
- •Загальні вимоги до відбору, пакування і транспортування матеріалу для лабораторного дослідження
- •Санітарна обробка хворих
- •Узяття сечі для бактеріологічного дослідження
- •Збирання випорожнень для бактеріологічного дослідження
- •Узяття матеріалу з прямої кишки для бактеріологічного дослідження
- •Узяття жовчі для бактеріологічного дослідження
- •Узяття крові для бактеріологічного дослідження
- •Узяття крові для серологічного і біохімічного дослідження
- •Організація та проведення первинних заходів при виявлені хворого на холеру
- •Узяття матеріалу для проведення досліджень методом полімеразної ланцюгової реакції
- •Відбір матеріалу для ізоляції вірусів грип та ін. Грві
- •Узяття матеріалу для дослідження імунофлюоресцентним методом при грипі та ін. Грві
- •Узяття спинномозкової рідини (ліквору) для бактеріологічного дослідження"
- •Узяття крові для мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції та гнійних бактеріальних менінгітів
- •Узяття ексудату з петехій для мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції та гнійних бактеріальних менінгітів
- •Узяття матеріалу зі слизової оболонки мигдаликів і носа для бактеріологічного дослідження на дифтерію, супутню мікрофлору та чутливість до антибіотиків
- •Санітарна обробка при педикульозі
- •Взяття крові на мазок і товсту краплю крові для паразитоскопії
- •Порядок узяття, реєстрації і транспортування матеріалів для дослідження на віл-інфекцію
- •Імунохроматичне виявлення антитіл до віл 1-го і/ або 2-го типу (віл ½) у сироватці (плазмі) або цільній крові
- •Надання первинної антирабічної допомоги
- •Порядок відбору, пакування та транспортування матеріалу для лабораторного дослідження на чуму Узяття матеріалу з бубону (везикул, пустул, карбункула)
- •Протичумні костюми
- •Дії медичного персоналу при виявленні хворого (трупа) або за підозри на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками
- •Шкірна алергійна проба з антраксином
- •Шкірна алергійна проба з тулярином
- •Узяття матеріалу для специфічної діагностики при сибірці
Санітарна обробка при педикульозі
Обробку хворих на педикульоз проводить медперсонал, який здійснює огляди, або спеціально виділені для цієї мети особи. Допускають проведення протипедикульозної обробки хворого вдома після інструктажу щодо застосування педикулоцидів, правил техніки безпеки.
Дезінсекційні методи боротьби з вошами включають хімічний, механічний і фізичний.
Набір для проведення огляду хворих на педикульз: настільна лампа, лупа, густий гребінь, дезінфекційний розчин (для замочування гребеня).
Набір для проведення протипедикульозної обробки:
1. Клейончастий або полотняний мішок для збирання речей хворого.
2. Оцинковане відро або лоток для спалювання волосся.
3. Клейончаста пелерина.
4. Гумові рукавиці.
5. Ножиці.
6. Густий гребінь.
7. Машинка для підстригання волосся.
8. Спиртівка.
9. Поліетиленові косинки – 2-3 шт.
10. Косинки (2-3 шт.).
11. Вата.
12. Столовий оцет або оцтова кислота (5-10%).
13. Інсектициди для обробки людини.
14. Інсектициди для обробки білизни та приміщень.
15. Мило, шампунь.
Підготовка пацієнта до обробки
Пацієнт сідає на стілець, на нього одягають клейончасту пелерину. Голову він закидає назад і щільно заплющує очі. На лоб, паралельно очам, кладуть скручений у валик рушник, який пацієнт повинен утримувати впродовж всього часу обробки. Це необхідно для запобігання потраплянню педикулоцидів в очі.
Хімічний метод боротьби з вошами
Спочатку треба ознайомитися з інструкцією до педикулоциду.
Нанести на волосся необхідну кількість педикулоциду (залежно від густоти та довжини волосся). Зав'язати голову поліетиленовою хусткою (відповідно інструкції до педикулоциду), косинкою (рушником) і витримати необхідну експозицію. Промити під проточною водою з милом або шампунем. Після цього на волосся наносять теплий 5-10% столовий оцет або оцтову кислоту, зав'язують поліетиленовою хусткою, рушником, витримують 30 хв, промивають під проточною водою, а далі вичісують густим гребенем загиблих вошей та їхні яйця "гниди".
За потреби повторну обробку проводять через 7-12 діб.
Обробка педикулоцидами дітей віком до 5 років, вагітних, матерів-годувальниць, осіб з ушкодженою шкірою, тяжко хворих заборонена.
У цих випадках доцільно використовувати механічний метод звільнення від вошей.
Механічний метод боротьби з вошами
Волосся промивають теплим 5-10% розчином столового оцту або оцтової кислоти, зав'язують поліетиленовою хусткою та рушником, витримують протягом 30 хв – 1 год, промивають під проточною водою, після чого вичісують густим гребенем загиблих вошей та "гниди". За потреби або за згодою хворого волосся підстригають, збирають на папір та спалюють.
Фізичний метод боротьби з вошами
застосовують щодо речей хворого. Речі обробляють високою температурою (кип’ятіння, прасування або камерний спосіб обробки).
Для обробки одягу та постільної білизни застосовують переважно камерний спосіб дезінсекції згідно з відповідною інструкцією. Якщо неможливо провести камерну дезінсекцію, то завошивлену білизну кип’ятять у 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хв, прасують з обох сторін, звертаючи особливу увагу на шви тощо.