21. Типологія інформаційних систем в менеджменті організацій

Розмаїтість сфер економічної діяльності сприяє появі великої кількості ІС економічного характеру, які вбирають у себе всі особливості структури управління, схеми декомпозиції управлінських завдань і предметних технологій. В економічній літературі немає єдності щодо класифікації ІС, хоча це дуже важливо для створення оптимальних інформаційних потоків, що забезпечують потреби управління. ІС можна класифікувати за різними ознаками.

Класифікація ІС 

Класифікаційні ознаки

За сферою діяльності: 

Державні 

Територіальні (регіональні) 

Міжгалузеві 

Об’єднання організацій 

Галузеві або відомчі 

За рівнем автоматизації : 

Автоматизованого збирання та обробки інформації 

Інформаційно-пошукові 

Інформаційно-довідкові 

Система підтримки діяльності вищого керівництва 

Система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту 

Документальні 

Фактографічні 

Інтелектуальні системи: (системи підтримки прийняття рішень, інформаційно-управлінські системи, системи, засновані на знаннях). 

За ступенем централізації обробки інформації: 

Централізовані 

Децентралізовані 

Змішані 

Інформаційні системи колективного використання 

За ступенем інтеграції функцій 

Багаторівневі з інтеграцією за рівнями управління 

Багаторівневі з інтеграцією за функціями управління 

Однорівневі 

За сферою застосування: 

Системи для наукових досліджень 

Системи автоматизованого проектування 

Системи організаційного управління 

Системи управління організаційно-технічними процесами 

Системи управління виробничими процесами 

Системи управління технологічними процесами 

Навчальні 

За ступенем автоматизації перетворення економічної інформації

Немеханізовані (ручні) 

Напівмеханізовані 

Механізовані 

Автоматизовані 

Автоматичні 

За типом носія інформації

1.Паперові: паперові (бібліотечні, архівні, видавничі, грошові); кіно-відео (кінострічкові, фотоплівкові, відеоплівкові, змішані); оглядові (музейні, виставкові, шоу-ігрові); 

2. Електронні: аналогові (радіомовні, телевізійні, телефонні, змішані), дискретні (безмережні, мережні), гібридні (універсальні, спеціалізовані) 

За функціональним призначенням: 

Культурологічні 

Владні 

Науково-технічні 

Соціальні 

Фінансово-економічні 

Міжнародні 

За часом обробки інформації 

Реального часу 

Квазіреального часу 

Нереального (ірреального) часу

Практично всі розглянуті різновиди ІС незалежно від сфери їх застосування включають один і той же набір компонентів: 

• функціональні компоненти: функціональні підсистеми (модулі, бізнес-ужитки), функціональні задачі, моделі й алгоритми; 

• компоненти системи опрацювання даних: інформаційне забезпечення, програмне забезпечення, технічне забезпечення, правове забезпечення, лінгвістичне забезпечення; 

• організаційні компоненти (персонал): нова організаційна структура фірми, персонал (штати, посадові інструкції). 

Під функціональними компонентами розоміють систему функцій управління – повний набір (комплекс) взаємопов’язаних у часу і просторі робіт із управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей. Дійсно, будь-яка складна управлінська функція складається з низки більш дрібних завдань і потім вже доводиться до безпосереднього виконавця.

Саме від того, як буде виконане те або інше завдання окремим працівником організації, залежить успіх у вирішенні кінцевих завдань організації в цілому. Таким чином, уся сукупність складних управлінських впливів повинна мати своїм кінцевим результатом доведення загальних завдань підприємства до кожного конкретного виконавця.

22. Основні структурні частини функціонування інформаційної системи у менеджменті організації: управління маркетинговою діяльністю, управління людськими ресурсами, управління фінансами, управління виробничими процесами, здійснення бухгалтерського обліку.

Інформаційні системи можна класифікувати за функціональною ознакою та рівнем управління. Структура інформаційної системи може бути представлена як сукупність її функціональних підсистем, відповідно, інформаційна система класифікується за функціональною ознакою. У практиці діяльності виробничих та комерційних об’єктів типовими видами діяльності, які визначають типову ознаку класифікації інформаційних систем, є виробнича, маркетингова, фінансова, кадрова діяльність. Виробнича діяльність пов’язана з безпосереднім випуском продукції і спрямована на створення і впровадження у виробництво науково-технічних новацій. 

Маркетингова діяльність включає: 

. аналіз ринку виробників і споживачів продукції, що випускається, аналіз продаж; 

. організацію рекламної компанії з “просування” продукції; 

. раціональну організацію матеріально-технічного постачання. 

Фінансова діяльність пов’язана із організацією контролю і аналізу фінансових ресурсів організації на основі бухгалтерської, статистичної, оперативної інформації. Кадрова діяльність спрямована на підбір і розстановку необхідних фахівців, а також ведення службової документації з різних аспектів. 

Зазначені напрями діяльності визначають типовий набір інформаційних систем: 

. виробничі системи; 

. системи маркетингу; 

. фінансові системи і системи обліку; 

. кадрові системи; 

. інші типи систем, що виконують допоміжні функції залежно від спе-  цифіки діяльності підприємства (організації). 

У великих організаціях основна інформаційна система функціонального призначення може складатись із кількох підсистем для виконання підфункцій. Наприклад, виробнича інформаційна система може мати такі підсистеми: управління запасами, управління виробничим процесом та ін. 

Нижче наведено за кожним із розглянутих видів систем розв’язувані  в них типові задачі. 

Система маркетингу: 

1. Дослідження ринку і прогнозування продаж 

2. Управління продажами 

3. Рекомендації з виробництва нової продукції 

4. Аналіз і встановлення ціни 

5. Аналіз і встановлення ціни 

Виробничі системи: 

1. Планування обсягів робіт і розробка календарних планів 

2. Оперативний контроль і управління виробництвом 

3. Аналіз роботи обладнання 

4. Участь у формуванні замовлень постачальникам 

5. Управління ресурсами 

Фінансові системи та системи обліку: 

1. Управління портфелем замовлень 

2. Управління кредитною політикою 

3. Розробка фінансового плану 

4. Фінансовий аналіз і прогнозування 

5. Контроль бюджету. Бухгалтерський облік і розрахунок заробітної платні 

Система кадрів: 

1. Аналіз і прогнозування потреби у трудових ресурсах 

2. Ведення архівів записів про персонал 

3. Аналіз і планування підготовки кадрів 

4. Забезпечення процесу кадрового управління 

Інші системи(напр., ІС керівництва): 

1. Контроль за діяльністю організації

2.Виявлення оперативних проблем 

3. Аналіз управлінських і стратегічних ситуацій 

4. Вироблення стратегічних рішень 

Тип інформаційної системи залежить від рівня управління та рівня класифікації персоналу. чим вище рівень управ-  ління, тим менше обсяг робіт, виконуваних фахівцями і менеджерами за допомогою інформаційної системи. Однак, при цьому зростають складність і інтелектуальні можливості інформаційної системи, її роль у прийнятті менеджером рішень. Будь-який рівень управління потребує інформації із всіх функціональних систем, але урізному обсязі і з різним ступенем узагальнення.  Основу піраміди становлять інформаційні системи, за допомогою яких співробітники виконують оперативне опрацювання даних, а менеджери нижчої ланки виконують оперативне управління. Верхівка піраміди на рівні стратегічного управління змінює свою роль і стає стратегічною, підтримує діяльність менеджерів вищої ланки з прийняття рішень в умовах недостатньої структурованості поставлених завдань. 

Основними функціями управління маркетинговою діяльністю на підприємстві є її організація, планування та контроль за виконанням. Гармонійне поєднання і взаємодія цих допоміжних підсистем значною мірою зумовлюють ринковий успіх підприємства. На першому етапі формулюється місія підприємства — основна ціль, чітко виражена причина існування підприємства. Найпоширенішими серед завдань маркетингу є збільшення частки ринку, отримання максимальних прибутків, здійснення інноваційної діяльності тощо. Організація маркетингу—це структурна побудова для управління маркетинговими функціями. Вона встановлює підпорядкованість і відповідальність за виконання поставлених цілей і завдань.

Функціональна організація служби маркетингу передбачає розподіл обов'язків між структурними підрозділами за окремими функціями маркетингової діяльності . Оскільки при здійсненні планів маркетингу виникає безліч непередбачуваних ситуацій, відділ маркетингу повинен вести постійний контроль за ходом їх виконання. Система маркетингового контролю необхідна для того, щоб бути впевненими в ефективності діяльності підприємства. 

Управління людськими ресурсами-це діяльність,спрямована на формування людських ресурсів, на правильний їх розподіл та га їх взаємодію.Людські ресурси у будь-якій з організацій є одним з найбільших капіталовкладень.До функцій управління людськими ресурсами належать: 

-забезпечення рівних можливостей для всіх працівників. 

-проведення аналізу робочих місць 

-аналіз можливостей персоналу 

-особистий підхід до кожного з працівників 

-набір персоналу 

-розробка і здійснення плану 

-орієнтація та навчання персоналу 

-розробка систем оплати працівників 

-розробка систем комунікації. 

Таким чином,основною функцією відділу управління людськими ресурсами є забезпечення підтримки лінійним менеджерам у всіх справах,пов’язаних з людськими ресурсами.На галузь управління людськими ресурсами невідмінно вплинула комп’ютеризація, адже комп’ютери зараз використовуються не лише для ведення бухгалтерії, а й для створення бази даних про працівників,у навчанні, плануванні, контролі оплати праці тощо. 

На даний час фінансовий менеджмент , управління фінансами набуває все більшої популярності.Це пов’язано з тим,що поступово приходить розуміння: фінансовеуправління не відокремлене управління процесами в організації, а в цілому управління організацією здійснюється за допомогою фінансів. 

Практично всі бізнес- процеси не проходять без фінансової перевірки,тому цей відділ є важливою структурною частиною загального управління інформаційною системоюорганізації. 

Управління виробничими процесами в першу чергу маємо на увазі вміння оцінювати виробничі операції за критерієм ефективності.Виробничий процес- це перетворення вхідних продуктів у вихідний продукт (інформації як продукта,який обробляється,це також стосується). 

Ведення бухгалтерського обліку повинно функціонувати в будь-якому підприємстві, а це не можливо робити без комп’ютерної техніки та програмного забезпечення.У бухгалтерській діяності – це особливо важливо,це обумовлює використання пакетів програм, що підвищує оперативність обробки даних.Ефективність роботи бухгалтера суттєво підвищується завдяки засобам інформатизації та автоматизації документообігу, які дозволяють оперативно накопичувати відповідні бази даних про наслідки господарської діяльності та використовувати їх для формування,редагування і друку вихідних документів, звітів тощо. 

Можна зробити висновки, що впровадження інформаційної системи дозволяє переходити на нові методи управління, на якісно новий рівень менеджменту і ведення бухгалтерського обліку та є стратегічно важливим для будь-якого підприємства.