
- •1.1. ОсновНі поняття в галуЗі охорони праЦі,
- •1.1.1. Термінологія охорони праці
- •1) Органи дихання;
- •2) Шлунково1кишковий тракт;
- •3) Шкіряні покриви та слизисті оболонки.
- •1.1.2. Задачі охорони праці та її структура
- •1.2. ТеоретичНі основи охорони праЦі
- •1.2.1. Попередження виробничого травматизму, професійної
- •1.2.2. Системний аналіз в охороні праці
- •3. Повну безпеку, вірніше сказати, прийнятний рівень ймовірності про1
- •1.2.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1 Клас — оптимальні умови праці – такі умови, при яких збе1
- •1.2.5. Аналіз виробничого травматизму
- •1.3. Нормативно_правова база охорони праЦі в укрАїНі
- •1.3.1. Законодавство України в галузі охорони праці
- •Глава 40 Цивільного кодексу України «Зобов’язання, що виника1
- •1.3.2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1. Пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідаль_
- •2. Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення
- •3. Комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі
- •4. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди
- •5. Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підпри_
- •6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з
- •7. Використання економічних методів управління охороною
- •8. Інформування населення, проведення навчання, професійної
- •9. Забезпечення координації діяльності органів державної
- •10. Використання світового досвіду організації роботи щодо
- •1.3.3. Застосування міжнародних договорів та угод.
- •1.3.4. Основні положення державного соціального страхування
- •1) Священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релі1
- •2) Особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
- •3) Громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.)
- •1.3.5. Нормативно_правові акти та документи підприємств
- •009196. Класифікація видів економічної діяльності (квед). Якщо
- •1.3.6. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.4. ГаранТії прав на охорону праЦі
- •1.4.1. Гарантії прав на охорону праці під час прийому працівника
- •1.4.2. Права працівників на пільги та компенсації
- •22.05.1968 Р. Безкоштовна видача молока має ціль підвищення опору
- •17.11.1997 Р. № 1290 зі змінами та доповненнями від 16.12.2004 р.
- •1.4.4. Гарантії охорони праці жінок, неповнолітніх,
- •14 5 2,5 Не допускається
- •1.4.5. Відшкодування шкоди
- •1.5. Державне управЛіНня охороною праЦі
- •1.5.1. Органи державного управління охороною праці,
- •1.5.2. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль
- •1.5.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.5.4. Обов’язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •31.03.1994 Р. № 45 за погодженням з Держнаглядохоронпраці, Miн1
- •1.5.5. Навчання та інструктажі з охорони праці
- •10 Годин, а під час перепідготовки та підвищення кваліфікації – не
- •1.5.6. Управління охороною праці на підприємстві
- •1.6. РозсЛіДування, рЕєСтраЦіЯ, обЛіК та анаЛіЗ нещасних
- •1.6.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6.2. Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.6.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. ЕконоМіЧНі аспекти охорони праЦі♦
- •1.7.1. Економічне значення та економічні проблеми охорони праці
- •1.7.2. Економічні методи управління охороною праці
- •1.7.3. Оцінка затрат на охорону праці
- •V Штрафи та інші від1
- •1.7.4. Визначення ефективності заходів і засобів профілактики вироб_
- •1) За економічними показниками, обов‘язковими для обліку та
- •2) За показниками, що базуються на зіставленні зміни основних
- •9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за робо1
- •10. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скасуванням ско1
- •11. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чи
- •12. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням
- •13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівни1
- •14. Економія витрат у зв’язку зі скороченням кількості працівників,
- •15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації пра1
- •16. Річна економія підприємства від поліпшення умов і безпеки
- •1.7.5. Стимулювання охорони праці
- •30 Років (1960–1990 рр.) середня величина страхового внеску змен1
- •1994 Рр. Перетерпів наступні зміни:
- •1.7.6. Фінансування охорони праці
- •4,2 КДж). Наприклад, при навантаженні 300 ккал/хв (1250 кДж/хв) макси1
- •16,8...25,2 МДж (4000–6000 ккал). Добові витрати енергії для осіб, що вико1
- •2.1.2. Основні поняття гігієни праці
- •2. Психофізіологічні («трудові»)
- •3. Естетичні
- •173196 «Охорона атмосферного повітря населених місць», дсн 3.3.6.042199
- •2.1.3. Основні поняття виробничої санітарії
- •2.2. ЗагальНі саНіТарно_ГіГієНіЧНі вимоги
- •2.2.1. Вимоги до розміщення та планування території підприємства
- •2.2.2. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.2.3. Організація праці на робочому місці
- •50…100 Середня
- •500…750 Достатньо вели1
- •2.3. МіКрокЛіМат виробничих приМіЩень
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Дія параметрів мікроклімату на людину
- •2.3.3. Нормування мікроклімату
- •23 24 17 15 75 Не більше
- •21 23 15 13 75 Не більше
- •2.3.4. Загальні заходи
- •2.4. Оздоровлення поВіТряного середовища
- •2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2 Структура і склад атмосфери
- •0,046 0,0330 Двооксид
- •2.4.3. Забруднюючі речовини, нормування, дія на людину
- •1 Млрд. Т різних аерозолів, тільки теплові електростанції викидають 100–
- •120 Млн. Т золи і 60 млн. Т сірчистого газу.
- •729,6 Тис. Т, оксиду вуглецю – 1230,6 тис. Т, двооксиду сірки 976,6 тис. Т, окси1
- •1. Надзвичайно небезпечні, що мають гдКрз менш 0,1 мг/м3 у повіт1
- •2.4.4. Методи регулювання якості повітряного середовища
- •2.4.5. Вентиляція
- •1. Обсяг припливу повітря Lп у приміщення повинний відповідати обсягу
- •2. При виділенні шкідливих речовин з приміщення необхідний повітрооб1
- •3. При боротьбі з надлишковим теплом повітрообмін визначається з умов
- •0,24 Ккал/(кг · град);
- •4. Для орієнтованого визначення повітрообміну (l, м3/год) застосовується
- •2.4.6. Природна вентиляція
- •0,8 М/с, у каналах нижнього поверху і збірних каналів верхнього
- •4,5 М від підлоги, у теплий
- •2.4.7. Механічна вентиляція
- •2.4.8. Кондиціонування повітря
- •2.5. ОсВіТлення виробничих приМіЩень
- •2.5.1. Загальні уявлення
- •760 Нм. Таким чином, при однаковому енергетичному рівні оптичні випромі1
- •2.5.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •5,5·106 Кд/м2. Око людини спроможне функціонувати у діапазоні
- •1016–104 Кд/м2. Осліплююча яскравість залежить від розміру поверхні, яка
- •6,4·10–15,9·104 Кд/м2. Для ефективного бачення об‘єкту фонова яскравість
- •2.5.3. Види виробничого освітлення
- •2.5.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.5.5. Природне освітлення
- •2.5.6. Штучне освітлення
- •2,0 В залежності від вмісту пилу в повітрі, типу джерела світла і розрахунко1
- •2.5.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.6. Захист ВіД шуму у виробничому середовиЩі
- •2.6.1. Загальне положення
- •2.6.2 Дія шуму на людину
- •2.6.3. Нормування та вимірювання шумів
- •250; 500; 1000; 2000; 4000 І 8000 Гц. Сукупність цих граничних октав1
- •4. Робочі місця за пультами у
- •5. Постійні робочі місця у ви1
- •60% Поверхонь у приміщенні.
- •2.6.5. Захист від ультра_ та інфразвуку
- •2.7. Захист ВіД ВіБраЦії
- •2.7.1. Основні положення
- •80% Аварій в машинах і механізмах здійснюється внаслідок вібрації.
- •2.7.2. Вплив вібрації на людину
- •3...6 Гц. Частоти власних коливань плечового пояса, стегон і голови
- •2.7.3. Методи гігієнічної оцінки
- •8,0; 16,0; 31,5; 63,0; 125,0; 250,0; 500,0; 1000,0 Гц – для локальної
- •25,0; 31,5; 40,0; 50,0; 63,0; 80,0 Гц – для загальної вібрації. Середньоква1
- •120 До 160 дБ, параметром, що нормується, є кількість вібраційних
- •2.7.4. Методи захисту від вібрацій
- •2.8. Захист ВіД електромагНіТних випроМіНювань
- •2.8.1. Основні положення
- •2.8.2. Основні характеристики електромагнітного поля
- •2.8.3. Дія емв радіочастотного діапазону на людину
- •2.8.4. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.55 І 2.56 і наведені у таблиці 2.21.
- •3.3.6.09612002. Нормативною є напруженість електричної складової
- •2.8.5. Захист від електромагнітних випромінювань
- •0.4...0.6; 0.8...300 См. Спрямовані відгалуджувачі дають послаблення потужно1
- •76 Зони випромінювання обмежуються або установлюються попере1
- •0,8; Хв12.0; хв13.2; хв14.4; хв16.2; хв18.5; хв110.6; поглинаючі покриття на
- •2.9. Захист ВіД випроМіНювань оптичного ДіАпазону
- •2.9.1. Захист від іч випромінювань
- •1050–1600 (Середня) 40–60
- •313 К (40°c) у відповідності зі спеціальними дсТами (гост 12.4.176189,
- •1.23182), Охолодження стін, підлоги, стелі, створення оазису; вживати підсо1
- •2.9.2. Захист від уф випромінювань
- •8 Дж/см2). Для характеристики біологічної дії уф випромінювання
- •8 Годин до почервоніння шкіряного покриву (еритеми), що зникає на
- •2.9.3. Захист від лазерних випромінювань
- •0,6 Мм (субміліметрові) до 1 мкм, що входить в області іч, видиму
- •2. Діаметр обмежуючої апертура 7·1013 м.
- •2.10. Захист в²д ²он²зуючих випром²нювань
- •2.10.1. Загальн³ положення
- •0,4 МЗв на рік, що складає 20% від фонового опромінювання. В проми1
- •2.10.2. Основн³ поняття
- •3,8 М/МеВ. Іонізуюча здатність 1часток на два порядки нижче 1часток.
- •760 Мм рт. Ст.)], у якій відбуваються первинні процеси взаємодії фото1
- •2.10.3. Б³олог³чний вплив ³он³зуючих випром³нювань
- •2.10.4. Нормування ³он³зуючих випром³нювань
- •1 МЗв. Нрбу197 також регламентують ефективну питому активність
- •2.10.5. Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.1. ЗагальНі вимоги безпеки
- •3.2. Системи, що працюють ПіД тиском
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •11.07.97 Р. — основний нормативний документ, що регламентує вимо1
- •1.07194, Можуть виконувати організації, що мають на це дозвіл органів
- •10…60 Хв. Залежно від конструктивних особливостей посудин — тов1
- •325 Мм перераховані дані наносяться безпосередньо на стінку посу1
- •3.2.2. Безпека під час експлуатації резервуарів і балонів
- •5 Років. Стан пористої маси перевіряється кожні 24 місяці, про що на
- •1 М від опалювальних приладів і не менше 5 м від джерел відкритого
- •3.2.3. Парові і водогрійні котли
- •35176 «Котельні установки». В окремих випадках допускається встановлення
- •115ОС» — основний нормативний документ, що встановлює вимоги
- •10% Від розрахункового. Клапани повинні мати пристрої для примусового
- •3.3. Безпека ПіД час експлуатаЦії установок
- •3.4. Безпека ПіД час
- •3.4.1. Загальні положення
- •18 Років допускається тільки у тих випадках, коли ці операції безпосе1
- •3.4.2. Вимоги до місць виконання робіт
- •81) Місця виконання вантажно1розвантажувальних робіт розташову1
- •3.4.3. Вимоги до вантажно_розвантажувальних засобів
- •1,25 Рази перевищує їх номінальну вантажопідіймальність. Стропи,
- •3.5. Електробезпека
- •3.5.1. Основні визначення,
- •1), До каналізації (передачі) електроенергії (розділ 2), до захисту і автомати1
- •3.5.2. Особливості електротравматизму
- •3.5.3. Дія електричного струму на організм людини
- •3.5.4. Види електротравм
- •3.5.5. Чинники, що впливають
- •10000 Ом, то при напрузі 100 в він знижується до 1500 Ом, а при напрузі
- •3.5.6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •3.5.7. Причини електротравм
- •3.5.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
- •2X2 — площа поперечного перерізу провідника.
- •3.5.9. Фізичні основи електробезпеки
- •20 М, захисне заземлення буде зменшувати тільки струм, що прохо1
- •3.5.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
- •1 КВ лінійної напруги і на 1 км довжини мережі — 2,7…3,3 мА для мереж на
- •125/Із.З. І приймається розрахунковим, але не більше 10 Ом.
- •3 Роки.
- •3.5.11. Опосвідчення стану безпеки
- •220 КВ регламентується днаоп 0.0018.19199 «Порядок проведення
- •0.0018.20199 Є обов’язковими для організацій, які проводять експерти1
- •3.6. ГазонебезпечНі роботи
- •4.1. ОсновНі поняття та значення пожежнОї безпеки
- •4.1.1. Основні терміни та визначення
- •10000 Розмірів мінімальної заробітної плати) та інші. Проте наслідки
- •4.1.2. Сучасний стан і рівень пожежної безпеки в Україні.
- •4.2. СкладоВі та загальна схема забезпечення
- •4.2.1. Концептуальні основи пожежної безпеки
- •0,999999 Відвернення впливу небезпечних факторів на рік із розра1
- •4.2.2. Вихідні дані і шляхи забезпечення
- •1. Загальнодержавні акти. До них відносяться: «Закон України про
- •2. Міжгалузеві акти. До документів цього типу віднесено 42 нормативні
- •3. Галузеві нормативні акти. Вимоги цієї групи документів з пожежної
- •4. Нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої
- •5. Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки. До них відносять1
- •6. Державні стандарти України (дсту) з питань пожежної безпеки. Ця
- •7. Галузеві стандарти з питань пожежної безпеки (усього 22 найменуван1
- •8. Нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпе_
- •4.3.2. Основні положення Закону України
- •4.4. ПожежовибухонебезпечНі властивосТі
- •4.4.1. Сутність та види горіння. Класи пожеж
- •4.4.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •41Й і 51й класи рідин за tсп відносяться до горючих (гр). Паропові1
- •4.4.3. Класифікація вибухонебезпечних газо_
- •4.4.4. Самозагоряння речовин
- •4.5. ОЦіНка вибухопожежонебезпеки об’єКта
- •4.5.1. Основні принципи аналізу і класифікації об’єктів
- •4.5.2. Категорії приміщень і будівель
- •4.5.3. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •1) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо – пароповітря1
- •2) Вибухонебезпечна зона класів 20, 21, 22 займає весь об’єм приміщення;
- •3) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо – пароповітря1
- •4) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху в приміщенні, що не
- •5) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху пилоповітряної сумі1
- •6) Простір за межами вибухонебезпечних зон класів 21, 22 не вважається
- •1.32101 Визначається тип виконання електроустаткування, що є
- •4.6. Системи забезпечення
- •4.6.1. Система попередження вибухів і пожеж
- •1500–2500ОС, а температура дуги може перевищувати 4000оС. Тому
- •1ЕхdIibt3 означає, що електрообладнання вибухобезпечне (1), від1
- •4.6.2. Система протипожежного та противибухового захисту
- •2002. Наприклад, максимальні межі вогнестійкості несучих стін змен1
- •IVа ступеня, а максимальні межі поширення вогню по них складають
- •0 Для I, II, III, iiIа ступенів і 40 см для ступенів iiIб, IV, iVа. Для V сту1
- •50 М, а поза межами приміщень – на відстані 150 м один від одного.
- •9, Оп150) корпус, в якому знаходиться пусковий балон з газом чи
- •50(З)) відсутній пускрвий балон, а тиск повітря чи газу підтримуєть1
- •72, 93, 141 Та 182оС у залежності від можливої температури при поже1
- •4.6.3. Система організаційно_технічних заходів
- •1. Алексеев с. В., Усенко в. Р. Гигиена труда. – м.: Медицина,
- •2. Буд³вельн³ норми ³ правила: сНиП ²²-4-79. Естественное и
2.9.3. Захист від лазерних випромінювань
Характеристика лазерного випромінювання (ЛВ). В даний час
лазерна техніка знаходить дуже широке застосування. Зараз нарахову1
ється більше 200 галузей застосування ОКГ. Вони використовуються в
дальнометрії, системах передачі інформації, телебаченні, спектроскопії,
в електронній та обчислювальній техніці, для забезпечення термоядер1
них процесів, біології, медицині, у металообробці, металургії, під час
обробки твердих і надтвердих матеріалів, під час зварювальних робіт і ін.
Мала кутова розбіжність ЛВ дозволяє здійснити його фокусування на
площах малих розмірів (порівняних з довжиною хвилі) і одержувати
щільність потужності світлового потоку, достатнью для інтенсивного
розігрівання і випаровування матеріалів (густина потужності випромі1
нювання досягає 1011–1014 Вт/см2). Висока локальність нагрівання і від1
сутність механічних дій дозволяє використовувати лазери для збирання
мікросхем (зварювання металевих виводів і напівпровідникових матері1
алів). За допомогою лазерного променя здійснюють проплав багатоша1
рових матеріалів. Використовують ОКГ для приєднання резисторів,
конденсаторів, виготовлення друкованих схем. Широко використову1
ють ОКГ для одержання мікроотворів у надтвердих матеріалах.
Розширене застосування лазерних установок у різних галузях
діяльності людини сприяє залученню великої кількості працівників
для їх обслуговування. Поряд з унікальними властивостями (спрямо1
ваність і величезна густина енергії в промені) і перевагами перед
іншим устаткуванням лазерні установки створюють певну небезпеку
для здоров’я обслуговуючого персоналу.
Принцип дії лазерного випромінювання заснований на викорис1
танні змушеного (стимульованого) електромагнітного випромінюван1
ня, одержуваного від робочої речовини в результаті порушення його
атомів електромагнітною енергією зовнішнього джерела. Стимульо1
ване випромінювання має такі якості:
1 – когерентність (сталість різниці фаз між коливаннями і монох1
роматичність – практично ширина смуги випромінювання 2 Гц);
2 – мала розбіжність променя (22" – теоретична, 2' – практична);
3 – висока густина потужності (1014 Вт/см2).
У залежності від характеру робочої речовини розрізняють ОКГ: твер1
дотілі (робоча речовина – рубін, скло з неодимом, пластмаси); напівпро1
відникові (Zn0, CaSe, Te, Pb і ін.); рідинні (з рідко земельними активато1
рами, органічними барвниками); газові (He1Ne, Ar, Xe, CO2 та ін.).
За режимом роботи лазери підрозділяються на безупинної дії й
імпульсні. Зараз отримано лазерне випромінювання в діапазоні від
0,6 Мм (субміліметрові) до 1 мкм, що входить в області іч, видиму
УФ. Уже з'явилися повідомлення про створення лазерів у діапазоні
рентгенівського (6 нм – 0,01 нм) і ведуться роботи зі створення лазе1
рів в області гамма1випромінювання (0,01–0,0005 нм). Лазерне
випромінювання в цих діапазонах крім монохроматичності, когерент1
ності, гострої спрямованості і високої густини потужності буде мати і
високу проникаючу здатність. Як ми вже говорили, лазерне випромі1
нювання може бути сконцентрованим у вузько спрямованому проме1
ні з великою густиною потужності. Густина потужності в промені
лазера досягає великих величин внаслідок додавання енергії безлічі
когерентних променів окремих атомів, що приходять в обрану точку
простору в однаковій фазі.
Густина потужності лазерного випромінювання на малій площині
об'єкта визначається формулою:
250
2 2 ,
2
f
P D
Ps ⋅
⋅
=
(2.74)
де Р – вихідна потужність випромінювання лазера;
D – діаметр об’єкта оптичної системи;
– довжина хвилі;
f – фокусна відстань оптичної системи.
Наприклад: Р = 1 МВт, = 0,69 мкм, D/f = 1,2, тоді Ps = 3 · 1014 Вт/см2.
Для порівняння густина потужності випромінювання на поверхні Сонця
108 Вт/см2.
Лазерне випромінювання з високою густиною потужності супро1
воджується високою напруженістю електричного полю:
2 / , 0 En = ⋅ s = ⋅ s ⋅ μ (2.75)
де – магнітна проникність середовища (для повітря 0 = 4· 1017 Гн/м);
– діелектрична проникність середовища (для повітря 0 = 8,85 · 10112 Ф/м).
Значення електричної напруженості у вакуумі, якщо Р = 1 МВт,
складає 2.74 · 106 В/м.
Випромінювання лазера з величезною густиною потужності руй1
нує і випаровує матеріали. Одночасно в області падіння ЛВ на
поверхню в матеріалі створюється світловий тиску сотні тисяч
251
мегапаскалей (мільйони атмосфер) (лазерний промінь – потік фото1
нів, кожний з яких має енергію й імпульс сили) до 106 МПа. При
цьому виникає температура до декількох мільйонів градусів К. При
фокусуванні лазерного променя в газі відбувається утворення високо1
температурної плазми, що є джерелом легкого рентгенівського випро1
мінювання (1 нм).
При проходженні променю через неоднорідне середовище (пові1
тря, (деяке середовище) відбувається розбіжність і блукання, тобто
відбивання променя. Відрізняють дзеркальне і дифузне відбивання
лазерного променя.
Для оцінки дифузного відображення випромінювання слід врахо1
вувати геометричні розміри поверхні, що відбиває (крапкова чи про1
тяжна).
Густина енергії для прямого випромінювання визначається фор1
мулою
,
( )
4 0 e R
R
I
Å ⋅-
⋅⋅
⋅
=
ϕ
(2.76)
де I0 – вихідна енергія ОКГ, (Вт) Дж;
ϕ– кут розбіжності випромінювання;
R – відстань ОКГ до розрахункової точки, м;
– коефіцієнт ослаблення випромінювання ОКГ повітряним середовищем
(залежить від дальності видимості) = 3,9/V, V – видимість.
В умовах відбитого випромінювання густина енергії в заданій
точці можна визначити за формулою:
,
cos
1
R2 K
I K
Å n
⋅⋅
⋅⋅
=
(2.77)
де In – енергія, що падає на відбиваючу поверхню, Дж;
К – коефіцієнт відбиття поверхні;
– кут між нормаллю до поверхні і напрямком візування;
К1 – коефіцієнт, що враховує розміри плями (наприклад, якщо R > 30r (раді1
усів плям), то К1 = 1 (точкове джерело).
Біологічна дія лазерного випромінювання. Під біологічною дією розумі1
ють сукупність структурних, функціональних і біохімічних змін, що виника1
ють у живому організмі. ЛВ впливають на весь організм – шкіру, внутрішні
органи, але особливо небезпечне для зору. Результат впливу ЛВ визначається
як фізіологічними властивостями окремих тканин (відбиваючою і поглинаю1
чою здатністю, теплоємністю, акустичними і механічними властивостями), так
і характеристиками ЛВ (енергія в імпульсі, щільність потужності, довжина
хвилі, тривалість дії, площа опромінювання). Тому що біологічні тканини
мають різні характеристики поглинання, ЛВ діє вибірково на різні органи.
При дії лазерного випромінювання на біологічні об’єкті розрізня1
ють термічний та ударний ефекти.
Термічний ефект. Ураження ЛВ подібне до тепловогу опіку: відбу1
вається омертвляння тканин у результаті опіку. Для ЛВ характерні
різкі границі уражених ділянок і можливість концентрації енергії в
глибоких шарах тканини. На характер ушкодження сильно впливає
ступінь природного пофарбування (пігментації), мікроструктура і
щільність тканин. Максимальному ураженню піддаються тканини, що
містять безбарвну речовину – меланин (пігмент шкіри), який погли1
нає max = 0,5 – 0,55 мкм, тобто в діапазоні випромінювань найбільш
розповсюджених ОКГ. Специфічне фарбування печінки і селезінки
призводить до того, що їх max = 0,48 і 0,51 мкм – характерні частоти
аргонових ОКГ (синьо1зелене забарвлення). Залежність ступеня ура1
ження від потужності випромінювання близька до лінійного. Для
ОКГ із = 0,48–10,6 мкм гранична щільність лазерної енергії для біо1
логічної тканини дорівнює 50 Дж/см2.
Прояв теплової дії: від опікових міхурів і випаровування поверхне1
вих шарів до ураження внутрішніх органів. Ступінь ураження поверх1
ні тіла залежить від того, сфокусоване чи несфокусоване випроміню1
вання. Для внутрішніх органів фокусування ЛВ має менше значення.
Тепловий ЛВ ефект характерний у випадку безупинного режиму
роботи ОКГ.
Ударний ефект. Причиною багатьох видів ураження ЛВ є ударні
хвилі. Різке підвищення тиску поширюється спочатку з надзвуковою
швидкістю, а потім сповільнюється. Ударна хвиля може виникнути як
на поверхні тіла, так і у внутрішніх органах. Поширення ударної хвилі
в організмі призводить до руйнування внутрішніх органів без будь1
яких зовнішніх проявів. Взаємодія ЛВ з біологічною тканиною, крім
ударної хвилі, призводить до появи УЗ хвиль (2 · 104 – 1013 Гц), що
викликають кавітаційні процеси і руйнування тканин.
Ударний ефект характерний для імпульсного режиму роботи ОКГ.
Вплив ЛВ невеликої інтенсивності призводить до різних функціо1
нальних зрушень у серцево1судинній системі, ендокринних залозах,
центральній нервовій системі. З’являється стомлюваність, великі
стрибки артеріального тиску, головні болі та ін.
З локальних дій найбільше небезпечне ЛВ для очей. Для < 0,4 мкм
і > 1,4 мкм ЛВ являє небезпеку для рогівки очей і шкіри, а у значен1
252
253
нях = 0,4 – 1,4 мкм – для сітківки ока. Кришталик ока діє, як додатко1
ва фокусуюча оптика, що підвищує концентрацію енергії на сітківці. Це
значно (у 5–10 разів) знижує максимально припустимий рівень опромі1
нювання для зіниці ока.
Нормування лазерного випромінювання. Нормування лазерного випро1
мінювання здійснюється згідно санітарних норм і правила СНиП 5804191. За
нормативами для проектування лазерної техніки має бути діючим принцип
відсутності впливу на людину прямого, дзеркального та дифузного випромі1
нювання.
Визначаючи клас небезпеки лазерного випромінювання врахо1
вують три спектральних діапазони (нм): I – 180 < ≤380,
II – 380 < ≤1400, III – 1400 < ≤105.
Нормованими параметрами ЛВ з погляду небезпеки є енергія W
(Дж) і потужність P (Вт) випромінювання, що пройшло обмежуючу
апертуру діаметрами dа = 1,1 мм (у спектральних діапазонах I і II) і
dа = 7 мм (у діапазоні III); енергетична експозиція H і опромінення E,
усереднені по обмежуючій апертурі:
H = W/Sa; E = P/Sa, (2.78)
де Sa — площа обмежуючої апертури.
Згідно нормативам лазерне устаткування за ступенем небезпеки
розділяється на 4 класи:
1 клас – повністю безпечні лазери, які не мають шкідливої дії на очі
та шкіру;
2 клас – мають небезпеку для очей та шкіри у випадку дії коліміро1
ваним (прямим), тобто замкнутим у малому куті розповсюдження
пучком; однак, дзеркальне або дифузне випромінювання таких лазе1
рів безпечне для людини;
3 клас – це лазери, які діють у видимій межі спектру і являють
небезпеку як для очей (прямим і дзеркальним випромінюванням на
відстані 10 см від відбиваючої поверхні), так і шкіри (тільки прямий
пучок);
4 клас – найбільш потужні лазери, які небезпечні при дифузному
випромінюванні для очей і шкіри на відстані 10 см від дифузно відби1
ваючої поверхні.
Згідно СНиП 5804191 регламентуються гранично допустимі рівні
(ГДР) для кожного режиму роботи лазера і його спектрального діапа1
зону і встановлюється для двох умов – одночасного та хронічного
(того, що систематично повторюється) опромінювання. Граничні зна1
чення щільність потоку нормується на шкірі, сітківці, рогівці. Напри1
клад, відповідно до санітарних норм, під час роботи з ОКГ ГДР випро1
мінювання для очей є енергія W (Дж), яка нормується в залежності
від довжини хвилі і тривалості впливу (таблиця 2.27). Гранично допу1
стимі рівні лазерного випромінювання у діапазоні 1400 < ≤105 нм
наведені у таблиці 2.28.
254
Таблиця 2.27
Гранично допустимі дози у випадку однократного впливу
на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
Довжина хвилі , нм Тривалість впливу t, с WГДР, Дж
380<≤600
t≤2,3·10-11 √t2
2,3·10-11<t≤5·10-5 8·10-8
5·10-5<t≤1 5,9·10-5 √t2
600<≤750
t ≤6,5·10-11 √t2
6,5·10-11<t≤5·10-5 1,6·10-7
5·10-5<t≤1 1,2·10-4 √t2
3
3
3
3
750<≤1000
t≤2,5·10-10 √t2
2,5·10-10<t≤5·10-5 4·10-7
5·10-5<t≤1 3·10-4 √t2
1000<≤1400
t ≤10-9 √t2
10-9<t≤5·10-5 10-6
5·10-5<t≤1 7,4·10-4 √t2
3
3
3
3
Примітки: 1. Тривалість впливу менше 1 с.