2.1 Після виконаної роботи студент повинен

знати:

структуру технологічного розрахунку устаткування;

структуру техніко-економічних показників;

вміти:

грамотно підібрати технологічне устаткування;

розраховувати продуктивність та кількість устаткування;

розраховувати витрати сировини;

дотримуватися схеми контролю виробництва;

встановлювати норми на витрати сировини та витрати готової продукції;

розраховувати заробітну плату при різних формах і системах оплати праці;

розраховувати собівартість, прибуток і рентабельність підприємства;

встановлювати ціни на продукцію хлібопекарних, макаронних, кондитерських та харчоконцентратних підприємств;

3. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: інструкційні карти, мультимедійний проектор,комп’ютер, калькулятори, ватмани, маркери

4. Короткі відомості з теоретичної частини роботи:

Технологічний розрахунок обладнання

N= A /Q *T (7.1)

Де А – змінна потужність цеху (кг)

Q – продуктивність обладнання (кг/год)

Т – тривалість зміни (год)

Ефективність – це співвідношення ефекту і витрат, що зумовили цей ефект. Ефект є результатом впровадження інженерних, господарських рішень або результатом діяльності підприємства (економічний, екологічний та соціальний).

Ефект – це прибуток, дохід, збільшення чи зменшення поточних витрат виробництва, зниження шкідливих відходів, травматизму та ін.

Витратами у розрахунках ефективності є капітальні вкладення в об’єкти будівництва, нової техніки та технології.

Аналіз ефективності має два напрями:

оцінювання ефективності інвестицій, тобто вкладень капіталу як результат або варіант господарських рішень;

оцінювання ефективності інновацій, тобто результатів інженерних рішень.

Створюючи нове підприємство, або рєструктуризуючи діюче потрібно визначати строк окупності капітальних вкладень.

Строк окупності – це період, за який сукупний грошовий потік зрівнюється з капіталовкладеннями у підприємство.

Інноваційні інвестиції – це вкладення в нововведення.

Реальні інвестиції – це вкладення коштів у матеріальні і нематеріальні активи, необхідні для безпосереднього виробництва продукції.

Сумарний економічний ефект від технічних нововведень за певний розрахунковий період (Е_т) обчислюється за формулою:

Е_т = Р_т – В_т, грн., (7.2)

де Р_т- вартісна оцінка результатів від здійснення заходів НТП за розрахунковий період, грн.;

В_т – вартісна оцінка витрат на здійснення технічних нововведень за цей же період, грн.

Термін окупності нововведень розраховується за формулою:

Т_{ок. нововведень} = , років, (7.3)

де КП₁- капітальні вкладення до нововведень, грн..

КП_{2 –} капітальні вкладення після нововведень, грн..;

ГП₁- сума грошового потоку до нововведень, грн.;

ГП₂- сума грошового потоку після нововведень, грн.

Середньорічна величина грошового потоку за певний період (ГП) розраховується за формулою:

ГП = П_річн. + АВ_річн, грн., (7.4)

де П_річн. – річний прибуток , грн.;

АВ _річн.- амортизаційні відрахування за рік, грн.

Зміст і послідовність виконання завдань: