31. Створення віртуальних компаній у межах міжнародної мережі.

Поняття мережі оточує сучасну людину. Це може бути мережа магазинів, шкіл, банків, автостанцій, телефонні і телевізійні мережі тощо. Комп'ютери також можуть утворювати мережу. Об’єднані в мережу комп'ютери можуть бути розташовані в одній кімнаті, будинку або місті, або знаходитись в різних містах, країнах, континентах. Комп'ютерна мережа – це сукупність комп'ютерів і різних пристроїв, що забезпечують інформаційний обмін між комп'ютерами в мережі без використання яких-небудь проміжних носіїв інформації. Комп'ютери можуть з'єднуватися між собою по різному в залежності від відстані, на якій вони знаходяться, та їх призначення. Тому канали зв'язку між ними можуть бути різними. Канал зв'язку - це обладнання, за допомогою якого здійснюється з'єднання комп'ютерів у мережу. З'єднання може бути утворене з допомогою кабелів для передавання сигналів (плоский двожильний кабель, коаксіальний кабель, кабель у вигляді двох скручених мідних дротів у захисній оболонці(вита пара), оптоволоконний кабель), або з допомогою безкабельних засобів (радіосигналів,лазерного променя, інфрачервоних пристроїв, супутників зв'язку тощо). Від виду каналів залежить швидкість обміну даними в мережі. В залежності від кількості комп'ютерів в мережі та території, яку вона охоплює, виділяють локальні та глобальні мережі. До локальних належать мережі, які охоплюють обмежену площу, наприклад, мережі шкіл, підприємств, державних установ тощо. Глобальна мережа – це об'єднання комп'ютерів, розташованих на великій відстані для загального використання світових інформаційних ресурсів. Найбільшою глобальною мережею є Інтернет, яка дозволяє здійснювати комп'ютерний зв'язок між усіма континентами світу. Глобальна мережа інтернет має апаратні, програмні та інформаційні ресурси. Апаратні ресурси глобальної мережі - це під'єднанні до Інтернету комп'ютери, канали передавання даних і мережеве обладнання. Під'єднавши свій комп'ютер до інтернету, користувач використовує апаратні ресурси того комп'ютера, який забезпечує це під'єднання. Програмні ресурси Інтернету - це програми, за допомогою яких забезпечується функціонування мережі. Інформаційні ресурси Інтернету - це документи, які зберігаються на вузлових серверах глобальної мережі. Ці ресурси можуть бути відкритими або закритими. Адресація в Інтернет Для того, щоб зв'язатися з деяким комп'ютером у мережі Інтернет, Вам треба знати його унікальну Інтернет - адресу. Існують два рівноцінних формати адрес, які розрізняються лише за своєю формою: IP - адреса й DNS - адреса. IP - адреса складається із чотирьох блоків цифр, розділених крапками. Він може мати такий вид: 84.42.63.1 Кожний блок може містити число від 0 до 255. Така адреса містить номер мережі та номер комп'ютера користувача в ній. Отже, щоб звернутися до певного комп'ютера в мережі, слід вказати його ІР-адресу. IP - адреса має числовий вигляд, тому що його використовують у своїй роботі комп'ютери. Але він досить складний для запам'ятовування, тому була розроблена доменна система імен: DNS. DNS - адреса включає більше зручні для користувача буквені скорочення, які також розділяються крапками на окремі інформаційні блоки (домени). Наприклад:www.klyaksa.net Якщо Ви вводите DNS - адресу, то вона спочатку перетворюється на відповідну IP - адресу, оскільки комп'ютери працюють із числовими адресами. Доменне ім'я будується за ієрархічним принципом, аналогічно із структурою імен каталогів файлової структури. Ідентифікатори (імена) доменів дають змогу визначити, якій організації належить адреса і в якій країні ця організація знаходиться. Кількість доменів в адресі не обмежена. Для під'єднання комп'ютера до мережі Інтернет необхідно мати комунікаційне обладнання (модем, кабельний модем, адаптер ISDN або DSL, пристрій обслуговування каналу та даних для виділених ліній тощо), канал зв'язку та спеціальні комунікаційні програми. Залежно від бажань та фінансових можливостей можна обрати один із способів доступу до Інтернет: - комутоване з'єднання за допомогою аналогової чи цифрової телефонної лінії (Найпростіший спосіб. Потрібен тільки модем, який перетворює цифрові сигнали, що надходять із комп'ютера, на аналогові при їх передаванні через телефонні лінії, і навпаки, перетворювати аналогові сигнали із телефонної мережі та передавати їх після перетворення до запам’ятовуючих пристроїв комп'ютера. Однак телефонні лінії мають обмеження швидкості передавання даних.); - постійне з'єднання через виділений канал зв'язку(Виділені лінії забезпечують цілодобове під'єднання комп'ютера до мережі. Це телефонні лінії, які орендуються в телефонних компаніях або спеціальні потужні лінії, які дозволяють швидко передавати дані в цифровому форматі(оптоволоконні лінії). Цей спосіб надійний, але дорогий.); - доступ за допомогою мереж кабельного телебачення (Потрібен кабельний модем, який під'єднаний до мережі постійно.); - доступ засобами безкабельних каналів зв'язку (Мають нижчу швидкість передачі даних ніж кабельні.). При цьому треба заключити угоду з одним із постачальників (провайдерами) послуг інтернету. - А у кого вдома є Інтернет? Яким способом він під'єднаний і що для цього потрібно? Поняття про гіпертекстовий документ. За допомогою мережі популярні ілюстровані комп’ютерні журнали, книги, каталоги, енциклопедії, довідники, навчальні посібники можна переглядати на екрані дисплея безпосередньо в шкільному комп’ютерному класі. Документ, що є на екрані називається гіпертекстовою сторінкою .Одна тема може висвітлюватися на багатьох сторінках. Від одної сторінки до іншої можна переходити за допомогою гіпертекстових посилань, які містять адресу іншого тексту. Гіпертекст — це текст, що містить гіпертекстові посилання на інформаційні ресурси, які можуть розміщатися в різних файлах на різних серверах. Гіперпосилання зазвичай мають вигляд підкресленого слова, яке може бути виділене іншим кольором. При наведені вказівника мишки на посилання він набуває вигляду руки. Гіперпосиланням може бути не тільки текст, а й зображення. Гіпертекст створюють або автоматично методом перетворення звичайного тексту на гіпертекст (це можна робити навіть у програмі МS Word), або вручну засобами мови НТМL. Зазвичай веб-документи створюються мовою HTML, тому їх часто називають HTML-сторінками або гіпертекстовими сторінками. Передаються такі сторінки з допомогою протоколу HTTP. Це, як правило, файли з розширенням htm або html, які ще називають веб-сторінками. Таким чином, переглядаючи веб-сторінки, користувач може, клацаючи мишкою на гіперпосиланнях, здійснювати новігацію в Інтернет, тобто переходити від однієї веб-сторінки до іншої. Сукупність веб-сторінок із певною тематикою, які збережені на одному сервері та мають систему новігації, що дозволяє переміщуватися між ними за допомогою гіперпосилань, утворює сайт. Наприклад, сайт школи може містити декілька сторінок, на яких подано відомість про історію школи, вчителів, учнів, навчальні плани тощо. Програми-браузери. Основне їх призначення - забезпечити доступ до ресурсів веб-простору. З допомогою браузера на екрані відтворюється текст, зображення, анімація ті відео фрагмент, розміщені на веб-сторінці. Він дозволяє виконувати перехід до інших інформаційних ресурсів за допомогою гіперпосилань на відповідні веб-сторінки. Існує багато програм-браузерів. Найбільш поширеними є Microsoft Internet Explorer та Opera.