1.3.24.4. Паралельна робота насосів, які стоять на різних насосних станціях.

В практиці зустрічаються випадки паралельної роботи насосів, які установлені на різних насосних станціях, або паралельної роботи цілих насосних станцій.

Принципи побудови сумарних характеристик паралельної роботи насосних станцій ті самі, що ми уже розглянули. Добавляються тільки деякі деталі. По-перше, якщо на насосній станції працює кілька насосів, то доцільно спочатку побудувати сумарну характеристику роботи усієї насосної станції, а потім оперувати уже цією характеристикою. По-друге, слід ураховувати втрати напору в трубопроводах від кожної із насосних станцій до точки де ці трубопроводи з’єднуються і починається спільний водовод.

Розглянемо випадок, коли з метою підвищення категорії надійності водоприймальних споруд, вони розташовані у двох різних створах річки. В кожний водозабірний комплекс входить насосна станція першого підйому. Без великої помилки можна вважати, що рівень води біля обох насосних станцій одинаковий. В першу чергу будівництва входив один водозабірний комплекс і від нього були прокладені водоводи до очисних споруд. Від насосної станції водозабірного комплексу другої черги будівництва водоводи було прокладено до першої насосної станції. Схема насосних станцій приведена на малюнку 26.

Малюнок 26.

Необхідно проаналізувати режим роботи усієї системи. Задано: характеристики (Q-H)_І i (Q-H)_ІІ кожної із насосних станцій; характеристику О-Е трубопровода від насосної станції №2 до насосної станції №1 (до точки а ); характеристику С-Е спільного водовода від точки а.

До того як починати будувати сумарну характеристику двох насосних станцій слід привести характеристики обох насосних станцій до спільної точки, де їх подачі зливаються ( у даному випадку точка а). Для цього із напорів створених насосною станцією віднімають втрати напору у трубопроводі від насосної станції до спільної точки. У даному випадку приводимо характеристику насосної станції №2 до точки а . Для цього із ординат кривої (Q-H)_ІI віднімаємо ординати кривої О-Е і отримуємо криву (Q-H)_ІIа , яка і буде характеристикою насосної станції №2 приведеною до точки а.

Сумарну характеристику (Q-H)_І+ІІ отримуємо складаючи абсциси кривих (Q-H)_І і (Q-H)_ІІa при рівних напорах. Перехрещення сумарної характеристики із характеристикою трубопровода С-Е дає робочу точку системи (точка 3). Абсциса точки 3 дає найбільшу можливу подачу Q_I+II при паралельній роботі насосних станцій на даний трубопровід. Проводячи із точки 3 лінію паралельну осі абсцис, отримуємо точки 1 і 2 , які дають подачі Q_I i Q_II кожної із насосних станцій (Q_I + Q_II = Q_I+II ), а також напори цих станцій Н_І і Н_ІІ .

Якщо рівні води в резервуарах, звідки насосні станції беруть воду, різні, то ординати приведеної характеристики (Q-H) однієї із насосних станцій змінюють на величину різниці рівнів води у резервуарах. Для насосної станції з більш низьким рівнем води ординати приведеної характеристики зменшують.