8 Дж/см2). Для характеристики біологічної дії уф випромінювання

користаються визначенням – мінімальної еритемної дози (МЕД) –

найменшої енергетичної дози опромінення, яке призводить через

8 Годин до почервоніння шкіряного покриву (еритеми), що зникає на

наступну добу. Еритемна одиниця – рівномірне випромінювання з

довжиною хвилі 296,7 нм і густиною потоку 20 мВт/м2 (супроводжу1

ється різко вираженим почервонінням шкіри з больовим відчуттям).

Максимальний еритемний ефект приходиться на випромінювання з

довжиною хвилі 260 нм. З < 290 нм УФ випромінювання поглина1

ється шкірою цілком. Більш глибоких тканин досягають тільки 10%

енергії з довжиною хвилі 290–320 нм і до 50% при = 320–380 нм.

Багаторазове, триваюче роками УФ опромінення прискорює старін1

ня шкіри і збільшує ймовірність розвитку раку шкіри.

Велику небезпеку створюють УФ випромінювання для органів

зору. Вони поглинаються в основному рогівкою і кон’юктивою. Най1

більше ураження рогівки викликає = 288 нм. У кришталику, в основ1

ному, поглинаються УФ випромінювання з = 320–390 нм. Мінімаль1

на величина енергії, що викликає відповідну реакцію в кришталику, в

2–3 рази вище, ніж відповідна величина її для рогівки. Тобто опік рого1

вої оболонки відбудеться раніше, ніж виникне ураження кришталика.

Разом з негативною дією УФ випромінювання має доброчинну дію

на людину за рахунок протікання фотохімічних реакцій, має бактери1

цидну дію, тобто УФ випромінювання має терапевтичну і тонізуючу дію.

Згідно СН там, де недостатній рівень УФ випромінювання (при викори1

станні тільки штучного освітлення; наприклад, в умовах Заполяр’я),

використовують разом із загальним освітленням і ультрафіолетове

освітлення спеціальними еритемними лампами. Величина еритемного

опромінення визначається поверхневою густиною еритемного потоку в

міліер/м2, для якого припустиме значення дорівнює 7,5 мер/м2. Для

лікувального опромінення УФ випромінювання використовують також

і спеціальні світлолікувальні кабінети – фотарії.

Нормування УФ випромінювання. Нормування ультрафіолетового

випромінювання у виробничих приміщеннях здійснюють згідно з санітарни1

ми нормами СН 4557188 (ДНАОП 0.0313.17188).

Допустимі значення густини ультрафіолетового випромінювання

наведені у таблиці 2.26.

248

Таблиця 2.26

Допустимі значення для УФ випромінювання

Діапазон ультрафіолетового

випромінювання, нм

Допустимі значення густини УФ

випромінювання, Вт/м2

220–280 (УФ1С) 0,01

280–320 (УФ1В) 0,01

320–400 (УФ1А) 10,0

Захист від УФ випромінювань досягається:

1 – захистом відстанню;

2 – екрануванням робочих місць;

3 – засобами індивідуального захисту;

4 – спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розташу1

ванням робочих місць.

Визначаючи захисну відстань, використовують дані безпосередніх

вимірів у конкретних умовах. Найбільш раціональним методом захи1

сту є екранування джерел випромінювання різними матеріалами і

світлофільтрами. Екрани виконуються у вигляді щитів, ширм, кабін.

Повний захист від УФ випромінювання всіх областей забезпечує

флінтглас (скло, яке вміщує оксид свинцю).

У якості ЗІЗ використовують спецодяг (куртки, брюки, рукави1

чки, фартухи) із спеціальних тканин, що не пропускають УФ

випромінювання (льняні, бавовняні, поплін); захисні окуляри та

щитки із світлофільтрами. Для захисту рук застосовують мазі із вмі1

стом речовин, що служать світлофільтрами (салол, саліцилово1мети1

ловий ефір).

249

Стіни і ширми у цехах фарбують у світлі кольори (сірий, жовтий,

блакитний), застосовуючи цинкове чи титанове білило для поглинан1

ня УФ випромінювань.