- •Практична робота №1
- •Дослідження метеорологічних умов робочих приміщень
- •Теоретичні відомості
- •Оптимальні норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні робочих приміщень
- •Допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні робочих приміщень в холодний та перехідний періоди року
- •Вимірювання параметрів мікроклімату
- •Відносна вологість - відношення кількості водяних парів, що містяться в деякому об'ємі, до максимально можливого їх вмісту при даній температурі в цьому об’ємі.
- •Розрахунок кількості повітря, необхідного для подачі загальнообмінною вентиляцією з метою забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату
- •Вихідні дані для індивідуального завдання
- •Порядок виконання індивідуального завдання
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання для перевірки підготовки студентів до практичної роботи 1
- •Приклад вирішення задачі для самостійного вирішення
- •Задача для самостійного вирішення
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання для перевірки підготовки студентів до практичної роботи 2
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 3
- •Вимірювання та розрахунок основних параметрів шуму
- •Мета роботи: 1) ознайомитись з методикою замірів та оцінкою основних параметрів шуму; 2) ознайомитись із принципом розрахунку рівня шуму від декількох джерел.
- •Теоретичні відомості
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •Вимір параметрів робочого шуму
- •Розрахунок параметрів робочого шуму
- •Вихідні дані для індивідуального завдання
- •Порядок виконання індивідуального завдання:
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання для перевірки підготовки студентів до практичної роботи 3
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 4 Дослідження характеристик робочого освітлення
- •Теоретичні відомості
- •Коефіцієнти відбиття та поглинання світлового потоку різними матеріалами
- •Значення коефіцієнту природної освітленості
- •Оптимальні відносні відстані між світильниками
- •Коефіцієнт використання світлового потоку освітлювального пристрою
- •Світлотехнічні характеристики джерел освітлення
- •Дослідження характеристик природного та штучного освітлення
- •Розрахунок параметрів штучного освітлення
- •Вихідні дані для індивідуального завдання
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання для перевірки підготовки студентів до практичної роботи 4
- •Використана література
- •Практична робота № 5 Пожеженебезпечні властивості речовин та первинні засоби пожежегасіння
- •Теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •Приклади вирішення типових задач. Пожежна безпека
- •Задачі для самостійного вирішення
- •Тестові завдання для перевірки підготовки студентів до практичної роботи 5
- •Використана література
- •Практична робота № 6 Електробезпека робочих приміщень
- •Теоретичні відомості
- •Приклади вирішення типових задач. Електробезпека
- •Коефіцієнти використання шини, ηш
- •Задача для самостійного вирішення
- •Приклади вирішення типових задач. Електробезпечність
- •Задача для самостійного вирішення
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання для перевірки підготовки студентів до практичної роботи 6
- •Практична робота №7 Дослідження основних вимог охорони праці при роботі на пеом
- •Теоретичні положення
- •Час регламентованих перерв користувачів пеом залежно від категорії робіт
- •Приклади розв’язування розрахункових завдань
- •Норми площі та об’єму для робочих приміщень
- •Задача для самостійного вирішення
- •Контрольні запитання
- •Список використаної літератури
Практична робота №7 Дослідження основних вимог охорони праці при роботі на пеом
Мета роботи: 1) ознайомитись із основними шкідливими та небезпечними факторами при роботі з ПЕОМ згідно з класифікацією ГОСТ 12.0.003–74 ССБТ; 2) з’ясувати перелік основних порушень здоров’я користувачів комп’ютерів залежно від форми діяльності; 3) розглянути методи безпечної роботи з ПЕОМ та методи захисту від йонізуючих випромінювань; 4) одержати навички вирішення типових задач (визначення кількості робочих місць, оснащених ПЕОМ у робочому приміщенні; визначення способу розміщення робочих місць відповідно до встановлених норм).
Теоретичні положення
З широким впровадженням комп'ютерних технологій виникла потреба врахування психологічних можливостей людини, таких як швидкість реакції, особливості пам’яті та уваги, емоційний стан та ін. Зменшились фізична важкість праці, ризик виробничого травматизму, однак, разом з тим, на працюючу людину посилюється вплив нових, раніше не відомих чи мало вивчених несприятливих виробничих факторів фізичного, хімічного і особливо психофізіологічного характеру.
Розглянемо особливості діяльності користувачів ПЕОМ.
Специфіка використання ПЕОМ полягає в тому, що в процесі діалогу людини і машини користувач сприймає інтелектуальну машину як рівноправного співрозмовника. Тому виникає багато зовсім нових психологічних і психофізіологічних проблем, сутність яких потрібно враховувати при проектуванні трудового процесу. Іншою особливістю є значне інформаційне навантаження. Значне навантаження на центральну нервову і зорову системи викликають підвищення нервово-емоційної напруги, і, як наслідок, негативний вплив на серцево-судинну систему. Важливою стороною функціонування організму користувача є вплив на нього комплексу факторів трудового середовища, що включають дію електромагнітних хвиль різних частотних діапазонів, статичної електрики, шуму, мікрокліматичних факторів та ін. Вплив цього специфічного комплексу може вплинути на здоров'я людини негативно. Це питання зараз активно вивчається. При роботах з використанням комп'ютерів і багатьох інших пристроїв виникає цілий ряд ергономічних проблем, рішення яких може значно знизити навантаження. У цьому випадку мається на увазі тільки питання конструювання робочого місця користувача. Питання формування раціонально побудованих символів на екрані та інших параметрів, зміна яких можлива тільки при конструюванні нової техніки, не розглядаються. Робота користувача ПЕОМ найчастіше проходить при активній взаємодії з іншими людьми. Тому виникають питання міжособистісних взаємовідношень, що включають як психологічні так і соціально-психологічні аспекти.
Таким чином, на користувача ПЕОМ впливають 4 групи факторів трудового середовища: фізичні, ергономічні, інформаційні та соціально-психологічні. Врахування рівня і специфіки впливу цих факторів на працездатність і здоров'я користувачів комп'ютерів дозволяє конструювати раціональне трудове середовище, у якому людина не тільки збереже своє здоров'я, але й зможе продуктивно трудитися.
З іншого боку усі виробничі фактори відповідно до класифікації за ГОСТом 12.0.003-74 можна поділити на небезпечні (можливість виникнення пожежі, вплив електричного струму та ін.) і шкідливі (випромінювання, шум, шкідливі речовини та ін.). Виробничі фактори можна поділити також на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. При роботі на ПЕОМ людина в основному піддається впливу фізичних (електромагнітне випромінювання, електростатичні і магнітні поля, незадовільні метеорологічні умови, недостатня освітленість) і психофізіологічних (інформаційне перевантаження, психоемоційна напруга) факторів. Контакт із речовинами, специфічними для робочих місць (тонер, озон при роботі лазерних принтерів) у правильно провітрюваних приміщеннях нижче граничного рівня і не є небезпечним, однак він може стати небезпечним у погано вентильованому приміщенні, що містить кілька лазерних принтерів і копіювальних машин.
Вплив розглянутих факторів спричиняє виникнення різних захворювань у користувачів ПЕОМ. За даними Росії рівень здорових людей у даному випадку в 2 – 5 разів нижче.
Основні порушення здоров'я користувачів ПЕОМ:
- зоровий дискомфорт і хвороби органів зору;
- перенапруга опорно-рухової системи – синдром тривалих статичних навантажень і хвороби кистей рук;
- розлади ЦНС;
- захворювання шкіри;
- порушення репродуктивної функції;
- вплив на інші системи організму: зниження імунітету, атеросклероз, аритмія, гіпертонія, інфаркт міокарда, хвороби органів травлення, застійні процеси в області малого таза та ін.
Основні напрямки профілактики порушень здоров'я користувачів ПЕОМ наступні:
- виконання вимог до режимів праці та відпочинку;
- раціональна організація робочого простору;
- технічні засоби профілактики;
- медичні способи забезпечення здоров'я та оптимальної працездатності.
Режим праці і відпочинку користувачів ПЕОМ
Збереження високої продуктивності праці користувачів ПЕОМ може бути досягнуто методами встановлення раціонального режиму праці і відпочинку шляхом:
- створення організаційних умов для поступового входження в роботу (роботу по можливості варто починати з більш простих, поступово переходячи до більш складних операцій);
- планування ритмічної роботи;
- планування режиму відпочинку працівників, особливо в другий період робочої зміни, коли розвивається стомлення;
- врахування того, що час на відпочинок необхідно використовувати відповідно до характеру виконуваної роботи.
Режими праці і відпочинку при роботі на ПЕОМ залежать від виду трудової діяльності.
Види трудової діяльності розподіляються на три групи:
- розробники програм (інженери-програмісти) – виконують роботу переважно з ПЕОМ та документацією при необхідності й інтенсивного обміну інформацією з ПЕОМ і високою частиною прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, конценрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ПЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;
- оператори електронно-обчислювальних машин – виконують роботу, яка пов'язана з опрацюванням інформації, одержаної з ПЕОМ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;
- оператор комп'ютерного набору виконує операції, одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженям зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням.
Час регламентованих перерв за робочу зміну варто встановлювати в залежності від виду діяльності згідно з таблицею 9.
Тривалість безупинної роботи за ПЕОМ без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 години. Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації). При роботі на ПЕОМ у нічну зміну, незалежно від групи і категорії робіт, тривалість регламентованих перерв збільшується на 60 хвилин.
Таблиця 1
