4.4.2. Правовий статус акціонерних товариств як суб’єктів підприємництва

Правовий статус АТ регламентований ст. 80, 81 ГК, ст. 152-162 ЦК, Законами України «Про цінні папери і фондовий ринок» (ст. 4-9), «Про акціонерні товариства» (далі Закон) тощо.

Поняття ат і його ознаки

Згідно зі ст. 152 ЦК АТ – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно із ч. 2 ст. 80 ГК АТ – господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Згідно зі ст. 3 Закону АТ – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Ознаки ат:

• різновид господарського товариства;

• має статус юридичної особи;

• діє на основі статуту або модельного статуту;

• притаманна організаційна єдність, що характеризує його як єдину організацію з визначеною внутрішньою будовою, наявністю відокремленого майна, що належить на праві власності товариству, а не його засновникам, здатність від свого імені виступати позивачем і відповідачем у суді тощо;

• може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства;

• засновники – юридичні та фізичні особи з відповідним обсягом правосуб’єктності, а також держава в особі уповноваженого органу і територіальна громада в особі уповноваженого органу;

• не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа;

• не може мати у своєму складі лише акціонерів – юридичних осіб, єдиним учасником яких є та сама особа;

• створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом;

• вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку;

• обов’язковість майнової участі акціонерів в АТ і необов’язковість для них персональної участі в діяльності АТ;

• обов’язкова наявність статутного капіталу, вимоги до мінімального розміру і порядок формування якого визначається Законом (статутний капітал не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним зарплатам (ч. 1 ст. 14 цього Закону);

• право на формування резервного капіталу не менше 15 % від розміру статутного (ч. 1 ст. 19 цього Закону);

• наявність власного майна, тобто майна, яке належить АТ на праві власності (засобів і майна, що сплачено за акції, виготовленої продукції, отриманих доходів і т.д.);

• розподіл статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, які іменуються акціями;

• має статус емітента цінних паперів (акцій).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», акція – іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються АТ, включаючи право на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації, право на управління АТ, а також немайнові права, передбачені ЦК та законом, що регулює питання створення, діяльності і припинення АТ, і законодавством про інститути спільного інвестування.

Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.

Акції існують виключно в бездокументарній формі;

• розміщує тільки іменні акції;

• розміщує акції двох типів – прості і привілейовані;

• частка привілейованих акцій у статутному капіталі АТ не може перевищувати 25 %;

• передбачає відокремлення майна та майнової відповідальності товариства від майна та майнової відповідальності його акціонерів;

• відповідальність АТ за своїми зобов’язаннями тільки майном, яке належить йому на праві власності;

• акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариств і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій, у разі неповної сплати акцій відповідають за зобов’язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій (акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства);

• не відповідає за зобов’язаннями акціонерів;

• придатність форми АТ для інших господарських організацій низової ланки економіки (банків, страхових організацій, інвестиційних фондів, фондових бірж тощо);

• корпоративний характер управління і відповідна система органів: вищий орган – загальні збори акціонерів; виконавчий – правління (директор); контрольний – ревізійна комісія; наглядовий – наглядова рада;

• участь акціонерів в управлінні, яке залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;

• можливість у засновників вибору типу АТ – публічного чи приватного;

• можливість залучення значних інвесторів на правах власників привілейованих акцій;

• визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), які належать їм на праві власності;

• прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів, на участь в управлінні АТ, на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення АТ. Прості акції надають їх власникам однакові права.

Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери АТ (конвертація акцій являє собою обмін одних цінних паперів на інші відповідно до визначеного коефіцієнта конвертації та інших умов);

• привілейовані акції надають їх власникам переважні стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку АТ у вигляді дивідендів та на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні АТ у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності і припинення акціонерних товариств;

• АТ розміщує привілейовані акції різних класів (з різним обсягом прав), якщо така можливість передбачена його статутом. У такому разі умовою їх розміщення є черговість отримання дивідендів і виплат з майна ліквідованого товариства для кожного класу привілейованих акцій, розміщених акціонерним товариством, яка встановлюється статутом товариства. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейовані акції інших класів;

• не має права приймати в заставу власні цінні папери;

• вихід акціонера з АТ здійснюється шляхом відчуження акцій;

• вихід акціонера з товариства не впливає на розмір статутного капіталу АТ, оскільки акціонер не вправі вимагати виплати вартості частини майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі.