
- •1. Насоси.
- •1.1. Класифікація насосів.
- •1.2. Головні параметри насосів.
- •1.3. Відцентрові насоси
- •1.3.1 Схема будови та принцип дії
- •1.3.2. Класифікація відцентрових насосів
- •1.3.3. Арматура та вимірювальні прилади, якими обладнуються відцентрові насоси
- •1.3.4. Напір і тиск насоса за показаннями приладів
- •1.3.5. Визначення напору насоса при проектуванні
- •1.3.6. Рух рідини в робочому колесі відцентрового насоса
- •1.3.7. Подача насоса
- •1.3.8. Головне рівняння відцентрового насоса. Теоретичний напір.
- •1.3.9. Вплив дійсного характеру руху рідини в робочому колесі на теоретичний напір насоса
- •1.3.10. Профіль лопаток робочого колеса
- •1.3.11. Пристрої для відведення рідини від робочого колеса насоса.
- •1.3.12. Висота усмоктування насоса.
- •1.3.13. Кавітація в насосах.
- •1.3.14. Потужність насоса. Коефіцієнт корисної дії.
- •1.3.15. Теоретичні характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.16. Робочі характеристики відцентрового насоса. Випробування насосів.
- •1.3.17. Подібність насосів. Формули перерахунку.
- •1.3.18. Коефіцієнт швидкохідності насоса.
- •1.3.19. Вплив частоти обертання робочого колеса на характеристики відцентрового насоса.
- •1.3.20. Обточування робочого колеса відцентрового насоса.
- •1.3.21. Сумісна робота насосів і трубопровідної мережі.
- •1.3.22. Регулювання роботи насосів.
- •1.3.23. Вплив коливання рівня води в усмоктувальному резервуарі на режим роботи насоса.
- •1.3.24. Паралельна робота насосів.
- •1.3.24.1. Паралельна робота різнотипних насосів.
- •Паралельна робота кількох однотипних насосів на два водоводи.
- •Нестійка робота насосів.
- •1.3.24.4. Паралельна робота насосів, які стоять на різних насосних станціях.
- •1.3.25. Послідовна робота насосів.
- •1.3.26. Конструкції відцентрових насосів.
- •Консольні відцентрові насоси загального призначення.
- •1.3.26.2. Горизонтальні насоси двобічного входу.
- •1.3.26.3. Вертикальні відцентрові насоси для води.
- •1.3.26.4. Багатоступеневі горизонтальні насоси.
- •1.3.26.5. Насоси для стічних вод.
- •1.3.26.6. Грунтові, піскові та шламові насоси.
- •1.3.26.7. Насоси для хімічно активних рідин.
- •1.3.26.8. Свердловинні відцентрові насоси.
- •1.4. Осьові (пропелерні) насоси.
- •1.5. Діагональні насоси.
- •1.6. Об’ємні насоси.
- •1.6.1. Поршневі та плунжерні насоси.
- •1.6.2. Штангові насоси.
- •1.6.3. Діафрагмові насоси.
- •1.6.4. Шлангові насоси.
- •1.6.5. Гвинтові насоси.
- •Насоси тертя і використання енергії зовнішнього потоку.
- •1.7.1. Вихрові насоси.
- •1.7.2. Шнекові насоси.
- •1.7.3. Гідроструминні насоси.
- •1.7.4. Повітряні водопідіймачі (ерліфти).
- •1.7.5. Гідравлічні тарани.
- •1.8. Водокільцеві вакуумні насоси.
- •1.9. Насоси, які використовують при будівництві.
- •2. Повітродувки, компресори.
- •2.1. Повітродувки.
- •2.1.1. Турбінні повітродувки.
- •2.2. Компресори.
- •2.2.1. Ротаційні компресори.
- •2.2.2. Поршневі компресори.
- •Література.
- •Додатки. Додаток 1.
- •Додаток 2.
- •Додаток 3.
1.3.20. Обточування робочого колеса відцентрового насоса.
Для розширення поля роботи насоса в практиці проектування і експлуатації часто використовують обточування робочого колеса насоса, тобто зменшують зовнішній діаметр колеса D2
Подачу Qобт і напір Нобт насоса із робочим колесом, яке обточено до діаметра Dобт можна визначити із рівнянь закону подібності, якщо відомі подача Q і напір Н насоса з номінальним (необточеним) колесом діаметром D .
Із закону подібності при n = const i b2 = const маємо:
і
Але практика показала, що для відцентрових насосів з коефіцієнтом швидкохідності ns 150 кращі результати дають формули:
Це пояснюється тим, що при обточуванні змінюється не тільки зовнішній діаметр робочого колеса, але і робочий кут лопатки 2 .
При розрахунках обточування за останніми формулами режимні точки переміщуються по квадратичних параболах з вершинами у початку координат, а характеристики Q - H насоса із обточеним колесом будуються аналогічно характеристикам з іншою частотою обертання.
Коефіцієнт корисної дії відцентрового насоса при обточуванні робочого колеса можна розрахувати за формулою Муді:
( 11 )
Приблизно можна вважати, що при обточуванні робочого колеса в межах допустимої величини, к.к.д. насоса зменшується на 1 на кожні 10 обточки при ns 200, і на 1 на кожні 4 обточки при ns = 200 - 300 .
В залежності від коефіцієнта швидкохідності найбільша обточка робочого колеса не повинна перевищувати таких значень:
При
ns
120
При
120
ns
200
При
200
ns
300
Обточування робочих колес діагональних (напівосьових) та осьових насосів не рекомендується.
Малюнок.17
Для розв’язання
цієї задачі за допомогою формул
перерахунку будують параболу подібних
режимів, яка проходить через точку А
(дивися
приклад 2 із попереднього параграфа).
Рівняння цієї параболи має вигляд:
Задавшися різними значеннями витрат
Q1;
Q2; Q3,
вираховують відповідні значення напорів
Н1;
Н2;
Н3
і будують
параболу подібних режимів 1;
А; 2; 3. Перехрещення
цієї параболи з кривою Q-H
дає точку Б
, яка після
обточування переміститься у точку А.
Після цього визначають діаметр обточеного
колеса прийнявши Qобт
= Qa:
.
Окрім того перевіряють величину Dобт
за формулою:
Вираховують процент обточки (D - Dобт) 100 / D і порівнюють його із допустимим для даного типу насосів. За величиною проценту обточки, або за формулою ( 11 ), визначають величину зниження коефіцієнту корисної дії насоса.
Для побудови характеристики Qобт - Hобт після того, як знайдено Dобт , на характеристиці Q-H беруть кілька довільних точок і вираховують координати , куди ці точки перемістяться після обточування (дивися приклад 1 із попереднього параграфа). Потім через отримані точки проводять плавну криву, яка і буде характеристикою Qобт - Hобт насоса із робочим колесом, обточеним до величини Dобт .