску і напору, формула для визначення тиску насоса матиме вигляд:
Р = Рман.3
+ Рвак.3
+
.
( 2-а )
Якщо насос працює з підпором, то на усмоктувальному патрубку замість вакууметра ставиться манометр. В такому випадку напір насоса буде дорівнювати:
( 2-б )
а тиск:
( 2-в )
Приклад 1. Визначити напір насоса за показаннями приладів, якщо відомо: Насос качає воду і розвиває подачу 1500 л/с. Манометр, якого підключено до напірного патрубка насоса, показує тиск 0,36 МПа (3,6 атм.), а вакууметр, якого підключено до усмоктувального патрубка, показує вакуум 0,06 МПа (0,6атм). Манометр розміщується на 4 метри вище за вісь насоса, а вакууметр - на 2 метри вище цієї осі. Діаметр усмоктувального патрубка насоса - 800 мм, а діаметр напірного патрубка - 600 мм.
Розв’язання задачі: Спочатку приводимо показання манометра і вакууметра до відмітки осі насоса:
Рман.о.н. = Рман + 4g = 360000 + 4100010 = 400000 Па;
Рвак.о.н. = Рвак - 2g = 60000 - 2100010 = 40000 Па.
Визначаємо швидкість руху води в напірному та в усмоктувальному патрубках насоса:
м/с;
м/с.
За формулою (2) визначаємо напір насоса за показаннями приладів:
м.вод.стовпа.
Приклад 2. Визначити тиск, який створює насос, якщо відомо: Насос транспортує рідину густиною 920 кг/м3 і розвиває при цьому подачу 3200 м3/годину. До напірного і усмоктувального патрубків насоса підключено манометри, які показують, відповідно, тиск 1,06 МПа і 0,12 МПа (10,6 та 1,2 атм). Обидва манометри виведено на спільний стенд і вони розміщені на одній відмітці на 6 метрів вище за відмітку осі насоса. Діаметр усмоктувального патрубка насоса 700 мм, а напірного - 500 мм.
Розв’язання задачі: За умовою обидва манометри розміщені на одній геодезичній відмітці, тому можна скористатися їх показаннями без додаткових коректив (при бажанні, можна привести показання цих манометрів до відмітки осі насоса і впевнитися, що результат буде тим самим). Тому вираховуємо тільки швидкості руху рідини в напірному та в усмоктувальному патрубках насоса:
м/с;
м/с.
За формулою ( 2-в ) визначаємо тиск
насоса за показаннями приладів:
Па
, або
9,47атм.