Правові наслідки здійснення нелегітимної підприємницької діяльності

Правові наслідки здійснення нелегітимної підприємницької діяльності передбачені чинним адміністративним та кримінальним законодавством.

Так, згідно зі ст. 164 КпАП, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, тягне за собою накладення штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Надання суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, тягне за собою накладення штрафу від 40 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.4. Види підприємницької діяльності, їх загально-правова характеристика

Підприємницька діяльність (підприємництво) має багато різних видів і для більш ефективного їх праворозуміння розробляються різноманітні класифікації. Проте розмежування підприємницької діяльності за видами має здебільшого теоретичний, до того ж, неофіційний характер. Тому допускається застосування різних критеріїв для проведення класифікації підприємницької діяльності.

Ми пропонуємо класифікацію за такими критеріями:

Ι. За колом суб’єктів:

1. просте підприємництво без створення юридичної особи. Воно здійснюється фізичними особами, що набули в установленому порядку статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

2. складне підприємництво зі створенням юридичної особи.

ΙΙ. За фазами виробничого циклу (за предметом діяльності):

1. виробнича (діяльність з виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт);

2. комерційна, зміст якої складають товарообмінні операції, а її суть – це операції й угоди з купівлі-продажу;

3. фінансове підприємництво, де об’єктом купівлі-продажу є специфічний товар: гроші, валюта, цінні папери;

4. страхове підприємництво.

ΙΙΙ. За масштабом підприємництва:

1. мікропідприємництво;

2. мале підприємництво;

3. велике підприємництво;

4. середнє підприємництво.

ΙV. За ступенем новизни:

1. інноваційне підприємництво – це процес створення і комерційного використання техніко-технологічних нововведень, особливий новаторський пошук створення чогось нового, процес господарювання, в основі якого лежить постійний пошук нових можливостей;

2. імітаційне (як ініціативне запозичення нововведень);

3. рутинне (репродуктивне) підприємництво.

V. За критерієм обмеження:

1. підприємницька діяльність, яка не потребує спеціального дозволу. При цьому державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності не є дозволом на заняття підприємницькою діяльністю, оскільки здійснюється за заявковим принципом;

2. підприємницька діяльність, яка потребує спеціального дозволу (ліцензування, патентування, квотування);

3. підприємницька діяльність, на здійснення якої має монополію держава (наприклад, діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї тощо);

4. підприємницька діяльність, заборонена законом (наприклад, торгівля людьми).