3.2.2. Безпека під час експлуатації резервуарів і балонів

Резервуари, що працюють під тиском, повинні виготовлятися у від1

повідності з вимогами стандартів і Правил на спеціалізованих підпри1

ємствах, які мають на це дозвіл органів Держпромгірнагляду. Основни1

ми причинами аварій резервуарів, що працюють під тиском є: непра1

вильне виготовлення, несправність арматури та приладів, корозійне

руйнування, недотримання вимог безпеки під час їх експлуатації.

Для забезпечення безпеки під час експлуатації резервуарів, що

працюють під тиском, вони обладнуються запірними пристроями для

відключення резервуарів від трубопроводів, пристосуванням для

видалення води, що знаходиться у резервуарі, пристроями продуван1

ня та видалення конденсату, манометром із триходовим краном та

важільними або пружними запобіжними клапанами.

У відповідності з цим повітряні резервуари компресорних устано1

вок мають лаз або люк для їх очищення, спускний кран у найнижчій

точці для відведення конденсату, запобіжний клапан та манометр.

Повітряні резервуари встановлюються зовні будівлі на фундаменті.

Відстань між ними повинна бути не менша 1,5 м і між повітрозбірни1

ком та стіною будівлі — не менше 1 м. З боку проходів та проїздів пові1

трозбірники огороджуються на відстані не менше 2 м огорожею зав1

вишки не менше 1 м.

Для зменшення впливу сонячного проміння повітрозбірники фар1

буються сріблястою фарбою. На видному місці чорною фарбою нано1

ситься реєстраційний номер, допустимий тиск, місяць та рік наступно1

го внутрішнього огляду та гідравлічного випробовування. Технічним

оглядам резервуари підлягають після монтажу до пуску в роботу,

періодично в процесі експлуатації, достроково після ремонту. Внутріш1

ній огляд проводиться через кожні чотири роки, гідравлічні випробо1

вування з попереднім внутрішнім оглядом — через кожні вісім років.

Гідравлічні випробування резервуарів можна вважати безпечними

тільки за низьких випробувальних тисків. За високих тисків розрив

резервуарів супроводжується вибухом великої потужності. У зв’язку

з цим при гідравлічних випробовуваннях високим тиском люди

повинні знаходитись на безпечній відстані від місця випробовування.

284

285

Балони для стиснутих, зріджених та розчинених газів за вимогами

безпеки (ДНАОП 0.0011.07194) виділені в окрему групу об’єктів

підвищеної небезпеки — посудин, що працюють під тиском.

Розрахунки балонів на міцність, їх виготовлення та експлуатація

повинні здійснюватися відповідно до НД (нормативна документація —

правила, державні і галузеві стандарти, технічні умови, керівні доку1

менти на проектування, виготовлення, ремонт, реконструкцію, мон1

таж, наладку, технічне діагностування та експлуатацію).

Основне призначення балонів — зберігання, перевезення та вико1

ристання стиснутих, зріджених та розчинених газів. В переважній

більшості тиск в балонах після їх заповнення досягає 15–18 МПа.

Останнє є серйозною небезпекою з точки зору можливого фізичного

вибуху. Крім того, фізичні вибухи можуть супроводжуватися хімічни1

ми (якщо в балоні були горючі гази) вибухами, або раптовим забруд1

ненням до небезпечних концентрацій повітря робочої зони тощо.

Вірогідними причинами вибуху балонів є удари, перенаповнення

балонів зрідженим газом, швидке наповнення, яке супроводжується

різким нагріванням, нагрівання балонів сторонніми джерелами тепла,

корозійні пошкодження металу, попадання на вентиль кисневого бало1

на масел та інші порушення вимог безпеки під час експлуатації балонів.

Особливо небезпечним під час експлуатації балонів є їх нагрівання

за рахунок сонячної радіації чи інших джерел, тому що коефіцієнт

об’ємного розширення зрідженого газу в середньому у 20 разів більше,

ніж води, що може привести до фізичного вибуху балона.

Специфічну небезпеку як середовище для зберігання в балонах

являє собою ацетилен. Ацетилен у звичайних балонах вибухає у разі

підвищення тиску понад 0,1 МПа. Тому для зберігання і перевезення

ацетилену використовуються балони, заповнені пористою масою,

просоченою ацетоном — розчинником ацетилену.

Балони повинні мати вентиль з боковим штуцером з лівою різьбою

для балонів з горючими газами і правою — для балонів кисневих та

інших негорючих газів. Балони ємністю понад 100 л повинні мати

запобіжний клапан і постачатися з паспортом. Балони з вказаною

ємністю для зріджених газів, які використовуються як паливо на

транспортних засобах, повинні мати покажчики максимального рівня

наповнення або покажчики рівня зрідженого газу.

Усі балони для вибухонебезпечних горючих речовин та шкідливих

речовин 11го і 21го класів за ГОСТ 12.1.007 повинні мати заглушку на

боковому штуцері.

На сферичній частині кожного металевого балона повинні бути

вибиті чітко видимі дані: товарний знак виробника, номер балона,

маса порожнього балона (кг), дата виготовлення і чергового опосвід1

чення, робочий і пробний тиск (МПа), ємність балона, клеймо ВТК

виробника, номер стандарта для балонів ємністю більше 55 л.

Зовнішня поверхня балонів фарбується і на ній наносяться написи

і смуги відповідно до вимог Правил. Зовнішня поверхня балонів для

негорючих газів фарбується в чорний колір, більшості горючих — чер1

воний, водню — темно1зелений, ацетилену — білий, нафтогазу —

сірий, кисню — голубий і т. ін.

Важливим заходом щодо забезпечення безпечної експлуатації

балонів є проведення їх опосвідчення. Опосвідчення балонів (за

винятком балонів для ацетилену) включає внутрішній і зовнішній

огляд, перевірку маси і ємності (для незварних балонів ємністю від 12

до 55 літрів) та гідравлічні випробовування.

Первинне опосвідчення балонів проводиться ВТК підприємства1

виробника і крім переліченого вище включає пневматичні випробову1

вання. Дата проведеного і наступного опосвідчення вибивається на

горловині балона, а результати опосвідчення реєструються у книзі

реєстрацій. Величина тиску при гідравлічних випробовуваннях

повинна бути не менша 1,5 робочого, а при пневматичних — рівна

робочому, при пневматичних випробовуваннях балон занурюється у

воду.

Повторні опосвідчення балонів проводяться на підприємствах1на1

повнювачах чи наповнювальних станціях, які мають відповідний доз1

віл від органів Держнаглядохоронпраці. У разі позитивних результатів

опосвідчення підприємство, яке його проводило, наносить на горлови1

ні своє клеймо, дату проведеного і наступного опосвідчення і робить

відповідний запис в журналі випробовувань — згідно з вимогами НД.

Балони для ацетилену проходять первинні пневматичні випробо1

вування на підприємствах, що заповнюють ці балони пористою

масою, а періодичні — на ацетилових наповнювальних станціях кожні