
- •Норма і здоров’я
- •В основу класифікації хвороб взяті такі критерії:
- •Стадії розвитку хвороби
- •Жовтяничний колір шкіри, слизових і склер у хворого на вірусний гепатит (період розпалу хвороби)
- •Поняття про термінальні стани
- •Один із сучасних дефібриляторів
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Роль спадковості в патології людини
- •Будова хромосоми людини
- •Хромосомний набір жінки Хромосомний набір чоловіка
- •Розходження сестринських хромосом в анафазі
- •Хромосомні хвороби
- •Каріотип хворого з класичним варіантом синдрому Дауна
- •Молекулярні спадкові хвороби
- •Очне дно при альбінізмі
- •Катаракта при галактоземії Методи діагностики спадкових захворювань
- •Принципи лікування спадкових захворювань
- •Запалення.
- •Етіологія і патогенез запалення
- •Порушення мікроциркуляції і кровообігу у вогнищі запалення
- •Артеріальна гіперемія.
- •Венозна гіперемія
- •Запалення. Ексудативні явища. Види ексудатів
- •Місцеві і загальні ознаки запалення
- •Види запалення
- •Проліферація.
- •Роль реактивності у розвитку запалення.
- •Гарячка
- •Етіологія гарячки
- •Патогенез гарячки
- •Регуляція температури тіла (за м.И.Лоурин, 1985).
- •Стадії гарячки
- •Критичне (а) і літичне (б) зниження температури тіла в третій стадії гарячки Типи температурних кривих.
- •Динаміка температурної кривої при поворотному тифі. Суцільна лінія – температура, пунктирна ‑ пульс
- •Температурна крива постійного типу
- •Гіпертермія і її відмінність від гарячки.
- •Гарячка як комплексна температурна і нетемпературна реакція на інтерлейкін-1.
- •Зміни в органах і системах при гарячці.
- •Біологічна роль гарячки
- •Застосування гарячки в медицині.
- •Пухлини
- •Рак центрального бронха Властивості пухлин
- •Етіологія пухлин
- •Патогенез пухлин
- •Активація клітинних протоонкогенів шляхом трансдукції ретровірусами
- •2. Активація клітинних онкогенів в результаті хромосомних транслокацій
- •Стадії канцерогенезу
- •Взаємовідносини між пухлиною і організмом
- •Фіброзуюча карцинома шлунка. Деформація органа
- •Ракова кахексія у хворого з множинними метастазами раку шлунка
- •Будова пухлин
- •Верхня - дисплазія з епітелізацією. Нижня - дисплазія з внутрішньопротоковою проліферацією.
- •Доброякісні і злоякісні пухлини
- •Ліпома (доброякісна пухлина жирової тканини)
- •Фібросаркома. Виражений атипізм
- •Характеристика доброякісних і злоякісних пухлин
- •Ріст і поширення пухлин в організмі
- •Рак "на місці" з ранньою інвазією строми
- •Тубулярний аденоматозний поліп прямої кишки
- •Рак "на місці" з метаплазією поверхневого епітелію
- •Метастаз раку в лімфатичний вузол
Гарячка як комплексна температурна і нетемпературна реакція на інтерлейкін-1.
Гарячка ‑ патологічний процес, у який втягується не тільки система терморегуляції, але й інші системи, насамперед імунна. Це стає зрозумілим, якщо врахувати, що лихоманка в еволюції виникла як реакція на інфекцію. Звертає на себе увагу також зв'язок між гарячкою і запаленням. Можна навіть сказати, що гарячка, імунітет (алергія) і запалення являють собою своєрідну тріаду, що визначає відповідь на дію мікроорганізму (відповідь "гострої фази"). Зв'язок між цими трьома реакціями настільки тісна, що окремо вони не існують, а розвинувшись, підтримують один одного.
Коли в організм проникає мікроорганізм і з нього звільняється токсин (він же піроген), на останній реагують макрофаги, які у відповідь на цей специфічний стимул виробляють і виділяють інтерлейкін-1 (ІЛ-1). Для нього, крім терморегуляційного центру, існує багато інших мішеней, у тому числі системи, відповідальні за імунітет і за запалення.
Як видно, ІЛ-1 діє на лімфоцити Т и В, стимулюючи їх до поділу і вироблення антитіл, а також лімфокінів. Друга мішень ІЛ-1 ‑ гепатоцити, що у відповідь на стимул синтезують і секретують у кров різні білки, у тому числі церулоплазмін, С-реактивний білок, фібриноген і т.д. Фібробласти реагують проліферацією, синтезом колагену, простагландинів. Ендотеліоцити в цій ситуації більше виробляють факторів коагуляції, простагландинів. Є мішені, що на ІЛ-1 реагують інакше. У м'язах спостерігається протеоліз, у хондроцитах підсилюється продукування колагенази і руйнується хрящова тканина.
У мозку й у цереброспінальній рідині при лихоманці збільшується кількість бета-ендорфіну. З цим зв'язують появу сонливості, марення, що спостерігаються при лихоманці. Болі в м'язах і суглобах теж пояснюються дією ІЛ-1.
Зміни в органах і системах при гарячці.
Крім розладів терморегуляції, при лихоманці спостерігається і цілий ряд інших, нетемпературних змін, у тому числі порушення обміну речовин, серцево-судинної і дихальної систем, секреторних і екскреторних функцій. Виникає цілий комплекс явищ, і важко розрізнити, яке з них залежить від впливу пірогену, інтерлейкіну-1 і безпосередньо від хвороби (пневмонія, інфаркт, гепатит), при якій виникла лихоманка.
Найбільш виражені зміни при гарячці спостерігаються в системі кровообігу. За правилом Лібермейстера, підвищення температури на 1°С супроводжується прискоренням пульсу на 8 – 10 ударів. Оскільки локальне зігрівання вузла – водія ритму серця – супроводжується почастішанням скорочень серця, то саме цим і пояснюють тахікардію при гарячці. Крім того, має значення підвищення тонусу симпатичних нервів. Ударний і хвилинний обєм крові збільшуються. У I стадії гарячки артеріальний тиск може підвищуватися, відбувається звуження судин шкіри і їхнє розширення у внутрішніх органах. У III стадії при критичному зниженні температури може наступити колапс унаслідок різкого зниження тонусу артерій.
Слід зазначити, що тахікардія при гарячці відмічається не завжди. При деяких інфекційних захворюваннях температура підвищується й у той же час спостерігається брадикардія. Прикладом цього є черевний і поворотний тиф – захворювання, що протікають із сильною інтоксикацією, коли серце реагує не стільки на високу температуру, скільки на дію токсичних речовин екзогенного й ендогенного походження.
Зовнішнє дихання у I стадії гарячки трохи сповільнюється. Надалі, при досягненні максимальної температури, дихання почащується, іноді в 2 – 3 рази. Оскільки при цьому глибина дихання зменшується, то легенева вентиляція істотно не змінюється. Порушення частоти дихання є наслідком підвищення температури головного мозку, що викликає почащення дихання (поліпное).
Система травлення при гарячці також піддається значним змінам – пригнічується відділення слини (язик сухий, обкладений), зменшується кількість і знижується кислотність шлункового соку, погіршується апетит. Гальмується активність травних ферментів. Спостерігається зниження секреції панкреатичного соку і жовчі. Виникає атонія кишок, запор і метеоризм. Однак вираженість цих явищ неоднакова й у значній мірі залежить від характеру захворювання. Наприклад, при грипі ці зміни менш виражені, ніж при черевному тифі.
Гарячка супроводжується змінами ендокринної системи – активізується система гіпофіз – наднирникові залози, спостерігаються ознаки стресу. При інфекційній гарячці підсилюється викид гормонів щитовидної залози, що забезпечує підвищення основного обміну.
У центральній нервовій системі спостерігаються зміни процесів збудження і гальмування. На електроенцефалограмі з'являється повільний альфа-ритм, характерний для гальмування кори великого мозку. При введенні пірогенів у людини можуть відмічатися безсоння, почуття розбитості, втома, головний біль. При інфекційних захворюваннях усі ці явища протікають значно важче: із втратою свідомості, маренням, галюцинаціями. Оскільки ці явища спостерігаються і при помірному підвищенні температури, то вони, мабуть, зв'язані не стільки з підвищенням температури, скільки з інтоксикацією.
Основний обмін при гарячці підвищений, хоча прямий зв'язок між активізацією обміну і підвищенням температури відсутній. Азотний баланс при ряді інфекційних захворювань стає негативним. Для гарячки характерна зміна водно-електролітного обміну. У I стадії спостерігається збільшення діурезу внаслідок підвищення артеріального тиску і припливу крові до внутрішніх органів. В II стадії, у результаті посилення продукування альдостерону, у тканинах затримується натрій, а отже і вода. Діурез зменшений. У III стадії збільшується виведення хлоридів, у тому числі натрію хлориду, вода "залишає" тканини, збільшується кількість сечі і поту.