- •1.1. ОсновНі поняття в галуЗі охорони праЦі,
- •1.1.1. Термінологія охорони праці
- •1) Органи дихання;
- •2) Шлунково1кишковий тракт;
- •3) Шкіряні покриви та слизисті оболонки.
- •1.1.2. Задачі охорони праці та її структура
- •1.2. ТеоретичНі основи охорони праЦі
- •1.2.1. Попередження виробничого травматизму, професійної
- •1.2.2. Системний аналіз в охороні праці
- •3. Повну безпеку, вірніше сказати, прийнятний рівень ймовірності про1
- •1.2.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1 Клас — оптимальні умови праці – такі умови, при яких збе1
- •1.2.5. Аналіз виробничого травматизму
- •1.3. Нормативно_правова база охорони праЦі в укрАїНі
- •1.3.1. Законодавство України в галузі охорони праці
- •Глава 40 Цивільного кодексу України «Зобов’язання, що виника1
- •1.3.2. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1. Пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідаль_
- •2. Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення
- •3. Комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі
- •4. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди
- •5. Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підпри_
- •6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з
- •7. Використання економічних методів управління охороною
- •8. Інформування населення, проведення навчання, професійної
- •9. Забезпечення координації діяльності органів державної
- •10. Використання світового досвіду організації роботи щодо
- •1.3.3. Застосування міжнародних договорів та угод.
- •1.3.4. Основні положення державного соціального страхування
- •1) Священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релі1
- •2) Особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
- •3) Громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.)
- •1.3.5. Нормативно_правові акти та документи підприємств
- •009196. Класифікація видів економічної діяльності (квед). Якщо
- •1.3.6. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.4. ГаранТії прав на охорону праЦі
- •1.4.1. Гарантії прав на охорону праці під час прийому працівника
- •1.4.2. Права працівників на пільги та компенсації
- •22.05.1968 Р. Безкоштовна видача молока має ціль підвищення опору
- •17.11.1997 Р. № 1290 зі змінами та доповненнями від 16.12.2004 р.
- •1.4.4. Гарантії охорони праці жінок, неповнолітніх,
- •14 5 2,5 Не допускається
- •1.4.5. Відшкодування шкоди
- •1.5. Державне управЛіНня охороною праЦі
- •1.5.1. Органи державного управління охороною праці,
- •1.5.2. Державний нагляд, відомчий I громадський контроль
- •1.5.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.5.4. Обов’язки працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •31.03.1994 Р. № 45 за погодженням з Держнаглядохоронпраці, Miн1
- •1.5.5. Навчання та інструктажі з охорони праці
- •10 Годин, а під час перепідготовки та підвищення кваліфікації – не
- •1.5.6. Управління охороною праці на підприємстві
- •1.6. РозсЛіДування, рЕєСтраЦіЯ, обЛіК та анаЛіЗ нещасних
- •1.6.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6.2. Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.6.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. ЕконоМіЧНі аспекти охорони праЦі♦
- •1.7.1. Економічне значення та економічні проблеми охорони праці
- •1.7.2. Економічні методи управління охороною праці
- •1.7.3. Оцінка затрат на охорону праці
- •V Штрафи та інші від1
- •1.7.4. Визначення ефективності заходів і засобів профілактики вироб_
- •1) За економічними показниками, обов‘язковими для обліку та
- •2) За показниками, що базуються на зіставленні зміни основних
- •9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за робо1
- •10. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скасуванням ско1
- •11. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чи
- •12. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням
- •13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівни1
- •14. Економія витрат у зв’язку зі скороченням кількості працівників,
- •15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації пра1
- •16. Річна економія підприємства від поліпшення умов і безпеки
- •1.7.5. Стимулювання охорони праці
- •30 Років (1960–1990 рр.) середня величина страхового внеску змен1
- •1994 Рр. Перетерпів наступні зміни:
- •1.7.6. Фінансування охорони праці
- •4,2 КДж). Наприклад, при навантаженні 300 ккал/хв (1250 кДж/хв) макси1
- •16,8...25,2 МДж (4000–6000 ккал). Добові витрати енергії для осіб, що вико1
- •2.1.2. Основні поняття гігієни праці
- •2. Психофізіологічні («трудові»)
- •3. Естетичні
- •173196 «Охорона атмосферного повітря населених місць», дсн 3.3.6.042199
- •2.1.3. Основні поняття виробничої санітарії
- •2.2. ЗагальНі саНіТарно_ГіГієНіЧНі вимоги
- •2.2.1. Вимоги до розміщення та планування території підприємства
- •2.2.2. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.2.3. Організація праці на робочому місці
- •50…100 Середня
- •500…750 Достатньо вели1
- •2.3. МіКрокЛіМат виробничих приМіЩень
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Дія параметрів мікроклімату на людину
- •2.3.3. Нормування мікроклімату
- •23 24 17 15 75 Не більше
- •21 23 15 13 75 Не більше
- •2.3.4. Загальні заходи
- •2.4. Оздоровлення поВіТряного середовища
- •2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2 Структура і склад атмосфери
- •0,046 0,0330 Двооксид
- •2.4.3. Забруднюючі речовини, нормування, дія на людину
- •1 Млрд. Т різних аерозолів, тільки теплові електростанції викидають 100–
- •120 Млн. Т золи і 60 млн. Т сірчистого газу.
- •729,6 Тис. Т, оксиду вуглецю – 1230,6 тис. Т, двооксиду сірки 976,6 тис. Т, окси1
- •1. Надзвичайно небезпечні, що мають гдКрз менш 0,1 мг/м3 у повіт1
- •2.4.4. Методи регулювання якості повітряного середовища
- •2.4.5. Вентиляція
- •1. Обсяг припливу повітря Lп у приміщення повинний відповідати обсягу
- •2. При виділенні шкідливих речовин з приміщення необхідний повітрооб1
- •3. При боротьбі з надлишковим теплом повітрообмін визначається з умов
- •0,24 Ккал/(кг · град);
- •4. Для орієнтованого визначення повітрообміну (l, м3/год) застосовується
- •2.4.6. Природна вентиляція
- •0,8 М/с, у каналах нижнього поверху і збірних каналів верхнього
- •4,5 М від підлоги, у теплий
- •2.4.7. Механічна вентиляція
- •2.4.8. Кондиціонування повітря
- •2.5. ОсВіТлення виробничих приМіЩень
- •2.5.1. Загальні уявлення
- •760 Нм. Таким чином, при однаковому енергетичному рівні оптичні випромі1
- •2.5.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •5,5·106 Кд/м2. Око людини спроможне функціонувати у діапазоні
- •1016–104 Кд/м2. Осліплююча яскравість залежить від розміру поверхні, яка
- •6,4·10–15,9·104 Кд/м2. Для ефективного бачення об‘єкту фонова яскравість
- •2.5.3. Види виробничого освітлення
- •2.5.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.5.5. Природне освітлення
- •2.5.6. Штучне освітлення
- •2,0 В залежності від вмісту пилу в повітрі, типу джерела світла і розрахунко1
- •2.5.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.6. Захист ВіД шуму у виробничому середовиЩі
- •2.6.1. Загальне положення
- •2.6.2 Дія шуму на людину
- •2.6.3. Нормування та вимірювання шумів
- •250; 500; 1000; 2000; 4000 І 8000 Гц. Сукупність цих граничних октав1
- •4. Робочі місця за пультами у
- •5. Постійні робочі місця у ви1
- •60% Поверхонь у приміщенні.
- •2.6.5. Захист від ультра_ та інфразвуку
- •2.7. Захист ВіД ВіБраЦії
- •2.7.1. Основні положення
- •80% Аварій в машинах і механізмах здійснюється внаслідок вібрації.
- •2.7.2. Вплив вібрації на людину
- •3...6 Гц. Частоти власних коливань плечового пояса, стегон і голови
- •2.7.3. Методи гігієнічної оцінки
- •8,0; 16,0; 31,5; 63,0; 125,0; 250,0; 500,0; 1000,0 Гц – для локальної
- •25,0; 31,5; 40,0; 50,0; 63,0; 80,0 Гц – для загальної вібрації. Середньоква1
- •120 До 160 дБ, параметром, що нормується, є кількість вібраційних
- •2.7.4. Методи захисту від вібрацій
- •2.8. Захист ВіД електромагНіТних випроМіНювань
- •2.8.1. Основні положення
- •2.8.2. Основні характеристики електромагнітного поля
- •2.8.3. Дія емв радіочастотного діапазону на людину
- •2.8.4. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.55 І 2.56 і наведені у таблиці 2.21.
- •3.3.6.09612002. Нормативною є напруженість електричної складової
- •2.8.5. Захист від електромагнітних випромінювань
- •0.4...0.6; 0.8...300 См. Спрямовані відгалуджувачі дають послаблення потужно1
- •76 Зони випромінювання обмежуються або установлюються попере1
- •0,8; Хв12.0; хв13.2; хв14.4; хв16.2; хв18.5; хв110.6; поглинаючі покриття на
- •2.9. Захист ВіД випроМіНювань оптичного ДіАпазону
- •2.9.1. Захист від іч випромінювань
- •1050–1600 (Середня) 40–60
- •313 К (40°c) у відповідності зі спеціальними дсТами (гост 12.4.176189,
- •1.23182), Охолодження стін, підлоги, стелі, створення оазису; вживати підсо1
- •2.9.2. Захист від уф випромінювань
- •8 Дж/см2). Для характеристики біологічної дії уф випромінювання
- •8 Годин до почервоніння шкіряного покриву (еритеми), що зникає на
- •2.9.3. Захист від лазерних випромінювань
- •0,6 Мм (субміліметрові) до 1 мкм, що входить в області іч, видиму
- •2. Діаметр обмежуючої апертура 7·1013 м.
- •2.10. Захист в²д ²он²зуючих випром²нювань
- •2.10.1. Загальн³ положення
- •0,4 МЗв на рік, що складає 20% від фонового опромінювання. В проми1
- •2.10.2. Основн³ поняття
- •3,8 М/МеВ. Іонізуюча здатність 1часток на два порядки нижче 1часток.
- •760 Мм рт. Ст.)], у якій відбуваються первинні процеси взаємодії фото1
- •2.10.3. Б³олог³чний вплив ³он³зуючих випром³нювань
- •2.10.4. Нормування ³он³зуючих випром³нювань
- •1 МЗв. Нрбу197 також регламентують ефективну питому активність
- •2.10.5. Захист від іонізуючих випромінювань
- •3.1. ЗагальНі вимоги безпеки
- •3.2. Системи, що працюють ПіД тиском
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •11.07.97 Р. — основний нормативний документ, що регламентує вимо1
- •1.07194, Можуть виконувати організації, що мають на це дозвіл органів
- •10…60 Хв. Залежно від конструктивних особливостей посудин — тов1
- •325 Мм перераховані дані наносяться безпосередньо на стінку посу1
- •3.2.2. Безпека під час експлуатації резервуарів і балонів
- •5 Років. Стан пористої маси перевіряється кожні 24 місяці, про що на
- •1 М від опалювальних приладів і не менше 5 м від джерел відкритого
- •3.2.3. Парові і водогрійні котли
- •35176 «Котельні установки». В окремих випадках допускається встановлення
- •115ОС» — основний нормативний документ, що встановлює вимоги
- •10% Від розрахункового. Клапани повинні мати пристрої для примусового
- •3.3. Безпека ПіД час експлуатаЦії установок
- •3.4. Безпека ПіД час
- •3.4.1. Загальні положення
- •18 Років допускається тільки у тих випадках, коли ці операції безпосе1
- •3.4.2. Вимоги до місць виконання робіт
- •81) Місця виконання вантажно1розвантажувальних робіт розташову1
- •3.4.3. Вимоги до вантажно_розвантажувальних засобів
- •1,25 Рази перевищує їх номінальну вантажопідіймальність. Стропи,
- •3.5. Електробезпека
- •3.5.1. Основні визначення,
- •1), До каналізації (передачі) електроенергії (розділ 2), до захисту і автомати1
- •3.5.2. Особливості електротравматизму
- •3.5.3. Дія електричного струму на організм людини
- •3.5.4. Види електротравм
- •3.5.5. Чинники, що впливають
- •10000 Ом, то при напрузі 100 в він знижується до 1500 Ом, а при напрузі
- •3.5.6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •3.5.7. Причини електротравм
- •3.5.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
- •2X2 — площа поперечного перерізу провідника.
- •3.5.9. Фізичні основи електробезпеки
- •20 М, захисне заземлення буде зменшувати тільки струм, що прохо1
- •3.5.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
- •1 КВ лінійної напруги і на 1 км довжини мережі — 2,7…3,3 мА для мереж на
- •125/Із.З. І приймається розрахунковим, але не більше 10 Ом.
- •3 Роки.
- •3.5.11. Опосвідчення стану безпеки
- •220 КВ регламентується днаоп 0.0018.19199 «Порядок проведення
- •0.0018.20199 Є обов’язковими для організацій, які проводять експерти1
- •3.6. ГазонебезпечНі роботи
- •4.1. ОсновНі поняття та значення пожежнОї безпеки
- •4.1.1. Основні терміни та визначення
- •10000 Розмірів мінімальної заробітної плати) та інші. Проте наслідки
- •4.1.2. Сучасний стан і рівень пожежної безпеки в Україні.
- •4.2. СкладоВі та загальна схема забезпечення
- •4.2.1. Концептуальні основи пожежної безпеки
- •0,999999 Відвернення впливу небезпечних факторів на рік із розра1
- •4.2.2. Вихідні дані і шляхи забезпечення
- •1. Загальнодержавні акти. До них відносяться: «Закон України про
- •2. Міжгалузеві акти. До документів цього типу віднесено 42 нормативні
- •3. Галузеві нормативні акти. Вимоги цієї групи документів з пожежної
- •4. Нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої
- •5. Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки. До них відносять1
- •6. Державні стандарти України (дсту) з питань пожежної безпеки. Ця
- •7. Галузеві стандарти з питань пожежної безпеки (усього 22 найменуван1
- •8. Нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпе_
- •4.3.2. Основні положення Закону України
- •4.4. ПожежовибухонебезпечНі властивосТі
- •4.4.1. Сутність та види горіння. Класи пожеж
- •4.4.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •41Й і 51й класи рідин за tсп відносяться до горючих (гр). Паропові1
- •4.4.3. Класифікація вибухонебезпечних газо_
- •4.4.4. Самозагоряння речовин
- •4.5. ОЦіНка вибухопожежонебезпеки об’єКта
- •4.5.1. Основні принципи аналізу і класифікації об’єктів
- •4.5.2. Категорії приміщень і будівель
- •4.5.3. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •1) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо – пароповітря1
- •2) Вибухонебезпечна зона класів 20, 21, 22 займає весь об’єм приміщення;
- •3) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо – пароповітря1
- •4) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху в приміщенні, що не
- •5) При розрахунковому надлишковому тиску вибуху пилоповітряної сумі1
- •6) Простір за межами вибухонебезпечних зон класів 21, 22 не вважається
- •1.32101 Визначається тип виконання електроустаткування, що є
- •4.6. Системи забезпечення
- •4.6.1. Система попередження вибухів і пожеж
- •1500–2500ОС, а температура дуги може перевищувати 4000оС. Тому
- •1ЕхdIibt3 означає, що електрообладнання вибухобезпечне (1), від1
- •4.6.2. Система протипожежного та противибухового захисту
- •2002. Наприклад, максимальні межі вогнестійкості несучих стін змен1
- •IVа ступеня, а максимальні межі поширення вогню по них складають
- •0 Для I, II, III, iiIа ступенів і 40 см для ступенів iiIб, IV, iVа. Для V сту1
- •50 М, а поза межами приміщень – на відстані 150 м один від одного.
- •9, Оп150) корпус, в якому знаходиться пусковий балон з газом чи
- •50(З)) відсутній пускрвий балон, а тиск повітря чи газу підтримуєть1
- •72, 93, 141 Та 182оС у залежності від можливої температури при поже1
- •4.6.3. Система організаційно_технічних заходів
- •1. Алексеев с. В., Усенко в. Р. Гигиена труда. – м.: Медицина,
- •2. Буд³вельн³ норми ³ правила: сНиП ²²-4-79. Естественное и
2.8. Захист ВіД електромагНіТних випроМіНювань
РАДіОЧАСТОТНОГО ДіАПАЗОНУ
2.8.1. Основні положення
Життя на нашій планеті виникло в тісній взаємодії з електромаг1
нітними випромінюваннями (ЕМВ) і, насамперед, з електромагніт1
ним полем Землі. Людина пристосувалася до земного поля в процесі
свого розвитку, і воно стало не тільки звичною, але й необхідною умо1
вою нашого життя. Як збільшення, так і зменшення інтенсивності
діючих на людину електромагнітних полів відносно природного зем1
ного поля здатні позначитися на біологічних процесах в її організмі.
228
229
Електромагнітна сфера нашої планети визначається, в основному, елек1
тричним (Е = 120–150 В/м) і магнітним (Н = 24–40 А/м) полями Землі,
атмосферним електричним радіовипромінюванням Сонця і галактик, а також
полями штучних джерел. Діапазон природних і штучних полів дуже широ1
кий: починаючи від постійних магнітних і електростатичних полів і кінчаючи
рентгенівським і гамма1випромінюванням частотою 3 · 1021 Гц і вище. Кож1
ний з діапазонів електромагнітних випромінювань по1різному впливає на
розвиток живого організму. На відміну від світлового, інфрачервоного й ульт1
рафіолетового випромінювань ще не знайдено відповідних рецепторів для
ЕМВ інших діапазонів. Є деякі факти про безпосереднє сприйняття клітина1
ми мозку ЕМВ радіочастотного діапазону, про вплив низькочастотних ЕМВ
на функції головного мозку, які вимагають додаткового підтвердження.
Джерелами електромагнітних випромінювань радіочастот є могутні ра1
діостанції, генератори надвисоких частот, установки індукційного і діелек1
тричного нагрівання, радари, вимірювальні і контролюючі пристрої, дослід1
ницькі установки, високочастотні прилади і пристрої в медицині й у побуті.
Джерелом електростатичного поля й електромагнітних випромінювань у
широкому діапазоні частот (понад – та інфранизькочастотному, радіочастот1
ному, інфрачервоному, видимому, ультрафіолетовому, рентгенівському) є
персональні електронно1обчислювальні машини (ПЕОМ і відеодисплейні
термінали (ВДТ) на електронно1променевих трубках, які використовуються
як у промисловості та наукових дослідженнях, так і в побуті. Небезпеку для
користувачів представляє електромагнітне випромінювання монітора в
діапазоні частот 20 Гц – 300 МГц і статичний електричний заряд на екрані.
Джерелами електромагнітних полів промислової частоти є будь1які елек1
троустановки і струмопроводи промислової частоти. Чим більша напруга,
тим вище інтенсивність полів.
В даний час визнаються джерелами ризику в зв'язку з останніми
даними про вплив електромагнітних полів промислової частоти: елек1
троплити, електрогрилі, праски, холодильники (при працюючому
компресорі). Джерелом підвищеної небезпеки з погляду електромаг1
нітних випромінювань є також мікрохвильові печі, телевізори будь1
яких модифікацій, мобільні телефони.
2.8.2. Основні характеристики електромагнітного поля
Електромагнітне поле (ЕМП) – особлива форма матерії. Будь1яка
електрична заряджена частка оточена електромагнітним полем, що
складає з нею єдине ціле. Але електромагнітне поле може існувати й
у відділеному від заряджених часток вигляді, як випромінювання
фотонів, що рухаються зі швидкістю, близькою до 3 · 108 м/с, або
випромінювання у вигляді електромагнітного поля (електромагніт1
них хвиль).
Електромагнітне поле (електромагнітне випромінювання) харак1
теризується векторами напруженості електричного Е (В/м) і магніт1
ного Н (А/м) полів, що характеризують силові властивості ЕМП. При
поширенні в провідному середовищі вони зв'язані співвідношенням:
230
Таблиця 2.20
Характеристика спектру електромагнітних випромінювань
Назва
діапазону частот
Номер
діапазону
Діапазон
частот
Діапазон
довжин хвиль
Назва діапазону
довжин хвилі
Дуже низькі частоти,
ДНЧ
1
2
34
0,003...0,3 Гц
0,3...3,0 Гц
3...300 Гц
300 Гц...30 кГц
107...106 км
106...104 км
104...102 км
102...10 км
Інфра низькі
Дуже низькі
Промислові
Звукові
Низкі частоти, НЧ 5 30...300 кГц 10...1 км Довгі
Середні частоти, СЧ 6 300 кГц…3 МГц 1 км...100 м Середні
Високі частоти, ВЧ 7 3...30 МГц 100...10 м Короткі
Дуже високі частоти,
ДВЧ
8 30...300 МГц 10...1 м Метрові
Ультрависокі часто1
ти, УВЧ
9 300 МГц...3 ГГц 100...10 см Дециметрові
Надвисокі частоти,
НВЧ
10 3...30 ГГц 10...1 см Сантиметрові
Надзвичайно високі
частоти, НЗВЧ
11 30...300 ГГц 10...1 мм Міліметрові
де – кругова частота електромагнітних коливань, с11;
– магнітна проникність середовища, Г/м;
– електрична провідність середовища, (Ом · м)11;
k – коефіцієнт загасання;
r – відстань до розглянутої точки, м.
В електромагнітній хвилі вектори Е і Н завжди взаємно перпенди1
кулярні. У вакуумі і повітрі Е = 377 Н. Довжина хвилі , частота коли1
вань f і швидкість поширення електромагнітних хвиль у повітрі с зв'я1
зані співвідношенням c = f. Наприклад, для промислової частоти
f = 50 Гц довжина хвилі = 3 · 108/50 = 6000 км, а для ультракоротких
частот f = 3 · 108 Гц довжина хвилі дорівнює 1 м.
Е = Н √e1k r, В/м, (2.46)
231
Спектр електромагнітних випромінювань відповідно до прийнятої
на практиці назви хвиль, діапазону частот і довжин хвиль представле1
ний у таблиці 2.20.
Біля джерела ЕМВ виділяють ближню зону чи зону індукції, що знахо1
диться на відстані r ≤/2≈/6, і далеку зону чи зону випромінювання, для
якої r > /6. У діапазоні від низьких частот до короткохвильових випроміню1
вань частотою < 100 МГц (табл. 2.20) біля генератора варто розглядати поле
індукції, а робоче місце, – що знаходиться в зоні індукції. У зоні індукції елек1
тричне і магнітне поле можна вважати незалежними одне від одного. Тому
нормування в цій зоні ведеться як по електричній, так і по магнітній складо1
вій. У зоні випромінювання (хвильовій зоні), де вже сформувалася електро1
магнітна хвиля, що біжить, більш важливим параметром є інтенсивність, що
у загальному вигляді визначається векторним добутком Е і Н, і для сферич1
них хвиль при поширенні в повітрі може бути виражена як Вт/м2,
,
4 r 2
Ðäæ I
= (2.47)
де I – інтенсивність електромагнітного випромінювання, Вт/м2;
Рдж – потужність випромінювання, Вт;
r – відстань від джерела, м.
Енергетичним показником параметрів для хвильової зони електромагніт1
ного поля є густина потоку енергії (ГПЕ), Вт/м2.
Вплив електромагнітного поля на людину оцінюється кількістю електро1
магнітної енергії, яка поглинається його тілом W, Вт.
W = ГПЕ · Sеф, (2.48)
де ГПЕ – густина потоку енергії випромінювання електромагнітної енергії,
Вт/м2;
Sеф – ефективна поглинаюча поверхня тіла людини, м2.
Крім вищезгаданих зон (ближньої та дальньої), існують так звані
«мертві зони», в яких поле відсутнє, але її межі визначають тільки експе1
риментально.
Методика розрахунку інтенсивності опромінювання залежить від типу
випромінювача і зони (ближня, дальня), в якій знаходиться робоче місце.
Спочатку визначають межі зон. Далі визначають, в якій зоні знаходиться
робоче місце, і для даної зони розраховується напруженість електричного
(Е, В/м) і магнітного (Н, А/м) полів за формулами:
для ближньої зони:
Ебл = І/(2r3); (2.49)
Вт/м2,
Hбл = ІL/(4r2); (2.50)
де І – сила струму в провіднику (антені), А;
L – довжина провідника (антени), м;
– кругова частота поля, = 2f, f – частота поля, Гц;
– діелектрична проникність середовища, Ф/м;
r – відстань від джерела випромінювання до робочого місця, м;
для дальньої зони:
Ед = √30P/r; (2.51)
Нд = √P/30/4r; (2.52)
де Р – потужність випромінювання, Вт;
– коефіцієнт підсилення антени.
Для напрямленого випромінювання густина електромагнітного поля у
ближній зоні по осі діаграми напрямленості випромінювання:
ГПЕбл = 3Рсер/S; (2.53)
у дальній зоні:
ГПЕд = Рсер/(4r2); (2.54)
де Рсер – середня потужність випромінювання, Вт;
Рсер = Рімп/Т;
Рімп – потужність випромінювання у імпульсі, Вт;
t – тривалість імпульсу, с;
Т – період проходження імпульсів, с;
S – площа випромінювання антени, м2.
Ці формули (2.49–2.54) дійсні для розрахунку параметрів ЕМВ за умови
розповсюдження радіохвиль у вільному просторі, тобто неспотвореного елек1
тромагнітного поля.
В реальних умовах і, особливо, у виробничому приміщенні елек1
тромагнітне поле від джерела спотворюється, так званим, полем вто1
ринного випромінювання, тобто електромагнітним полем, відбитим
від поверхонь металевих предметів (обладнання) і недосконалих ді1
електриків (у т. ч. і людей). Це поле вторинного випромінювання
накладається на основне поле і змінює (збільшує чи зменшує) параме1
три основного поля. Розрахувати параметри поля вторинного випро1
232
233
мінювання і, тим більше, результативного поля неможливо. Наявність
у приміщенні кількох джерел електромагнітного випромінювання
(наприклад, комп’ютерів) також ускладнює розподіл електромагніт1
ного поля, яки може бути визначений за допомогою тільки прямих
вимірювань.