Позитивні риси і недоліки відшкодування збитків як форми господарсько-правової відповідальності

1. Позитивні риси:

• є універсальною (застосовується і в горизонтальних, і у вертикальних відносинах, договірних та позадоговірних);

• передбачається законом, а отже, не потребує спеціальної згадки про неї в договорі.

2. Недоліки:

• важко довести факт наявності збитків, їх обсяг (збитки можуть виникнути через значний проміжок часу; до того ж існуючі методики визначення складу і розміру збитків є недосконалими);

• необхідно довести наявність усіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення: протиправну поведінку особи, що заподіяла збитки, наявність збитків, їх склад і розмір, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяними збитками, вину порушника.

7.3.2. Штрафні санкції (неустойка)

Штрафні санкції як форма господарсько-правової відповідальності не уніфіковані, оскільки законодавець у різних нормативно-правових актах дає різні їх визначення.

Згідно з цивільним законодавством, до штрафних санкцій належить неустойка, яка може бути у вигляді штрафу або пені.

Так, згідно зі ст. 549 ЦК, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. У свою чергу, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Тоді як пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Тоді як згідно з підпунктом 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

На відміну від ЦК в ГК, а саме в ст. 230 цього кодексу, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Порівнюючи ці два визначення, слід зазначити, що згідно з нормами ГК штрафними санкціями може бути лише певна грошова сума, тоді як положення ЦК передбачають можливість передачі й іншого майна боржником кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Отже, в контексті підприємницьких правовідносин штрафні санкції – це певна грошова сума, передбачена законом або договором, яку сплачує правопорушник своєму контрагентові за невиконання, або неналежне виконання зобов’язання.

Таким чином, штрафні санкції:

• завжди застосовуються у вигляді грошової суми;

• підставою застосування штрафних санкцій є:

  • порушення учасником підприємницьких відносин правил здійснення підприємницької діяльності;

  • невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання;

• суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 ГК;

• аконом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.